52. Інтернаціональна система мір: істр. Походження та поширення

Міжнародна система одиниць (СІ) (міжнародна абревіатура SI з фр. Système International d'Unités) — це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць[1]. СІ є найчастіше використовуваною системою одиниць при проведенні розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.

У 1960 11-ю Генеральною конференцією з мір та ваг Міжнародна система одиниць СІ була рекомендована як практична система одиниць для вимірювань фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи — об'єднання великої кількості систем одиниць (СГС, МКГСС,МКС тощо) з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов'язаних з використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними і створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності. Переваги СІ забезпечують підвищенняпродуктивності праці проектантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.

Міжнародна система одиниць СІ складається з набору одиниць вимірювання та набору кратних і часткових префіксів до них. Система також визначає стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.

Система СІ не є незмінною, вона є набором стандартів, в якому створюються одиниці виміру та коригуються їхні визначення згідно з міжнародними угодами залежно від рівня сучасного розвитку вимірювальних технологій.

53. Народний український календар.

Людина з початку свого існування вела певні спостереження за природою і на основі цього виник Календар.

Із давніх-давен український народ жив у сприятливих природнокліматичних умовах, серед родючих ґрунтів, розкішної рослинності та багатого тваринного світу.

Природа завжди була в основі матеріальної та духовної культури наших пращурів, постійно одухотворювалась у їхній свідомості і поставала в народних уявленнях Матір'ю-Берегинею. Відповідно і ставилися вони до природи по-синівськи шанобливо і дбайливо, а будь-яку діяльність у ній узгоджували з її законами.

Український народ споконвічно хліборобський. Впродовж століть він виробив велику хліборобську культуру, яка позначилася на його психології, характері, світогляді.

Творець ранньої культури нашого народу - народний календар зібрав за всю історію розвитку і хронологічно систематизував почуття, віру, прагнення, життя та ідеали наших пращурів.

Народний календар - це система історично обумовлених дат, подій, спостережень за навколишньою дійсністю, народних свят, інших урочистостей, які в певній послідовності відзначаються протягом року. Народні традиції і звичаї адекватно відображають сутність, зміст і характер подій та явищ у природі, житті, зокрема у трудовій діяльності, побуті і дозвіллі людей.

В основі народного календаря лежить землеробський (аграрний) календар. Крім цього, розрізняють також церковний календар, календар погоди, родинний календар.

Народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем передбачає відповідно до конкретних умов даного регіону всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в природі (це функція календаря як прогностика).

Народний календар - це енциклопедія знань про життя людей праці, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища.

Українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим цементуючим матеріалом, який у віках зберігав нашу національну ідентичність. Саме календарна обрядовість допомогла народу єднатись і зберегти його самобутній національний дух, вижити і розвиватись.

Календарна обрядовість, звичаї українського народу, з погляду багатьох дослідників, явище феноменальне. Багатовікове перебування наших земель під владою сусідніх держав не завадило українцям зберегтися як великій нації, ще й витворити світового рівня матеріальні та духовні цінності. Етнічна своєрідність нації, безмежна воля до самозбереження, природні та біологічні фактори допомогли нашому народу знайти сили для відродження. Українців упродовж століть гартували і єднали народні звичаєві традиції. Саме вони допомогли зберегти національну своєрідність і допоможуть самовідновитися. Звичаї самі по собі не народжуються. На їх формування впливають природно-географічні фактори. Зручне географічне розташування, помірний клімат створили всі умови не тільки для формування характеру та психіки, але й для формування обрядів, що супроводжуються поетичністю, м'яким і лагідним характером етносу. Українці як етнос сформувались задовго до прийняття християнства, на всій території України була високорозвинена звичаєво-обрядова культура. Боротьба християнства з дохристиянськими звичаями призвела до двовір'я (своєрідний дуалізм) народу. Саме завдяки цьому пощастило зберегти колядки й щедрівки, вертепи, веснянки, гаївки, свято Купала та ін. Паралельно з церковно-вселенською співіснувала національна обрядовість

54. Система нагород Російської імперії. У середні століття слово орден означало напіввійськову недержавну організацію, члени якої носили знаки приналежності до цієї організації. Пізніше такі знаки різних ступенів стали вручатися державним діячам, чиї заслуги зробили їх гідними (на погляд монарха) набрання орден нагороджених царської милістю. Тому й казали: знак до ордена такому-то, зірка до ордена такому-то. У Новий час поняття орден стало позначати власне нагородні знаки. У перші 100 років свого існування зірка до вищого ордену Св. Андрія Первозванного була матерчатий і нашивалася на каптан, і тільки до XIX століття стала виготовлятися з срібла.

Перший орден Російської імперії " Орден Святого апостола Андрія Первозванного "був заснований царем Петром I в 1698 "в відплату і нагородження одним за вірність, хоробрість і різні нам і вітчизні надані заслуги". Орден став вищою нагородою Російської держави для великих державних і військових чинів.

Другий орден, що стала вищою нагородою для дам, заснував також Петро I в 1713 на честь своєї дружини Катерини Олексіївни. Петро удостоїв цим орденом тільки свою дружину, наступні нагородження відбулися вже після його смерті. Формально жіночий Орден Святої Катерини стояв на 2-му місці в ієрархії нагород, їм нагороджувалися дружини великих державних діячів і воєначальників за суспільно корисну діяльність, з урахуванням заслуг їхніх чоловіків. 1. Нагородження орденами, підрозділяються на кілька ступенів, проводилося лише послідовно починаючи з нижчого ступеня. Це правило практично не мало винятків (крім всього декількох випадків щодо ордена Св. Георгія). 2. Ордена, що вручаються за військові подвиги, мали особливу відмінність - перехрещені мечі. 3. Було встановлено, що орденські знаки нижчих ступенів знімаються при одержанні більш високих ступенів даного ордена. Це правило мало виключення принципового характеру - ордена, подаровані за військові подвиги, не знімалися і в разі отримання більш високих ступенів цього ордена; рівним чином кавалери ордена Св. Георгія носили знаки всіх ступенів цього ордена. 4. Була абсолютно виключена можливість отримати орден даного ступеня повторно.

55. Характеристика нумізматичної пам’ятки.

Пам’ятка для вивчення монет як історичного джерела1. Одинична знахідка монети або зі скарбу, з колекції чи грошового обігу. 2. Назва монети.3. Приналежність до держави, місце карбування.4. Час карбування.5. Стан збереження.6. Техніка карбування.7. Характеристика монетного поля аверсу, реверсу і гурту.8. Легенди.9. Іконографія.10. Якість монети, вага і проба, монетна стопа,11. Номінал і вартість, місце у системі грошового рахунку.12. Характерні особливості.13. До якої грошової системи належить?14. Висновок. З якими історичними подіями і особами пов'язана, які історичні факти стверджує?

Пам’ятка для вивчення паперових грошових знаків1. Належність до держави або ким випущений.2. Місце емісії.3. Час емісії.4. Номінал - вартість грошового знака.5. Розмір - формат, довжина і ширина.6. Кольори і відтінки.7. Зображення лицьового і зворотного боків.8. Написи і нумерація.9. Характеристика водяних знаків.10. Місце в системі грошового обігу.11. Характерні особливості.12. Висновки. Які факти, події, явища історії відбиває?