13.Мета виховання, її характер. Ідеал національного виховання.

Мета виховання — сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Мета виховання мас об'єктивний характер і виражає ідеал людини в найбільш загальній формі. Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини.Такий ідеал цивілізованого суспільства діє протягом сторіч, починаючи зафінської системи виховання, де й народилося розуміння гармонійності людини (калокагатія — ідеал фізичної і моральної досконалості). В епоху Відродження філософом Рене Декартом до терміна було додано ідею всебічного розвитку. Так склалася концепція ідеалу розвиненої людини.

Ідеал — уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між: людьми, що виходять із розуміння мети життя. Формування ідеалу в людини залежить від виховання, умов життя і діяльності, від особливостей особистого досвіду людини. Ідеали школярів різного віку відрізняються як за змістом, так і за будовою та дієвістю. Під змістом розуміється те, яких людей, літературних героїв, які якості особистості учень вважає ідеальними. Найбільш глибоко ідеал національного виховання розкритий у працях замовчуваного довго українського педагога Григорія Ващенка, ("Виховний ідеал", "Виховна роль мистецтва", "Тіловиховання як засіб виховання волі й характеру" та ін.). В основу свого розуміння ідеалу національного виховання автор кладе загальнолюдські та національні вартості, що є духовним надбанням народу. До загальнолюдських вартостей належить моральний закон творення добра та боротьби зі злом, пошук правди, справедливості, визнання ідеалів любові і краси. Носієм усіх цих вартостей є християнська релігія, яка орієнтує людину на служіння Вищому ідеалу. Таким чином, ідеал національного виховання грунтується на двох головних цілях: служіння Богові і своїй нації. Бог — це абсолютна Правда, Любов, Справедливість, Краса і т. п. Нація — реальна земна спільнота, у житті якої повинні реалізуватися абсолютні загальнолюдські вартості. У педагогічному сенсі виховний ідеал — людина, яка служить Богові та Україні. Така орієнтація приводить Г. Ващенка до категоричного протиставлення українського національного виховання, з одного боку, більшовицькій моделі, яка ґрунтується на матеріалізмі й атеїзмі; а з другого — націонал-соціалістичній ідеології фашизму з її проповіддю культу сили і зневаги до людини. Кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя. Це ролі громадянина, життя. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша. Підготовка до ролі громадянина передбачає формування людини з яскраво вираженою активною громадянською позицією, з почуттям обов'язку і відповідальності перед суспільством. Роль трудівника передбачає вміння і бажання активно трудитися, створювати нові матеріальні та духовні цінності. Виконання ролі громадського діяча означає активну участь особистості в громадському житті. Уже в стінах школи особистість необхідно готувати і до ролі сім'янина, майбутнього батька, чоловіка, матері, дружини. Кожен учень як товариш має володіти вмінням розуміти іншу людину, співчувати, жаліти, поступитися, поділитися і т. д.