Розв’язок

1. Визначаємо тривалість технологічного циклу до зміни умов виробництва:

Тпар= 32+7(50-1) = 375 хв.

2. Визначаємо тривалість технологічного циклу після зміни умов

виробництва:

Тпар= 32+6(100-1) = 625 хв.

3. Розрахуємо величину зміни тривалості виробничого циклу після зміни умов виробництва:

Dt = 625 - 375 = 251 хв.

Отже, тривалість технологічного циклу збільшилась на 251 хв.

Задача № 3

Місячна програма токарної дільниці механічного цеху – 5000 шестерень. Трудомісткість однієї токарної операції 0,7 нормо-год. Режим роботи устаткування – 2 зміни. Дійсний фонд часу – 330 год. Запланована норма виробітку становить 102 %. Визначити розрахункову і фактично прийняту кількість верстатів та коефіцієнт завантаження всієї групи верстатів.

Розв’язок

Приймаємо Fл = 330 год. i, використовуючи формулу для розрахунку кількості устаткування, а також наявні вихідні дані, визначаємо його розрахункову величину Сроз за такою формулою:

Сроз =

Отже, Сроз = = 8,75 , що дає підставу прийняти 9 верстатів.

Коефіцієнт завантаження (kзу) всієї групи визначаємо за формулою:

kзу =

де Сприйн – прийнята кількість верстатів. kзу = = 0,98

II.3 Виробничий процес

Виробни́чий проце́с – це складний комплекс первинних процесів: основних, допоміжних і обслуговуючих підрозділівпідприємства, що забезпечують своєчасний випуск заданої продукції.

• Основні процеси  — це технологічні процеси, в ході яких відбуваються зміни геометричних форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей продукції.

• Допоміжні процеси  — це процеси, які забезпечують безперебійний перебіг основних процесів (виготовлення і ремонт інструментів і оснащення, ремонт устаткування, забезпечення всіма видами енергій (електроенергією, теплом, парою, водою, стисненим повітрям і т. д.)).

• Обслуговуючі процеси  — це процеси, пов'язані з обслуговуванням як основних, так і допоміжних процесів, котрі не створюють продукцію (зберігання, транспортування, технічний контроль і т. д.).

Принципи організації виробничого процесу

Основними обов'язковими принципами організації виробничого процесу є:

Спеціалізація передбачає обмеження різноманітності виробничих процесів шляхом їх стандартизації, уніфікації технологічних маршрутів і конструкційвиробів і так далі і буває двох видів: обмеження різноманітності технологічних функцій, що виконуються робочими комплексами, — при технологічній спеціалізації, і обмеження різноманітності робочих комплексів, що оброблюють предмети праці — при наочній або подетальній спеціалізації. Рівень спеціалізації вимірюється коефіцієнтом закріплення операцій, який визначає кількість деталей операцій, що обробляються на робочому місці за певний проміжок часу.

Паралельність полягає в поєднанні виконання різних виробничих процесів в часі, що може сприяти скороченню тривалості виробничого циклу.

Безперервність направлена на скорочення до можливого мінімуму типових перерв у виробничому процесі і просторових розривів між робочими комплексами. Вимагає балансування двох видів: або забезпечення безперервного руху предметів праці, або постійного завантаження робочих місць. Досягнення абсолютної безперервності одразу по двох напрямах — украй складний захід, тому компроміс визначаться на користь менш витратного способу досягнення безперервності. Тобто якщо простій одного робочого місця в непотоковому виробництві є дорожчим за відстеження одиниці предмету праці, то необхідно забезпечити безперервне завантаження робочих місць і передбачити для цього необхідний рівень заділів деталей, що обробляються, між стадіями виробництва.

Пропорційність припускає відносну збалансованість пропускної спроможності всіх послідовних виробничих підрозділів, що виконують основні, допоміжні і обслуговувальні процеси. Порушення даного принципу приводить до виникнення «вузьких місць» у виробничому процесі або до неповного завантаження робочих місць, ділянок і цехів.

Прямоточністю досягається організація найкоротшого і однонаправленого руху предметів праці в просторі і в часі за, чітким розташуванням робочих місць і ділянок за ходом проходження операцій технологічного процесу.

Ритмічність означає рівномірний випуск певної кількості продукції через задані інтервали часу. Дозволяє якнайповніше використовувати виробничу потужність робочого місця, ділянки, цеху підприємства. Найвища ритмічність досягається в масовому потоковому виробництві, що спрощує процес його планування і управління, дозволяє раціонально організувати виконання кожної операції.

Інтегративність припускає системну інтеграцію всіх процесів в організації за рахунок крізного управління функціональними циклами постачання, виробництва і збуту. Інтегративность досягається на основі використання горизонтальних оргструктур і впровадження сучасних інформаційних систем управління класу ERP-CSRP.

Гнучкість і адаптивність забезпечують можливість мобільної перебудови всієї виробничої системи або її частини на випуск іншої продукції, дозволяють оперативно реагувати на зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища, оптимально і ефективно підстроюватися під сучасні потреби ринку.

Відповідність даним принципам дозволяє організаціям досягати високих економічних результатів у виробничій діяльності.