1. Базові уміння.

2. Інвестиції в навчання.

3. Інноваційна педагогіка.

4. Визнання цінності знань.

5. Інформація, профорієнтація і консультування.

6. Наближення можливостей навчання до тих, хто навчається.

У документі ЄК 2001 р. ці пріоритети було перегруповано і вони були розташовані у такій послідовності.

Пріоритет 1. Визнання цінності знань.

Мета: вдосконалення розуміння важливості участі в навчанні і результатів навчання, особливо неформа­льного і спонтанного.

Пріоритет 2. Інформація, профорієнтація і консультування.

Мета: забезпечення безперешкодного доступу до якісної інформації і консультацій щодо можливостей отримання освіти і навчання в Європі впродовж всього життя людини.

Пріоритет 3. Інвестиції в навчання.

Мета: значне збільшення рівня інвестицій в людські ресурси для розвитку найважливішого капіталу Європи - її населення.

Пріоритет 4. Наближення можливостей навчання до тих, хто навчається.

Мета: максимальне наближення можливостей здійс­нення навчання до тих, хто навчається, до місця їх проживання, використовуючи, де можливо, інфор­маційні та комунікаційні технології.

Пріоритет 5. Базові уміння.

Мета: забезпечення гарантій постійного доступу для всіх до навчання з метою освоєння і оновлення умінь, необхідних для усталеної участі в житті сус­пільства, заснованого на знаннях.

Пріоритет 6. Інноваційна педагогіка.

Мета: розробка ефективних методів для навчанні впродовж життя і всеосяжного навчання. Всеосяжн₍ навчання г одним з аспектів навчання впродовж життя. Воно включає формальне, неформальне спонтанне навчання. На семінарі у Нікопінгу давлося таке пояснення шести пріоритетів.

1. Визнання цінності знань

Необхідно визнати важливість і цінність і розвивати як спонтанне і неформальне навчання, так і традиційні траєкторії формального навчання. Це припускає визнання цінності раніше надбаної компе­тенції (часто це називають акредитацією попереднього навчання). Визнання навчання також залежить від "прозорості" кваліфікацій (кваліфікації, що визнаються в різних регіонах і країнах, мають бу­ти зрозумілими для всіх зацікавлених сторін, і перш за все - для працедавців)

2. Інформація, профорієнтація і консультування Інформаційні, профорієнтаційні і консультаційні послуги повинні б>ти доступні всім громадянам (також за допомогою ЖТ) і орієн­товані на їх потребах за рахунок розробки прозорих і якісних сис­тем. Ці системи повинні бути гнучкими і адаптивними до потреб, що змінюються, того, хто індивідуально навчається, ринку праці і ширшого співтовариства тих, хто навчається.

3. Інвестиції часу і коштів в навчання

Інвестиції означають вкладення грошових коштів і часу. Необхід­ність збільшення інвестицій не викликає сумнівів. Проте, значення полягає в тому, щоб направляти інвестиції на конкретні цілі і одер­жувати від них віддачу ("додану вартість"). ЄС визначає ці пріори­тети таким чином: "Стимули - це створення стимулів, які заохочу­ють приватних осіб і компанії підтримувати навчання, за допомо­гою грантів і податкових пільг".

Цільові вікові групи - наприклад, діти в рамках дошкільної освіти (для подальшого зменшення нерівності і забезпечення міцного фу­ндаменту і мотивації для подальшого навчання), працівники стар­шого віку і літні люди (для надання ним можливостей брати більш активну участь в житті суспільства і функціонувати на ринку праці як наставники, тренери і т.д.)

Соціально незахищені групи - такі групи, як жінки, особи, що "від­сіялися" з навчальних закладів, самотні матері, іммігранти, особи, що запросили політичного притулку, етнічні меншини, особи, що не говорять на титульній мові. Всі ці групи зазнають труднощів з можливостями доступу до навчання.

Неформальні підходи і контексти - інвестування в "інфраструкту­ру" навчання з метою підтримки неформального навчання, напри­клад, бібліотек, доступу до Інтернету, електронного навчання, на­вчання і рамках місцевого співтовариства. Навчання викладачів - навчання їх новим функціям і ролям.