1 Причини виникнення та наслідки діяльності монополій

1.1 Сутність і причини виникнення монополій

Регуляторами ринкової економіки є відносини попиту та пропозиції на ринках товарів та послуг. Дані відносини залежать від кількості продавців і споживачів товарів, які вимірюються від одиниць (монополізовані ринки) до безлічі тих й інших (ринок вільної конкуренції). Монополія виникає у разі коли на ринку складаються сприятливі умови для існування єдиного виробника продукції, в якої немає близьких замінювачів. Дані умови складаються в разі коли в країні не врегульоване антимонопольне законодавство, неефективно діє антимонопольний комітет, існують відповідні бар’єри для існування вільної конкуренції. Для того, щоб однозначно відповісти на питання – чи є на ринку монополістичні формування, необхідно встановити, чи спостерігаються характерні риси монополії. Розглянемо їх докладніше [5;56]:

• на ринку функціонує один продавець, тобто одна фірма являється єдиним постачальником товарів чи послуг, відбувається поєднання понять фірма-виробник і галузь ринку на якому виступає з своєю пропозицією фірма;

• не має близьких замінників продукту чи послуги. Отже, при збереженні даної умови виробник потрапляє в ситуацію коли він виробляє продукцію або надає послугу яка являється унікальною, а споживач не має вибору товару, отже він може приймати рішення лише щодо користування даним товаром чи послугою;

• диктування ціни – в разі коли фірма є єдиним виробником товарів чи послуг, вона самостійно встановлює ціну, яка може бути досить завищеною, але ринковий механізм не в змозі врегулювати даний процес шляхом конкурентної боротьби, як це відбувається на ринку вільної конкуренції, оскільки остання відсутня;

• заблокований вступ на ринок інших виробників аналогічних товарів. Отже однією з основних причин виникнення монополій спостерігаються саме в даній умові існування монополісти стичних формувань, це наявність бар’єрів для вступу на ринок конкурентних фірм. Вони можуть бути економічними, технічними, юридичними.

Для ефективної діяльності ринкового механізму необхідно, щоб в процесі його функціонування спостерігалась конкуренція між суб’єктами, що вступають в ринкові відносини. Оскільки конкуренція є стимулюючим засобом для поліпшення, вдосконалення, розширення товарного асортименту і надання послуг. Монополістичні формування є основною перешкодою діяльності цього необхідного ринкового атрибуту.

На ринку відбувається взаємодія між попитом та пропозицією, тобто обмін між продавцями й покупцями (виробниками і споживачами. Очевидно, що рішення продавців (покупців) про ціну й обсяг виробництва (закупівлі) товару будуть істотно розрізнятися для різних типів ринкових структур. Залежно від цілей економічного дослідження може бути запропоновано кілька різних класифікацій типів ринкових структур. Розглянемо просту й найбільш важливу в економічній теорії класифікацію ринків. Ознакою, покладеною в основу цієї класифікації, є ступінь впливу окремого продавця (покупця) на ринкову ціну, отже визначається ступінь монополізації ринкової галузі. У разі коли ринкова структура характеризується досконалою конкуренцією, якщо жоден із продавців (покупців) не здатний вплинути на ціну товару. Якщо дана умова не дотримується, то конкуренція є недосконалою. Отже, конкуренція пов'язана з різкими стрибками цін, а монополія (держава) характеризується твердими цінами [22;4].

Прикладом може служити ситуація, коли продавець привіз дині з Ташкента до Києва, застає вже сформований рівень цін на дану продукцію, що вже сформувалась на ринку, вплинути на його зміну поза його владою. Звичайно, якщо пропозиція динь різко зросте, то ціна впаде, але роль окремого продавця в цьому процесі досить незначна. Іншими словами, ринок диктує ціну кожному продавцеві в кожен момент часу. В іншому випадку коли в місті функціонує єдиний цегельний завод, який може сам встановлювати ціни на свою продукцію. Причому чим менше буде виготовлено цегли, тим більше високою буде його ціна, і навпаки.

Для досконалого визначення поняття монополістичних формувань наведемо наступну класифікацію ринкових структур, що характеризуються недосконалою конкуренцією [21; 80]:

1. Монополія (чиста монополія). У галузі є тільки один виробник, що повністю контролює обсяг пропозиції товару й дуже сильно впливає на ціни. Чинність монополіста тим більше, чим вище вхідні бар'єри в галузь і чим менше товарів-замінників у даного товару. У реальній економіці розвинених країн чиста монополія - така ж абстракція, як і досконала конкуренція. Завжди є небезпека потенційної конкуренції або конкуренції іноземних виробників. Найбільш наочний приклад чистої монополії - монополія галузевого міністерства в СРСР. Однак чинність і цієї монополії обмежена якоюсь мірою конкуренцією з імпортними товарами й просто конкуренцією всіх товарів за обмежений бюджет споживача. Монополія на стороні попиту (на ринку виступає один покупець) називається монопсонією. Ринкова структура, у якій єдиному продавцеві протистоїть єдиний покупець, називається двосторонньою монополією.

2. Олігополія. У галузі є незначна кількість виробників. У цій ситуації виробники можуть поводитися різними способами:

• не враховувати поводження інших виробників, як і при досконалій конкуренції;

• намагатися передбачати поводження інших виробників;

• вступати в змову з іншими виробниками.

Окремий випадок олігополії - дуополія (два продавці). Ринкова структура з декількома покупцями називається олігопсонією.

3. Монополістична конкуренція з диференціацією продукту. У галузі може бути багато продавців, але пропоновані ними товари неоднорідні з погляду покупців. Ця ситуація найбільш характерна для ринків розвинених країн.

Що стосується причин виникнення монополій, то науковці виділяють три основні причини існування монополій [4;3]: природна монополія, володіння важливими ресурсами, державна політика. Якщо виробництво довільного обсягу продукції одній фірмі обходиться дешевше, ніж його виробництво двома або більше фірмами, то говорять, що галузь є природною монополією.

Другою причиною існування монополій є те, що одна єдина фірма може володіти контролем над деякими рідкісними і надзвичайно важливими ресурсами у вигляді сировини або знань, захищених патентом. Наприклад протягом багатьох років фірма “Ксерокс” контролювала процес виготовлення копій, бо вона володіла більш досконалими знаннями в області технологій, які в основному були захищені патентами.

Третя причина існування монополій полягає в державному обмеженні притоку нових фірм в галузь. Монополіям надається виключне право на виробництво деякого блага. Так за законом тільки фірма “Поляроїд”, дякуючи наданим їй патентом може продавати певні типи фотоплівки і фотокамер. В деяких країнах уряд залишає за собою право на монополію (наприклад тютюнові вироби). Основною причиною надання такого права є політичні мотиви і сприяння новим винаходам.

Перелічені причини тісно пов’язані між собою. Наприклад уряд може надати права у тому випадку, коли є економія від масштабу тощо.