§25 . Гідрографічні характеристики річок

Географічна розминка

Подумайте, що може бути джерелом живлення українських річок.

На прикладі річок своєї місцевості поясніть, що є водним режимом.

■

Живлення і водний режим річок. Річки, хоч і належать до різних басейнів, часто мають спільні гідрографічні характеристики. Одними з основних характеристик є, зокрема, живлення і водний режим річок.

Живлення річок України є загалом мішаним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові та підземні води. Проте більшість укра­їнських рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи тих джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення при­падає близько 50 %, а на дощове і підземне відповідно 20 і 30 %. Нижче за течією Дніпра роль снігового живлення зростає до 85-90 %, підземно­го - зменшується до 10-15%, дощового живлення майже немає.

Особливості живлення значною мірою визначають водний режим річок - зміни їхніх характеристик у часі. Деякі зовнішні прояви та­ких змін вам уже відомі - це повінь і паводок, які характеризуються найбільшою водністю річки. Крім того, у режимі річки виділяється також межень - період найменшої її водності.

Живлення та водний режим рівнинних і гірських річок України помітно відрізняється. На річках рівнин повінь спостерігається навесні, коли починає танути сніг (мал. 112). У цей період на різних річках прохо­дить від 40 до 80 %, а на півдні близько 100 % річного стоку. При цьому швидко підвищується рівень води: за добу вода підіймається на 20-40 см, інколи - на 100-200 см, а на окремих південних річках - понад 300 см.

В

Мал. 113. Дніпро взимку замерзає

Під час повені швидкість течії рівнинних річок, що зазвичай становить 0,2-0,3 м/с, зростає до 1,0 м/с і більше.

Весняна повінь на рівнинних ріках у середньому триває не більше 1,5 місяця, а буває лише 10-15 днів. Потім рівень води починає знижуватись і влітку досягає свого мінімального значення. Восени після тривалих дощів рівень води трохи під­вищується. Узимку, коли вода в річках охолоджується і поступово замерзає (мал. 113), наступає другий період низь­кого рівня води в рівнинних річках.

Географія культури

«Хто живе біля води, для того повінь не новина».

І справді, щорічне явище повені не дивує більшість мешканців Укра­їни. Вони звикли до нього, а поети навіть оспівують цей стан річки. Наприклад, М.Т. Рильський у циклі «Весняні води» писав: «Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живляться талими сніговими водами і тому розливаються «на чотири броди» навесні.

Живлення та водний режим гірських річок, які живляться пере­важно дощовими водами, дещо відрізняються між собою у Карпатах і Криму. Річки Карпат (притоки Тиси, верхів’я Дністра, Пруту і Серету та деякі їхні притоки) мають постійну течію, пересихають дуже рідко і на короткий період, а малі річки іноді замерзають.

Кримські річки (Альма, Бельбек, Кача, Салгир, Чорна тощо) влітку швидко пересихають (мал. 114), але під час дощів і після танення снігу за кілька годин наповнюються водою. Те, що річки Криму пересихають, пояснюється насамперед на­явністю тріщинуватих вапняків, у порож­нинах яких зникають водотоки.

Паводки та повені, які щорічно трапля­ються на багатьох річках України, нерідко стають катастрофічними. Практично не існує жодної території, де б не відчувався їхній негативний вплив. Часто потерпають від повеней райони Полісся, придунайські землі, Донбас і Крим. Проте найбільшої шкоди від них зазнають гірські та перед- гірські райони Карпат, як-от у 1998 та 2001 роках. Серед причин цього негатив­ного явища - дощі і танення снігу високо в горах, а також беззастережне вирубування лісу на схилах гір.

Річковий стік. Так називають кількість води, що протікає у її " / річищі за певний період часу. Саме річковий стік є основним джере- • лом водних ресурсів. Він формується переважно за рахунок атмосфер-

g Паводки та повені у багатьох регіонах України набули настільки ката­строфічного характеру, що змусили обговорювати це питання навіть на спеціальних парламентських слуханнях. А що ви думаєте про небезпе­ку повеней та паводків? Як, на вашу думку, можна зменшити збитки від цих природних явищ?

них опадів, тому на рівнинній частині тери­торії України зменшується відповідно до наростання континентальності клімату — з півночі на південь, а також із заходу на південний схід. У горах у розподілі річко­вого стоку спостерігається вертикальна по­ясність.

Падіння та похил. Важливими гідро-

графічними характеристиками річки є та­кож падіння та похил, які залежать від гео- лого-геоморфологічної будови та рельєфу.

Падіння річки вимірюють у метрах і визна­чають як різницю висот рівня води між витоком і гирлом річки. А похил річки, що вимірюється в м/км або см/км, розрахову­ють як відношення падіння річки до її дов­жини на певній ділянці.

Рівнинні ріки України мають широкі долини з пологими схилами і найменше падіння. Похил рівнинних річок не пере­вищує 10 м/км і зменшується вниз за течією. Так, наприклад, у верхів’ях Дніп­ра, де похил сягає найбільших значень, він становить близько 50 см/км. На території України, до якої Дніпро вступає біля гирла р. Сож, похил у середньому становить уже близько 10 см/км. А там, де Дніпро впадає у Дніпровський лиман, його похил знижу­ється до 0,1 см/км.

Для гірських річок характерні неши­рокі, з крутими схилами долини (мал. 115, 117). Річища неглибокі, ширина їх у верх­ній течії становить тільки 10-20 м і навіть у пониззі не перевищує зазвичай 100 м. Похил гірських річок значно перевищує похил річок рівнин, досягаючи у верхів’ях 60-70 м/км. З цим пов’язана і висока

Мал. 115. Річки Українсь швидкість течії, яка в середньому переви- ких Карпат щує 1 м/с, а під час повеней - 3-5 м/с.

їй.

На гірських річках часто трапляються пороги й водоспади. В Укра­їнських Карпатах добре відомий водоспад Шипот, що спадає числен­ними мальовничими каскадами (мал. 116). А найвідомішим є Учансу - найвищий водоспад в Україні. Вода Учансу спадає майже прямовисно з вапнякового уступу Головного пасма Кримських гір (Ай-Петрин- ської яйли) з висоти 98,5 м. Звідси й назва водоспаду, що означає «летюча вода».

Є

Географія культури

«“Голос” Учансу». Навесні або восени завдяки таненню снігів у горах або після тривалих дощів Учансу перетворюється на бурхливий сріблястий потік. І тоді страшенний гуркіт водоспаду чути ледь не за кілометр. Саме про це й писав відомий письменник І.О. Бунін: «Свіжішає повітря в горах. Неясний шум іде внизу; співає весело й бадьоро зі скель летючий Учан-Су!»

Практичне завдання

Знайдіть і покажіть на карті України водоспади Учансу і Шипот.

Робота річок. Як вам уже відомо, річки руйнують, переносять і на­копичують гірські породи.

Руйнівна робота річок добре помітна, зокрема, завдяки каньйоно- подібній формі, якої набувають річкові долини. У рівнинній частині такою формою виділяються окремі ділянки Дністра. Подекуди, у межах Подільської височини, глибина Дністровського каньйону сягає 150-180 м, а ширина до 1,5 км.

Ще більші каньйони виробляють гірські річки України. У перед­гір’ях вони подекуди врізалися на глибину 150-250 м, а в горах - на 600­800 м. Прикладом є Великий каньйон Криму завглибшки 300-320 мет­рів, який виробила невелика гірська річка Аузун-Узень (мал. 117).

Руйнуючи гірські породи, річки переносять їхні дрібні частки на велику відстань. Частину з них вони залишають по дорозі — у вигляді піщаних пляжів. Але чималу кількість піску, мулу тощо річки доно­сять аж до гирла, де й відкладають, утворюючи дельту. Найбільшу дельту має Дунай, площа якої в межах України становить 1,2 тис. км2.

У її межах вільно розмістилася б столиця України - місто Київ. Розміри дельти Дунаю постійно збільшуються, адже Кілійська частина Дунаю щороку зростає на 10-180 му бік моря. Так само зростає і площа дельти Дніпра, яка становить 350 км2, що за розмірами дорівнює двом таким містам, як Львів. Збільшується безперервно і дельта Дністра, площа якої (35,5 км2) помітно перевищує площу Івано-Франківська.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Живлення річок України є мішаним, хоча більшість річок живиться переважно талими сніговими водами.

•f Водний режим рівнинних річок України характеризується весняною по­вінню, підвищенням рівня води восени та літньою і зимовою меженню. + Водний режим гірських річок України характеризується весняною по­вінню і паводками впродовж року, кримські річки влітку пересихають.

Падіння і похил у гірських річок значно більші, ніж у рівнинних.

Ключові терміни і поняття

живлення і водний режим річок + ПОВІНЬ ' паводок межень річковий стік падіння та похил f робота річок

Самоперевірка

И Поясніть водний режим найближчої річки у вашій місцевості.

Де на території України туристи можуть зупинитися на ночівлю в річищі? Поясніть, чи варто це робити.

І Чим відрізняється водний режим рівнинних і гірських річок України?

Що таке річковий стік і яке його значення?