Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СІД.docx
Скачиваний:
51
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
155.39 Кб
Скачать

1.Специфіка і значення.У системі історичних наук значне місце посідають спеціальні історичні дисципліни. Вони дотичні не тільки до гуманітарних, але й до природних і технічних наук. Саме допоміжні історичні науки дають найбільш ґрунтовну оцінку джерелам. Групування, класифікація, систематизація, вироблення періодизацій у значній мірі розставляє джерела в потрібному порядку та напрямку. Кожне історичне джерело - наслідок життя і діяльності людини або суспільства. Отже, допоміжні історичні науки дають можливість також визначити місце і роль людини в історичному процесі. Визначальною рисою спеціальних дисциплін є їх джерелознавча спрямованість. Окремі типи і види джерел стають об’єктом дослідження і вивчення тих дисциплін, як викладаються на історичних спеціальностях.

2.Календар Франції. календар, що був запроваджений у Франції в 1793 році з початком революційної ери. Був скасований Наполеоном I в 1806 році. В 1871 році був знову ненадовго впроваджений Паризькою комуною.

Початок року за цим календарем припадав на день осіннього рівнодення (теж щоразу змінювався). 1793 року (перший рік за новим календарем) осіннє рівнодення припало на 22 вересня — саме в цей день було проголошено Французьку республіку.

Кожен рік поділявся на дванадцять місяців по 30 днів. Місяць складався з трьох декад по десять днів, останній день декади — вихідний для державних службовців. Наприкінці року залишалися ще п'ять, або у високосному році шість днів, що не входили до жодного місяця. Ці дні мали особливі назви та вважалися святковими.

3.Система мір Київської Русі. Про міри Київської Русі дають певну уяву такі пам’ятки – «Руська правда» (XI ст.), «Подорож ігумена Даниїла у Святу землю» (початок XII ст.), «Житіє Феодосія», «Уставна грамота Володимир-Волинського князя Мстислава Даниловича» (1289 р.). Побудована на прагматичних потребах людини. Існували: п’ядь(до 19 см), велика пядь, п’ядь з кубиркою(30 см), лікоть (38-46 см), сажень (152 см), косий сажень(до піднятої руки 248 см), вершок(10.5 см); шлях- поприще, верста(750 сажнів), шлях пішки (25 км), шлях кінний (50-70 км), перестріл(з лука- 70м), кадь (256 кг), лукно (24 кг). Г-В д-ава: цебер, діжки, відра, гривна(409,5 г), полугривна, золотник (4.3 г), пуд, контур (3 пуди).

4.Предмет і завдання палеографії. – це СІД, яка досліджує писемні і друковані пам’ятки, вивчаючи матеріали письма, знаряддя письма, стилістику почерку, прикраси, оправи та оформлення писемних пам’яток. Завдання: визначити час і місце появи писемного чи друкованого джерела, його достовірність, аналіз матеріалів, характер прикрас, орнаментація.

5.Календар Єгипту. У Стародавньому Єгипті близько 20 липня - перший ранковий схід Сіріуса провіщає розлив Нілу і означає початок нового року.

Єгипетський рік складався з 12 місяців по 30 днів у кожному і мав п'ять додаткових днів у наприкінці року. З періоду Нового царства перші чотири місяці називалися "місяцями повені ", наступні чотири - "місяцями зростання " або "місяцями зерна ", і останні чотири - "місяцями спеки " або "місяцями збору врожаю ". Рік з 365 днів зрушував початок нового року за кожні чотири роки на добу. Протягом століть початок нового року за такому календарем переміщається по всіх сезонах року, тому й з'явився термін "блукаючий рік". І через 1461 єгипетський рік ранковий схід Сіріуса припадає на одну і ту ж дату єгипетського календаря. Цей період отримав назва періоду Сотіс. У Єгипті реформа календаря була проведена лише Августом в 26 році до Р.Х. Календар зберіг свою структуру, назви місяців і знайшов фіксований новий рік, який припадав на 29 серпня за юліанським календарем. Високосними ж вважалися ті роки, під час ділення яких на 4 виходив залишок дорівнює трьом.

6.Нумізматичні пам’ятки античного періоду. Перша монетна система- Мілетська. Матеріал – електра. Статер – перша монета, на якій зображення та імя царя. Кратна 12, від статера ½, ¼, 1/12. Фокейська сис-ма: вага-16г, кратні 8. На аверсі-тюлень, реверс - чистий. Реформи Солона в Афінах - монетна реформа. Карбувались тетрадрахми 17.44 г, драхми 4,36 г. Після війн О. Македонського: золоті статери 8.1г,срібні статери 10.8г, згодом ½ статера. Паралельно існувала перська сис-ма: золотий дарик 8.4 і срібний сикиль 5.6г, аверс- бог-покровитель, реверс- правитель. За О.Македонського: аверс-Геракл, реверс-Зевс. На території Пн.Причорн. – мідні і срібні статери. Пд. Італія 5ст. за зразком евбейських монет 6.8г.Рим: мідні і бронзові монети. Перша монета АС 272.88г. АС-12 унцій, сеніс-6 унцій, тривініс-3 унції, квадранс- 4 унції. АС аверс:Янус(бог часу), реверс- ніс трієри; інші – аверс: Юпітер, Мінерва, Геракл.В сер. ІІІ ст.- срібні динарії 4.5г=10 АС, вінарії, сестерції= 2.5 АС. За Августа уніфікація монет: аурес=25 динаріїв=100 систерціїв, 1 систерцій=2 дукондіям=4 сиклі. Калігула- дрібні срібні гроші, сольдо.

7. Характеристика палеографічної пам’ятки.

Характеристика матеріалу (пергамент, береста, папір).

Визначення знаряддя письма (писало, пензлик, перо тощо).

Аналіз фарб, чорнила.

Особливості почерку: устав, півустав, скоропис, в’язь, тайнопис. Оформлення тексту: прикраси, мініатюри, оправа тощо. Аналіз змісту тексту. Потреба лабораторного аналізу: фотографічного, хімічного, спектрального, лазерного тощо.Час виникнення.Місце виникнення.Визначення автора тексту.

8.Календар Ст. Риму. В середині VIII ст. до н.е. календар з 10місяців, які позначались порядковими номерами: перший - Мартіус, другий, третій, четвертий і т.п. і назв не мали. Рік починався майже з весняного рівнодення. На кінець XII ст. до н.е. деякі місяці отримали назви:Мартіус, Апріліс ,Майус ,Юніус.Решта місяців зберегли назви порядкових числівників.Чотири з них: мартіус, майус, квінтіліс і октобер складалися з 31 дня, а решта — з 30 днів. Отже, календарний рік мав 304 дні, що не відповідало у значній мірі тривалості тропічного року.У VII ст. до н.е. календарна реформа, за якою до римського календаря додали ще два місяці: одинадцятий януаріус і дванадцятий фебруаліс. Завдання реформи полягало в тому, щоб зрівняти календарний рік римський з грецьким, який мав 354 дні.. Для того, щоб вирівняти рахунок часу, кожні два роки між 23 і 24 фебруаріуса вставлявся додатковий місяць - марцедоній, який мав то 22, то 23 дні. 1день – календа, 5,7 – нони, 13,15 іди.

9.Предмет і завдання антропоніміки. -галузь ономастики, що вивчає власні назви людей. досліджує:особливості утворення антропонімів,їх класифікацію, хронологічні характеристики антропонімів, їх зміни в часі, виникнення різних форм найменування людини,словотвір різних класів антропонімів,функціонування тих чи інших антропонімів у різних хронологічних періодах, правопис антропонмів, передача антропонімів іншою мовою.

10. Характеристика еволюції матеріалів писемності. В давньому Єгипті використовували кам’яні стели і папірус, мешканці цивілізацій Межиріччя практикували глиняні таблиці, у давньому Китаї використовували бамбукові дощечки. Розвиток писемності на Русі відбувався під потужним впливом Візантії, але мав і свої особливості. На кожному етапі розвитку кириличного письма (устав півустав, скоропис) характерним було використання певних матеріалів і знарядь письма. У найдавніші часи уставом писали грамоти, рукописи, книжки церковного змісту і світського характеру, писали на пергаменті, бересті, а пізніше — на папері. З’явилась спеціальна група людей у суспільстві, яка займалась писанням і переписуванням. Пергамент використовувався як основний матеріал для письма до кінця XIV ст. і був витіснений папером, який завозили, найвірогідніше, з Середземномор’я і який був дешевшим та зручнішим при користуванні. Хоча окремі важливі документи царя та уряду продовжували писати на пергаменті до XVII ст. На Русі пергамент отримав назву «хартії». Вироблявся пергамент з телячої або баранячої шкіри. Листки з подвійним текстом називають палімпсестами. Існування паперового виробництва на Україні у першій половині XVI ст.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.