- •Міністерство освіти і науки України
- •Загальні відомості
- •1 Вивчення ливарнОї оснАстки. Визначення параметрів точності виливків
- •1.2 Аналіз ливарних вказівок
- •1.3 Визначення параметрів точності виливка
- •Питання для самостійного пророблення
- •2 Визначення розмірів і маси виливків
- •2.1 Призначення технологічних баз
- •2.2 Визначення допусків розмірів виливка
- •2.3 Призначення припусків на механічну обробку виливка
- •2.4 Призначення формувальних ухилів
- •2.5 Визначення розмірів виливка
- •2.6 Визначення допуску маси виливка
- •Питання для самостійного пророблення
- •3 Проектування модельної оснастки
- •3.1 Класифікація модельної оснастки
- •3.2 Визначення класу точності модельного комплекту
- •3.3 Розробка конструкції й визначення розмірів стрижневих знаків
- •3.4 Розрахунок розмірів модельного комплекту
- •3.5 Вибір матеріалу для виготовлення модельного комплекту
- •Питання для самостійного пророблення
- •4 Розмірні ланцюги в розрахунках ливарної оснАстки
- •4.1 Загальні визначення
- •4.2 Методи розрахунків розмірних ланцюгів
- •4.3 Приклади розрахунків
- •Питання для самостійного пророблення
- •5 Модельні комплекти з деревини
- •5.1 Визначення класу міцності дерев'яних комплектів
- •5.2 Розробка конструкції моделей і ящиків
- •5.3 Способи кріплення моделей на модельних плитах
- •Питання для самостійного пророблення
- •6 Металеві модельні комплекти
- •6.1 Вибір матеріалу для виготовлення металевого модельного комплекту
- •6.2 Конструктивні елементи металевих модельних комплектів
- •6.3 Способи кріплення металевих моделей на модельних плитах
- •Питання для самостійного пророблення
- •7 Пластмасові модельні комплекти
- •7.1 Застосовувані матеріали
- •7.2 Особливості конструювання пластмасових моделей
- •7.3 Технологічний процес виготовлення пластмасової оснастки
- •Питання для самостійного пророблення
- •8 Ливарні опоки
- •8.1 Загальні вимоги до опок
- •8.2 Класифікація опок
- •8.3 Елементи конструкції опок
- •8.4 Визначення габаритних розмірів опок
- •Питання для самостійного пророблення
- •9 Плити модельні
- •9.1 Загальні відомості
- •9.2 Класифікація модельних плит
- •9.3 Елементи конструкції модельних плит
- •450 Х 350, 500 х 400 мм на формувальні машини без повороту напівформи з допресуванням
- •Питання для самостійного пророблення
- •ЛІтература
- •Рекомендована нормативна література
- •Додаток а
- •Приходько Олег Викторович методичний посібник
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
Питання для самостійного пророблення
Що з себе представляє технологічна оснастка?
У чому відмінність формоутворюючої оснастки від універсальної?
Яка послідовність аналізу ливарних вказівок?
Які фактори впливають на вибір способу формоутворення?
Залежно від чого встановлюються норми точності виливка?
2 Визначення розмірів і маси виливків
2.1 Призначення технологічних баз
База - це поверхня (сполучення поверхонь) вісь, площина, що належить виливку і використається для установки його на верстаті для наступної механічної обробки.
Розрізняють чорнові і чистові бази. Черновими базами є необроблювані поверхні або осі, які використаються на першій механічній операції. Чистові бази використаються в подальших операціях механічної обробки.
Бази ділять на конструктивні і технологічні. Ливарні бази відносять до технологічних чорнових баз. Ливарними базами служать необроблювані поверхні або їхні осі. Від цих поверхонь або осей проставляють розміри до всіх необроблюваних і оброблюваних поверхонь. Також ливарними базами можуть бути різні опорні поверхні виливків або осі циліндричних поверхонь.
При визначені ливарних баз доцільно дотримуватися наступних рекомендацій:
ливарні базові поверхні повинні розташовуватися в одній, бажано нижній напівформі, щоб виключити вплив перекосу;
точність зборки ливарної форми не повинна впливати на точність положення ливарної бази;
для кожної із трьох осей координат призначають тільки одну ливарну базову поверхню;
якщо допуски на розміри будь-якої частини виливка по конструктивним або технологічних міркуваннях повинні бути мінімальними, то базову площину варто помістити в цій частині деталі.
При відсутності у виливку площини, що задовольняє викладеним вимогам, варто передбачати спеціальні приливи і їх поверхні приймати за базові.
2.2 Визначення допусків розмірів виливка
Після визначення ливарних баз із ними зв'язують розмірами всі необроблювані поверхні, не допускаючи при цьому проставляння розмірів ланцюжком, тому що в цьому випадку всі вони, крім одного, проставленого від ливарної бази, є замикаючими розмірного ланцюга і їхні допуски будуть підсумуватися.
Величина допусків лінійних розмірів виливків регламентується відповідно до ГОСТ 26645-85 і вибирається залежно від призначеного класу точності розмірів виливка відповідно до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Допуски лінійних розмірів виливків
|
Інтервал номіна-льних розмірів, мм |
Допуски розмірів виливків для класів точності | ||||||||
|
4 |
5т |
5 |
6 |
7т |
7 |
8 |
9т |
9 | |
|
До 4 |
0,16 |
0,20 |
0,24 |
0,32 |
0,40 |
0,50 |
0,64 |
0,80 |
1,00 |
|
Понад 4 до 6 |
0,18 |
0,22 |
0,28 |
0,36 |
0,44 |
0,56 |
0,70 |
0,90 |
1,10 |
|
Понад 6 до 10 |
0,20 |
0,24 |
0,32 |
0,40 |
0,50 |
0,64 |
0,80 |
1,00 |
1,20 |
|
Понад 10 до 16 |
0,22 |
0,28 |
0,36 |
0,44 |
0,56 |
0,70 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
|
Понад 16 до 25 |
0,24 |
0,32 |
0,40 |
0,50 |
0,64 |
0,80 |
1,00 |
1,20 |
1,60 |
|
Понад 25 до 40 |
0,28 |
0,36 |
0,44 |
0,56 |
0,70 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,80 |
|
Понад 40 до 63 |
0,32 |
0,40 |
0,50 |
0,64 |
0,80 |
1,00 |
1,20 |
1,60 |
2,00 |
|
Понад 63 до 100 |
0,36 |
0,44 |
0,56 |
0,70 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,80 |
2,20 |
|
Понад 100 до 160 |
0,40 |
0,50 |
0,64 |
0,80 |
1,00 |
1,20 |
1,60 |
2,00 |
2,40 |
|
Понад 160 до 250 |
0,44 |
0,56 |
0,70 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,80 |
2,20 |
2,80 |
|
Понад 250 до 400 |
0,50 |
0,64 |
0,80 |
1,00 |
1,20 |
1,60 |
2,00 |
2,40 |
3,20 |
|
Понад 400 до 630 |
0,56 |
0,70 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,80 |
2,20 |
2,80 |
3,60 |
|
Понад 630 до 1000 |
- |
0,80 |
1,00 |
1,20 |
1,60 |
2,00 |
2,40 |
3,20 |
4,0 |
|
Понад 1000 до 1600 |
- |
- |
- |
1,40 |
1,80 |
2,20 |
2,80 |
3,60 |
4,4 |
|
Понад 1600 до 2500 |
- |
- |
- |
- |
2,00 |
2,40 |
3,20 |
4,0 |
5,0 |
|
Понад 2500 до 4000 |
- |
- |
- |
- |
- |
3,20 |
3,60 |
4,4 |
5,6 |
|
Понад 4000 до6300 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
5,0 |
6,4 |
|
Понад 6300до10000 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
8,0 |
|
|
10 |
11т |
11 |
12 |
13т |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
До 4 |
1,20 |
1,60 |
2,00 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Понад 4 до 6 |
1,40 |
1,80 |
2,20 |
2,80 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Понад 6 до 10 |
1,60 |
2,00 |
2,40 |
3,20 |
4,0 |
5,0 |
- |
- |
- |
|
Понад 10 до 16 |
1,80 |
2,20 |
2,80 |
3,60 |
4,4 |
5,6 |
7,0 |
- |
- |
|
Понад 16 до 25 |
2,00 |
2,40 |
3,20 |
4,0 |
5,0 |
6,4 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
|
Понад 25 до 40 |
2,20 |
2,80 |
3,60 |
4,4 |
5,6 |
7,0 |
9,0 |
11,0 |
14,0 |
|
Понад 40 до 63 |
2,40 |
3,20 |
4,0 |
5,0 |
6,4 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
|
Понад 63 до 100 |
2,80 |
3,60 |
4,4 |
5,6 |
7,0 |
9,0 |
11,0 |
14,0 |
18,0 |
|
Понад 100 до 160 |
3,20 |
4,0 |
5,0 |
6,4 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
|
Понад 160 до 250 |
3,60 |
4,4 |
5,6 |
7,0 |
9,0 |
11,0 |
14,0 |
18,0 |
22,0 |
|
Понад 250 до 400 |
4,0 |
5,0 |
6,4 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
24,0 |
|
Понад 400 до 630 |
4,4 |
5,6 |
7,0 |
9,0 |
11,0 |
14,0 |
18,0 |
22,0 |
28,0 |
|
Понад 630 до 1000 |
5,0 |
6,4 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
24,0 |
32,0 |
|
Понад 1000 до 1600 |
5,6 |
7,0 |
9,0 |
11,0 |
14,0 |
18,0 |
22,0 |
28,0 |
36,0 |
|
Понад 1600 до 2500 |
6,4 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
24,0 |
32,0 |
40,0 |
|
Понад 2500 до 4000 |
7,0 |
9,0 |
11,0 |
14,0 |
20,0 |
22,0 |
28,0 |
36,0 |
44,0 |
|
Понад 4000 до 6300 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
22,0 |
24,0 |
32,0 |
40,0 |
50,0 |
|
Понад 6300до10000 |
10,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
24,0 |
32,0 |
40,0 |
50,0 |
64,0 |
|
Понад 10000 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
24,0 |
32,0 |
40,0 |
50,0 |
64 |
80,0 |
Допуски розмірів елементів виливків, утворених двома напівформами і перпендикулярних до площини рознімання, установлюють відповідно до класу точності розмірів виливка. Допуски розмірів елементів, утворених однією частиною форми або одним стрижнем, установлюють на 1...2 класу точніше, допуски ж розмірів елементів, утворених двома і більше частинами форми, декількома стрижнями, а також товщини стінок ребер і фланців вибирають на 1...2 класу грубіше. Допуски розмірів від попередньо обробленої поверхні, яка використовується як база, до литої поверхні, варто встановлювати на 2 класи точніше. Можна встановлювати симетричні і несиметричні граничні відхилення розмірів, при цьому переважно наступне розташування полів допусків:
несиметричне однобічне „у тіло” - для розмірів елементів виливка (крім товщини стінок), розташованих в одній частині форми і які не будуть піддаватися подальшій механічній обробці. При цьому для елементів, що охоплюють (отвір) поле допуску розташовують „у плюс”, а для охоплюваних (вал) – „у мінус”;
симетричне - для розмірів всіх інших елементів виливків.