- •Курс лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Євроінтеграція України в галузі вищої освіти: соціально-економічні аспекти. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •Тема 2. Системи вищої освіти у країнах Європи.
- •Розширення доступу до вищої освіти
- •Забезпечення та гарантія якості вищої освіти
- •Вищі навчальні заклади та студентство
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти
- •Сутнісні характеристики Болнського процесу
- •Про двоступінчасту конструкцію вищої освіти
- •Ступені, цикли, додаток до диплому
- •Професійна діяльність зпдно з потребами ринку праці
- •Визнання ступенів. Додаток до диплому і його функції
- •Болонський процес в історичному аспекті
- •Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція (1997р.)
- •Сорбоннська декларація (1998 р.)
- •Болонська декларація (1999 р.)
- •Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, 29-30 березня 2001 року, Саламанка
- •Конференція міністрів вищої освіти Європи «На шляху до європейського простору вищої освіти», 19 травня 2001 року, Прага
- •Комюніке конференції європейських міністрів,
- •18-19 Вересня 2003 року, Берлін
- •Конференція міністрів вищої освіти Європи, 19-20 травня 2005року, Берген
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.
- •Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
- •1. Введення дворівневого навчання.
- •2. Запровадження кредитної системи.
- •3.Контроль якості освіти.
- •4. Розширення академічної мобільності.
- •5.Забезпечення працевлаштування випускників.
- •6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти.
- •Додаток до диплома як засіб забезпечення можливості працевлаштування
- •Акредитація
- •Навчання впродовж життя: виклик часу (за матеріалами семінару єоф)
- •1. Базові уміння.
- •1. Визнання цінності знань
- •3. Інвестиції часу і коштів в навчання
- •4. Наближення навчання до споживача
- •5. Базові уміння
- •6. Інноваційна педагогіка
- •Структури і суб'єкти Болонського процесу
- •Проблеми і протиріччя
- •Перспективні тенденції розвитку болонського процесу
- •Тема 5. Європейська система перезарахування кредитів - ects.
- •Європейська система накопичення і перезарахування кредитів (ects-єспк)
- •Дидактичні поняття кредиту і модуля
- •Європейська система трансферу кредитів — ects
- •Шкала оцінювання ects для оцінки якості досягнень студента
- •Організація оцінки результатів роботи студента
- •Тема 6. Європейська система перезарахування кредитів (ects) у вищій освіті України: принципи, шляхи і засоби впровадження
- •Розвиток вищої освіти україни в європейському освітньо-науковому просторі
- •Принципи, шляхи і засоби адаптації вищої освіти України до Європейського простору вищої освіти
- •Співпраця Міністерства освіти і науки з Європейським Союзом
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України.
- •Запровадження кредитно-модульної системи організаціїнавчального процесу у вищих навчальних закладах України
Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.
Гармонізація структури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти. Шість основних позицій Болонського процесу: введення дворівневого навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.
Забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти;
сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із «європейським» змістом);
навчання протягом усього життя;
співпраця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.
Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.
Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіги та кваліфікацій на достуненевому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.
Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливосгі європейської системи освіти.
Тож, зважаючи на появу ряду міжнародних документів про визнання освітніх кваліфікацій і потреб їх реалізації та на коло освітніх питань окреслених Радою Європи і ЮНЕСКО, Болонський процес слід розглядати як зусилля країн-учасниць ЄС та інших країн європейського континенту на створення європейського простору вищої освіти. Основним нормативним документом цього процесу є Болонська Конвенція міністрів освіти європейських держав від 19 червня 1999 р., підписана 29 європейськими країнами.[26]
Відповідно до цього документа планується створення до 2010 року єдиної європейської зони, що припускає взаємне визнання дипломів ВНЗ і практику інших загальних стандартів в галузі вищої освіти, а отже всі пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до шести таких ключових позицій:
1. Введення дворівневого навчання.
Пропонується ввести два рівні навчання. Тривалість навчання на 1-му рівні має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. На другому рівні підготовки студенти можуть вибирати між навчанням за програмою, що передбачає отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня, або ж за більш розширеною програмою — на ступінь доктора наук (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років). При цьому передбачається можливість переходу з першої (магістерської) програми на другу — докторську. В обох програмах основна увага приділятиметься дослідницькій та самостійній роботі.[179]