Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
с Ходорків Попільнянського району Свірида ІІ Х.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.03.2016
Размер:
5.47 Mб
Скачать

Житомирський обласний педагогічний ліцей

Житомирської обласної ради

Проект на тему:

«Мій населений пункт»

Виконали

Ліцеїстка ІІ-Х курсу

Свіріда Альона

ліцеїстка І-Х курсу

Левченко Тереза

Житомир 2011

План

  1. До якої сільської ради входить село?

  2. Перша згадка про село, назва населеного пункту

  3. Місце розташування населеного пункту

    1. Координати відносно райцентру

    2. Наявність річок

    3. Наявність парків, лісів

    4. Статистичні данні

    5. Географічні данні

  4. Важливі історичні події

    1. Історичні відомості про Ходорків

    2. Історичні відомості з періоду Великої Вітчизняної війни

  5. Сучасний план населеного пункту

    1. Сучасний стан населеного пункту

  6. Додатки

  7. Список використаної літератури

До складу якої сільської ради входить село?

Село Ходорків входить до Ходорківської сільської ради.

Перша згадка про село, історія назви населеного пункту?

Перша письмова згадка про Ходорків датується 1370 роком. В середині ХV століття Ходорків, як і всю Київську землю, було звільнено від татарського поневолення і село ввійшло до Західної Русі або Князівства Литовського.

Назва села пішла від необхідності ХОДИТИ. Існує версія, що по річці Ірпінь купці пливли з Києва до Ходоркова, де човни з грузом переставлялися на колеса і переміщувалися до річки Гуйва, де знову ішли плавом. Таким чином обходилися степи Придніпров’я, де панували монголо-татари.

На основі даних з енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрон видавництва 1903 року «Ходорків- містечко Київської губернії Сквирського повіту на річці Ірпінь в 50 верстах від повітового міста Сквира в 20 верстах від від ж.д.станції Попільня.5733 жителі(2790 чоловіків і 2943 жінки)». В селі на той час були школи: церковно-православна і католицька, церковно-приходська, богодільня, лікарня, 6 єврейських молитовних домів, цукровий завод (з річним виробництвом до160 пудів),винокурний і 2 цегляних заводи, 2 лісопильні заводи, 2 водяних і 8 вітряних млинів, 8 кузень, суконна фабрика, миловарня, хусткова фабрика, підприємства. В містечку щосереди збирався ярмарок, було багато приватних торгових лавок і шинок.

Поблизу містечка Ходорків знайдено багато старинних предметів (головним чином бронзової епохи). Біля Ходоркова до 950 курганів; з них обстежено 61 і знайдено багато предметів бронзового віку (без спайки).

В с. Ходоркові був утворений власний адміністративний центр. Під час громадянської війни в результаті нападу банд Соколовського і інших багато промислових підприємств було зруйновано і вид “містечко” втратило. В даний період Ходорків належить до категорії села. За іншою версією походження назви села дещо інше.

В 1915 році г/г Садовському С.Я., що проживає зараз на хуторі Вишневому, Коростишівського району довелося чути розмову колишнього поміщика містечка Карабачина (Коростишівський район), пана Мізерницького з лісопромисловцем Ослендером, хазяїном лісопильного заводу «Старий Тартак», що знаходився недалеко від теперішньої залізничної станції Яроповичі. Залишки колишнього заводу добре збереглись і зараз.

Якось у неділю група робітників «Старого Тартака», поверталась з базару з Ходорова і зустрілась біля контори заводу з хазяїном Ослендером і паном Мізерницьким, з яким почали низько кланятись, вітатись. Мізерницький, про якого йшли чутки, був «добрим паном», що дешево розпродав свою землю селянам і став працювати в Ослендера конторником. Серед робітників почались навіть розмови, що пан Мізерницький був навіть членом таємної партії. Відповівши на привітання, Мізерницький запитав робітників звідкіля вони йдуть. Ті відповіли, що з Ходорова. На запитання, чи знають вони від чого походить назва «Ходорків», робітники відповіли, що не знають. Тоді Мізерницький повідомив, що в щоденнику його далекого прародича записано, що 1465 року втік кріпосний Ходорко, якого хазяїн хотів тяжко покарати за якийсь великий злочин. Ходорко оселився серед людей місцевого пана, де тепер Ходорків. Тут велась вирубка лісу і споруджувались житла для панських кріпаків. Пан дуже був заінтересований у робочій силі і тому не видав утікача колишнього його панові. Та незабаром Ходорко захворів і нездужав працювати. Але пан розглядав це як симуляцію і наказав побити Ходорка, який будучи дуже слабким, від побоїв помер. А навколишнім паном і селам було повідомлено, що зловили втікача, який назвав себе Ходорком, але вчинив опір і був убитий. Вбивство Ходорка рознеслося по всіх навколишніх населених пунктах. Люди передавали один одному, що мовляв, отам, біля витоку річки Ірпінь убили хворого кріпака Ходорка. Таким чином, за новим населенням, яке почали тут засновувати, у народі приписалась назва Ходорка, згодом Ходорова, яка з покоління в покоління закріпились остаточно. ' Якийсь час Мізерницький жив у землянці в нашій сім'ї, де я вдруге чув як всі розказували батькові і матусі про походження Ходорова. Ходорову йде вже 544 рік.

Місце розташування населеного пункту?

Місце та координати відносно райцентру:

До районного центру від села Ходорків 25км., до обласного центру 67км. та до столиці України – міста Київ 118 км. Координати села 50°05′50″ пн. ш. 29°18′29″ сх. д. Село знаходиться Пн.-Зх. Через центральну вулицю Ленінська проходить дорога до Києва, а також до обласного центру.

Наявність річок:

Через село протікає річка Ірпінь та утворює ставок (Додаток 1.) в якому рівень води може збільшуватися та катлаван (Додаток 2.)

Наявність парків, лісів:

У Ходоркові є парк, де знаходиться пам’ятник Комсомольцям - підпільникам (Додаток 3.)

Статистичні данні:

Кількість населення:1371 осіб(за переписом 2001року);

Густота населення:195 осіб/км2

Площа: 7,037км2

Кількість дворів: 870

День села: 21 вересня

Географічні данні:

Середня висота над рівнем моря: 212 м

Важливі історичні події?

Історичні відомості про село Ходорків. (Додаток 4.)

Лісові багатства, хутровий звір на території сучасного Ходоркова давали можливість слов`янським племенам ще в перші століття нашої ери розвинути мисливство, звіроловство, бджільництво та риболовство. Річка Ірпінь була широкою і повноводною, де населення займалося рибальством. Продукти цих галузей господарства давали населенню харчі, одяг, взуття. Хутра, мед, віск були також засобами обміну з сусідами. Ними виплачувалися податки і данина. Природі умови і вигідне географічне положення стали місцем для проживання перших поселенців – слов`ян. Землеробство в умовах первіснообщинного ладу й примітивної механіки перебувало в занедбаному стані, панувала пеміжно-підсічна система. Скотарство було тісно пов`язане з землеробством: воно давало населенню робочу худобу (воли, коні ) а також м’ясні й молочні продукти. У міру розкладу первіснообщинного ладу виникає приватне землевласницьке господарство. Розвивається землеробство і зв`язане з ним і скотарство.

Про давність населення в районі річки Ірпінь свідчать знахідки стародавніх знарядь праці ( кремінні рубила, кремінні сокири та ін.).

Населення підтверджує на основі переказів, що в період першого нашестя монголо-татар на Київ, жителі збудували багато укріплень, але були оточені монголо-татарами і перебиті. Як доказ цього в районі с. Ходорків до цього часу є багато могил-курганів.

В 1505-1507 роках татари знову спустошили Ходорків. В 1553 році Київський воєвода Фрідріх Пронський передав це спустошене поселення Федору Тіше, який тут виконував прикордонну службу. 19 грудня 1554 року Король Польщі Сигізмунд Август особливим привілеєм підтвердив цей дарунок у вічне і потомственне володіння. З того часу Тіше оселився в цій місцевості , побудувавши в селі замок.

В кінці XVI ст. на території Ходорова проходять бойові дії гетьмана запорізьких реєстрових козаків Григорія Лободи, коли він приєднався до повстанців Северина Наливайка. Ходорків і місця навколо нього були охоплені повстаннями проти польської шляхти в 1618 р. Повсталі селяни оголошували себе вільними козаками. Разом з городянами вони створювали козацькі сотні, які руйнували і знищували шляхетські маєтки, виганяли і вбивали панів.

Коли на Україні розгорілося полум’я визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького, населення Ходоркова знову піднімається на боротьбу проти шляхти. Під час першого походу військ Б. Хмельницького із Запоріжської Січі у Замостя в червні 1648р. головні козацькі сили проходять через Ходорків. Недалеко від с. Ходорків збереглося 3 кургани ( за переказами старожилів це козацькі могили ).

В 1671р. загони турецько-татарських орд займають с. Ходорків і грабують його.

Люстрація ( перепис ) 1683р. по Житомирському повіту наводить довгий перелік сіл, які всі пусті і населення не мають. Серед цих сіл відмічається і Ходорків.

Наприкінці XVIIст. і на початку XVIIIст. Ходорків входить у сферу повстанського руху (так звану “Вольницю” ) славетного полковника Семена Палія, який поєднував козацький визвольний рух з загальноселянським повстанням проти поміщицького гніту і підтримував гасло “Вірність царю московському, селянам вічна свобода і звільнення від панів ”. Після арешту Семена Палія Мазепою в 1704р. в нашу місцевість були уведені російські війська і лівобережні козаки. Активна народна боротьба тривала протягом всього XVIIIст., в якій не прийнявся зв'язок українців обох берегів Дніпра. Ці зв’язки особливо енергійно здійснювалися в період активізації, так званого гайдамацького руху – селянського руху проти кріпосницького гніту, проти колонізації і релігійних утисків, що виявилися в примусовому введені церковної унії. Активні дії гайдамаків в районі Ходоркова відбуваються вже в першому періоді гайдамацького руху. В 1736р. гайдамаками було взято Ходорків. Гайдамацькі загони очолювались Гривою і Жилою. Отамани Грива і Жила були вихідцями з Запоріжжя.

Становище населення нашої місцевості під владою Польщі в середині XVIIIст. далі гіршало. Пани вигадували ще більше повинностей на додаток до регулярної панщини – це зажинки, обжинки, закоси, ремонти, відробіток за збирання грибів, ягід, кори дерев, квітів і так далі. Все збільшувалося і зростало національне гноблення. Ось чому особливого розмаху набрав виступ селян, відомий під назвою ”Коліївщина”. Цей рух не обмежується Смілянщиною і Уманщиною. Він досяг значного розмаху майже на всьому Правобережжі і зокрема в районі Ходоркова, Попільні і інших сіл. Письмовими джерелами відмічено, що в 1768р. в нашій місцевості діяли гайдамацькі загони Плеханенка і таких отаманів як Швачки і Журби. До цих загонів весь час приєднувалися місцеві селяни. Але і цей рух був придушений, і з повсталими жорстоко розправились.

Основним місцем звірячих розправ з повстанцями було містечко Кодня. У коденській книзі судових справ зустрічаються у списках люди з нашої місцевості. Але кати при масових стратах не вважали за потрібне встановлювати суті “злочину” і місця дій, але й місця проживання засудженого. Коліївщина чимало вплинула на ослаблення Речі Посполитої. Через чверть століття розхитана Польська шляхетська держава припинила своє існування.В час Коліївщини Ходорків і всі навколишні села належали князю Любомирському. В 1793р. після возз’єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Російської держави було утворено Сквирський повіт. Сквирський повіт був повітом великого поміщицького землеволодіння. Окремі поміщики мали у своїй власності по кілька сіл.

В 1797 році Ходорків став волосним центром Сквирського повіту Київської губернії У 1855 році в містечку побудовано спиртовий завод,а через 5 років - цукровий. В 40-50-х роках XVIIIст. і до 1796р. м. Ходорків із своїми передмістями Пустельники і Скочище належали Ксаверію Нітославському – судді Київському і Каетану Росцішевському – судді Галяцькому і польському генералу Гадзєвичу, який обклав населення великими податками. В кінці XVIIIст. містечком заволодів поміщик Моршковський .

В ХІХ ст. одним з найбільших містечок краю був Ходорків. В першій половині цього століття він належав родині Моршковських. В 1911 році поміщик Моршковський побудував у містечку винокурний завод.

В 1832 році в Ходоркові було відкрито римсько- католицьку церкву. В 40-х роках в Ходоркові діяв капуцинський монастир. Він був побудований на околиці села і тому монахи називали себе пустинниками. Там нині село Пустельники. В 1850 році місто Ходорків і сусіднє село Пустельники купив поміщик Юліан Романович Левандовський. На той час в Ходоркові вже проживало 1446 православних, 1421 єврей,462 католики. Їм належало 6989 десятин землі, більшість якої була вкрита лісами.

Пошукова група Ходорківської школи встановила рік заснування православної церкви ( за переказами старожилів села це 1487 рік). Прихожани з великою любов’ю в серці відвідують святу православну церкву, яка збереглася до даного часу.

Жителі села Ходорків гордяться своїм земляком Іваном Самойловичем, який з 1672 по 1687 роки був Гетьманом України. В 1632 році саме на тому ж місці, де й нині, стояла в Ходоркові церква, неподалік була хата священника, в якій з’явилось на світ немовля, хлопчик, майбутній Гетьман України, слава і гордість нашого краю-ІВАН САМОЙЛОВИЧ. 15 років тримав гетьманську булаву Іван Самойлович. Син сільського священника став справжнім лицарем Свободи і Честі. Він належав до непересічних постатей в багатостраждальній історії України, виступив борцем за об’єднання українських земель в єдину Державу- соборну Україну, посів гідне місце в її минувшині.

На початку XXст. в м. Ходоркові склався кадровий робітничий клас і в період революції 1905-1907рр. він давав про себе знати. В 1905р. 1 травня на польському кладовищі відбулася перша маївка, де передові робітники і студенти Київського університету, які приїздили на завод, проголошували палкі промови, закликаючи робітничий клас і трудове селянство м. Ходоркова прийняти участь в революції. Після поразки революції 1905 – 1907 рр. царський терор не заглушив революційного руху у Ходоркові.

Перша більшовицька організація в Ходоркові була створена в 1912р. Але царська охранка натрапила на слід організації і в значній мірі роботу парторганізації дезорганізувала, тим що на початку 1914р., найбільш активних її членів Кабанника Трохима, Сегала Овдія, Яроша Миколу і Цеплика Петра було арештовано і царський уряд вислав у Сибір на заслання, але політична робота серед робітників і біднішого населення продовжувалося товаришами, які запобігали арешту: Шатан Олександрою, Заволковим Липою, Гамберг Йосипом, Левченком Антоном і інші.

В кінці січня місяця 1917р. партійна організація м. Ходоркова вийшла з підпілля і налагодила зв’язки з солдатами, які поверталися з фронту.

27 лютого в Ходоркові була обрана Рада робітничих і селянських депутатів, яка приступила до своєї роботи . Ходорківська партійна організація провела в багатьох селах вибори з бідняків, середняків і батраків трійок, які вважались місцевою владою на містах.

В квітні в м. Ходоркові з ініціативи Виконкому Ходорківської Ради і під керівництвом партійної організації був організований страйк робітників суконної фабрики.

( №81. Сообщение о забастовке ткачей в м. Ходорков, Сквирского уезда, 15 апреля 1917г. “ все ткачи м. Ходорков объявили забастовку, места под бойкотом. Просят товарищей других городов не приезжать ”. “ Голос социал-демократа ” )

1 Травня 1917р. в м. Ходоркові відбулася велика демонстрація робітників і селян в якій приймало участь 5-6 тисяч чоловік. Демонстранти йшли з лозунгами “ Пролетарі всіх країн, єднайтеся!” “ Хай живе братство всіх народів!” “Соціалізм!” “ Демократична республіка!” і інші. Демонстранти співали пісні “ Ви жертвою пали…”в проміжках грав оркестр. На мітингу виступив депутат військ Київського гарнізону, багато робітників і селян на українській, російській, європейській і польській мовах.

28 червня 1917р. відбулись збори робітників м. Ходоркова Сквирського повіту з вимогами припинити імперіалістичну війну і передати владу в руки Рад. На цих зборах з доповіддю виступав Віталій Примаков. Було присутніх біля 200 чол. (вхід був по білетах).

24 вересня 1917р. почався страйк робітників Ходорківської і Пустельницької економії поміщика Левандовського, які вимагали підвищення заробітної плати. Страйк тривав тиждень, а після, як виявив замісник комісара І. М. Чайковський, сторони прийшли до згоди, страйк припинений, роботи відновилися і продовжуються нормально.

( Госархив Киевской области, ф.1879г. оп., д. 47, №102. Подлинник)

4 листопада 1917р. Ходорківська парторганізація провела перевибори Ради робітничих і селянських депутатів. “Совет объявил себя властью в местечке и налаживает связь с крестьянами волости “.

( Весник Областного и Киевского Советов робочих и солдатских депутатов №4, 4 ноября 1917г. ).

Парторганізація і Виконком Ради почали організовувати Червону Гвардію із робітників і селян. Загонові Попелюха Олександра було роздано зброю, привезену з Києва. Комісаром загону парторганізації Виконкому був назначений Левченко Антон. Скоро стало відомо, що німці наступають на Україну. Виконком Ради одержав телеграму за підписом Ю. Коцюбинського в якій було наказано негайно відправляти вагони з снарядами із ст. Попільня. Виконком і парторганізація дали розпорядження Левченко А. і Попелюху О. мобілізувати частину загону червоногвардійців і селян. Завдання було виконане і 196 вагонів із снарядами було переправлено на лівий берег Дніпра. Після зайняття м. Києва німцями парторганізація м. Ходоркова винесла рішення загін Червоної гвардії розпустити, зброю сховати. Частина комуністів була оставлена для підпільної роботи, а решта пішла в Київський обком партії. Обком партії відправив Левченка і Азволінського для налагодження роботи парторганізації м. Бердичева. Після встановлення на Україні петлюрівської влади, відновила свою роботу Ходорківська парторганізація. В її ряди повернулися Левченко Азволінський , Гомберг, Заволков, Цеплик, Чернова , Бондар. В травні місяці 1918р. підпільний партком Ходорківської партійної організації зв’язався з Київським Губкомом і одержав завдання організувати партизанський загін і підпільний ревком на Сквирщині і Радомишльщені. Для цього парткомом було створено повстанський комітет в складі: Левченка А., Верл Ф., Цеплика П., Завлкова Л., Гомберга Й., Некрута О., Азволінського

В середині липня 1918р. на зборах партійних організацій 2-х повітів Сквирського і Радомишльського, напередодні губернського з’їзду ревкомів було постановлено:

Посилити підготовку до партизанського повстання.

Утримуватись від малих виступів.

Збройне повстання поки що вважати передчасним, так як мало було зброї.

Київській губернській і крайовій партійній конференції було поставлено Брусилів вважати центром повстання по Київській губернії.

З 1919р. в Ходорківській волості почала діяти Радянська влада. Було обрано волосний ревком. До волревкому було обрано: Демчука П., Шатан О., Некрута О., Попелюх О. і Березнього С.. Головою волревкому був обраний Демчук Павло. Головою Ходорківського волревкому був обраний Березній Спиридон Карпович.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.