- •Міністерство освіти і науки України
- •Загальні відомості
- •1 Вивчення ливарнОї оснАстки. Визначення параметрів точності виливків
- •1.2 Аналіз ливарних вказівок
- •1.3 Визначення параметрів точності виливка
- •Питання для самостійного пророблення
- •2 Визначення розмірів і маси виливків
- •2.1 Призначення технологічних баз
- •2.2 Визначення допусків розмірів виливка
- •2.3 Призначення припусків на механічну обробку виливка
- •2.4 Призначення формувальних ухилів
- •2.5 Визначення розмірів виливка
- •2.6 Визначення допуску маси виливка
- •Питання для самостійного пророблення
- •3 Проектування модельної оснастки
- •3.1 Класифікація модельної оснастки
- •3.2 Визначення класу точності модельного комплекту
- •3.3 Розробка конструкції й визначення розмірів стрижневих знаків
- •3.4 Розрахунок розмірів модельного комплекту
- •3.5 Вибір матеріалу для виготовлення модельного комплекту
- •Питання для самостійного пророблення
- •4 Розмірні ланцюги в розрахунках ливарної оснАстки
- •4.1 Загальні визначення
- •4.2 Методи розрахунків розмірних ланцюгів
- •4.3 Приклади розрахунків
- •Питання для самостійного пророблення
- •5 Модельні комплекти з деревини
- •5.1 Визначення класу міцності дерев'яних комплектів
- •5.2 Розробка конструкції моделей і ящиків
- •5.3 Способи кріплення моделей на модельних плитах
- •Питання для самостійного пророблення
- •6 Металеві модельні комплекти
- •6.1 Вибір матеріалу для виготовлення металевого модельного комплекту
- •6.2 Конструктивні елементи металевих модельних комплектів
- •6.3 Способи кріплення металевих моделей на модельних плитах
- •Питання для самостійного пророблення
- •7 Пластмасові модельні комплекти
- •7.1 Застосовувані матеріали
- •7.2 Особливості конструювання пластмасових моделей
- •7.3 Технологічний процес виготовлення пластмасової оснастки
- •Питання для самостійного пророблення
- •8 Ливарні опоки
- •8.1 Загальні вимоги до опок
- •8.2 Класифікація опок
- •8.3 Елементи конструкції опок
- •8.4 Визначення габаритних розмірів опок
- •Питання для самостійного пророблення
- •9 Плити модельні
- •9.1 Загальні відомості
- •9.2 Класифікація модельних плит
- •9.3 Елементи конструкції модельних плит
- •450 Х 350, 500 х 400 мм на формувальні машини без повороту напівформи з допресуванням
- •Питання для самостійного пророблення
- •ЛІтература
- •Рекомендована нормативна література
- •Додаток а
- •Приходько Олег Викторович методичний посібник
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
2.4 Призначення формувальних ухилів
Формувальними називаються такі ухили, які надають робочим поверхням, щоб полегшити витяг стрижнів з ящиків або моделей з напівформ і не порушити поверхні стрижня і форми. Формувальні ухили регламентуються ГОСТ 3212-80 для зовнішніх і внутрішніх поверхонь.
Формувальні ухили передбачаються в тому випадку, якщо у виливку не передбачені конструктивні ухили. Формувальні ухили виконують у напрямку витягу моделі з ливарної форми або стрижня із стрижневого ящика:
- на оброблюваних поверхнях - за рахунок збільшення розміру виливка понад припуску на механічну обробку (рис. 2.1, а);
- на необроблюваних поверхнях, які не сполучаються з іншими деталями - за рахунок одночасного збільшення і зменшення номінального розміру виливка, починаючи з її середини; (рис. 2.1, б);
- на необроблюваних поверхнях, які сполучаються з іншими деталями, збільшенням або зменшенням номінального розміру виливка на величину ухилу (рис. 2.1, в, г) залежно від поверхонь сполучення.
а) б)
в) г)
Рисунок 2.1 - Формувальні ухили
Формувальні ухили не повинні міняти характер затвердіння виливка.
Розміри ухилів для форм із піщано-глинистих сумішей і форм, що твердіють у контакті з оснасткою, наведені в таблиці 2.4.
Ухили вказуються величиною кута, вираженої в градусах.
Таблиця 2.4 - Значення формувальних ухилів модельних комплектів
Висота поверхні моделі, що витягається із форми, h, мм |
Формувальний ухил | |||
металевого, пластмасового |
дерев'яного | |||
для форм із піщано-глинистих сумішей |
для форм, що твердіють у контакті з оснасткою |
для форм із піщано-глинистих сумішей |
для форм, що твердіють у контакті з оснасткою | |
До 10 |
2020/ |
3030/ |
2055/ |
4000/ |
Понад 10 до 16 |
1035/ |
2035/ |
1055/ |
2050/ |
Понад 16 до 25 |
1010/ |
1055/ |
1030/ |
2020/ |
Понад 25 до 40 |
0050/ |
1020/ |
1005/ |
1030/ |
Понад 40 до 63 |
0035/ |
0055/ |
0045/ |
1005/ |
Понад 63 до 100 |
0025/ |
0040/ |
0035/ |
0045/ |
Понад 100 до 160 |
0020/ |
0030/ |
0025/ |
0035/ |
Понад 160 до 250 |
0020/ |
0030/ |
0025/ |
0035/ |
Понад 250 до 400 |
0020/ |
0030/ |
0020/ |
0035/ |
Понад. 400 до 630 |
0020/ |
0025/ |
0020/ |
0035/ |
Понад 630 до 1000 |
0020/ |
0025/ |
0020/ |
0030/ |
Понад 1000 до 1600 |
0020/ |
0025/ |
0020/ |
0030/ |
Понад 1600 до 2500 |
0020/ |
0025/ |
0020/ |
0030/ |
2.5 Визначення розмірів виливка
Розмір виливка визначається безпосередньо розміром деталі, величиною допуску на розмір, припуском на механічну обробку виливка, а також величиною ухилів і допуску на розмір виливка.
Для необроблюваних поверхонь розміри виливка можна визначити за формулою
, (2.1)
де L0 - номінальний розмір виливка, мм;
LД - номінальний розмір деталі, мм;
Т0 - допуск на розмір виливка, мм.
Розміри виливка для оброблюваної поверхні визначається з урахуванням розміру припуску на механічну обробку по формулі
(2.2)
де Z - припуск на механічну обробку (на сторону) виливка.
У розмір виливка входять величини ухилів, напусків, припливів, якщо вони потрапляють у даний розмір.