16.Моральне виховання: визначення, зміст в національній школі, закони кодексу лицарської честі.

Моральне виховання – виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Зміст морального виховання в національній школі: формування національної самосвідомості. Завдання формування національної самосвідомості: виховання любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім’я України, освоєння молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, історії, культури та інше); залучення учнівської молоді до практичних справ розбудови нашої держави; формування в учнів почуття гідності й гордості за Україну.

Закони кодексу лицарської честі передбачали:

- любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини - України;

- готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей;

- шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

- непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, працьовитість і скромність тощо);

- відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави;

- турбота про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;

- прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів;

- цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму;

- уміння скрізь і всюди поступати благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.

Крім того, із століття в століття козацька педагогіка формувала в молоді й такі героїчні якості, що склали кодекс лицарської звитяги:

- готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України;

- нехтувати небезпекою, коли справа торкається життя друзів, побратимів, Матері-України;

- ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від чужих зайд-завойовників;

- героїзм, подвижництво у праці і в бою тощо.

Водночас козаки були глибоко милосердними. Вони чуйно ставилися до інших людей, ділили з ними радість і горе.

17.Екологічне виховання: визначення, завдання, зміст, методика.

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Завдання: сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі.

Зміст екологічного виховання: розкриття основних положень: світ природи, збереження її цілісності, чистоти, гармонії в природі; осмислення екологічних явищ; естетична краса природи; розуміння наслідків тих чи інших дій в природі.

Методи, що застосовуються в процесі екологічного виховання молодших школярів

1. Пояснювально – ілюстративні: бесіда, пояснення, художня розповідь, опис, відповіді на запитання.

2.Репродуктивні: завдання екологічного змісту, спостереження за сезонними змінами у природі, застосування опорних схем, варіативні завдання.

3. Проблемного викладу: пояснення, спостереження, бесіда.

4. Частково-пошукові: загадки, ребуси, кросворди, вікторини, цікаві вправи, фенологічні оповідання, застосування опорних схем.

5. Дослідницькі: спостереження за сезонними змінами у природі, перевірка народних прикмет про взаємозв’язки в природі шляхом спостереження, проблемні завдання.