2. Фіскальні заходи

2.1. Митний союз. Заборона мита на імпорт та експорт до єс та всіх зборів, що мають еквівалентний ефект

➧ ЄС засновано на митному союзі, що передбачає:

а) заборону між державами-членами мита на імпорт і експорт та зборів, що мають еквівалентний ефект;

б) прийняття спільного митного тарифу щодо інших країн (ст. 28Договору про діяльність ЄС).

Вимога скасування мита не обмежується лише митом на товари, що походять з держав-членів, але стосується також товарів з інших країн (зокрема, України), якщо вони вже є у вільному обігу на Внутрішньому ринку ЄС. Це означає, що після того, як товар з іншої країни законно потрапив до однієї з держав-членів ЄС, на нього поширюються свободи Внутріш­нього ринку ЄС, так само як і на товар, що походить з держави-члена ЄС. При цьому застосування спільного митного тарифу до товарів з інших країн не дозволяє товарам, які вироблено поза межами ЄС, входити на Внутрішній ринок за тарифом нижчим, ніж товари, вироблені в ЄС.

Товари, що потрапляють до ЄС з інших країн, обклада­ються митом відповідно до спільного тарифу, який інакше на­зивається спільним зовнішнім тарифом (ст.ст. 30—32Договору про діяльність ЄС). Цей тариф приймається Радою Міністрів кваліфікованою більшістю голосів за поданням Європейської Комісії.

Стаття 30Договору про діяльність ЄС забороняє запровад­жувати будь-які нові мито чи збори, що мають еквівалентний ефект, між державами-членами. Томуцю норму називають "статичною". Попередні ст.ст. 13—15Договору про Співто­вариство 1957р. (які усунуто Єдиним Європейським Актом) передбачали скасування наявних імпортних мит до кінця пере­хідного періоду. Згідно зі ст. 30 Договору про діяльність ЄС держави-члени ЄС повинні утримуватися від впровадження будь-яких нових мит на імпорт чи експорт і від підвищення вже чинного мита. При цьому ст. 30 Договору про діяльність ЄС однозначно має пряму дію, бо саме вона була предметом розгляду у відомій справі Van Gend en Loos.

Згідно з визначенням ЄСП захід, що має ефект, еквівален­тний запровадженню фіскальної перешкоди, —це будь-який грошовий збір, який встановлено в односторонньому порядку на національні або іноземні товари, що перетинають кордон, та який не є митом у буквальному значенні, навіть якщо такий збір не є дискримінаційним чи протекціоністським за дією та якщо продукт, на який встановлено збір, не конкурує з будь-яким на­ціональним продуктом.

Заходи, що мають еквівалентний ефект, можуть мати різно­манітні форми: зокрема їх може бути приховано у вигляді податку чи будь-якого іншого платежу. ЄСП установив, що мито на товари незалежно від їх цілей та призначення між державами-членамизаборонено. Установлення будь-якого збору на товари, що перетинають кордон держав-членів ЄС, дорівнює перешкоді вільному руху товарів на Внутрішньому ринку ЄС.

Підприємцеві, що сплатив таке безпідставно встановлене мито чи збір, право ЄС надає можливість подати реституційний позов. Така можливість називається принципом San Giorgio, за назвою справи, в якій ЄСП уперше його застосував. Такий позов має подаватися відповідно до національних процесуальних вимог держави-члена ЄС, до якої було подано позов.

Якщо потерпіла сторона зазнала також додаткових фінансових збитків у зв'язку зі сплатою безпідставно встановленого мита чи збору, існує можливість додаткового позову про компенсацію зазнаної шкоди.

Встановлення мит та зборів у торгівлі між державами-членамиЄС установчі договори ЄС не передбачають, крім певних винят­ків.

➧ Стягнення зборів, мит та платежів на товари у ЄС дозволено:

а) за реальні адміністративні послуги;

б) за перевірки, що вимагаються правом ЄС;

в) за збори, що підпадають під внутрішнє оподаткування держави-члена ЄС.

Реальні адміністративні послуги — це послуги, що мають проводитися на користь суспільства, а не індивідів чи будь-яких груп у межах суспільства. Плата за таку послугу повинна відображати реальну вартість послуг, що надаються. За цією категорією не допускається встановлення платежів за будь-які санітарні перевірки.

Правом ЄС передбачається можливість установлення платежів для покриття витрат на перевірки, що вимагаються правом ЄС. Проте водночас заборонено встановлення платежів, що вимага­ються у зв'язку з перевірками за національним правом.

Щодо категорії зборів, що підпадають під внутрішнє опо­даткування держави-члена, то справжній податок —це захід, що належить до системи внутрішніх податків і застосовується систематично до категорій продуктів, згідно з об'єктивними критеріями, незалежно від походження товарів'.