- •Міністерство освіти і науки України
- •Загальні відомості
- •1 Вивчення ливарнОї оснАстки. Визначення параметрів точності виливків
- •1.2 Аналіз ливарних вказівок
- •1.3 Визначення параметрів точності виливка
- •Питання для самостійного пророблення
- •2 Визначення розмірів і маси виливків
- •2.1 Призначення технологічних баз
- •2.2 Визначення допусків розмірів виливка
- •2.3 Призначення припусків на механічну обробку виливка
- •2.4 Призначення формувальних ухилів
- •2.5 Визначення розмірів виливка
- •2.6 Визначення допуску маси виливка
- •Питання для самостійного пророблення
- •3 Проектування модельної оснастки
- •3.1 Класифікація модельної оснастки
- •3.2 Визначення класу точності модельного комплекту
- •3.3 Розробка конструкції й визначення розмірів стрижневих знаків
- •3.4 Розрахунок розмірів модельного комплекту
- •3.5 Вибір матеріалу для виготовлення модельного комплекту
- •Питання для самостійного пророблення
- •4 Розмірні ланцюги в розрахунках ливарної оснАстки
- •4.1 Загальні визначення
- •4.2 Методи розрахунків розмірних ланцюгів
- •4.3 Приклади розрахунків
- •Питання для самостійного пророблення
- •5 Модельні комплекти з деревини
- •5.1 Визначення класу міцності дерев'яних комплектів
- •5.2 Розробка конструкції моделей і ящиків
- •5.3 Способи кріплення моделей на модельних плитах
- •Питання для самостійного пророблення
- •6 Металеві модельні комплекти
- •6.1 Вибір матеріалу для виготовлення металевого модельного комплекту
- •6.2 Конструктивні елементи металевих модельних комплектів
- •6.3 Способи кріплення металевих моделей на модельних плитах
- •Питання для самостійного пророблення
- •7 Пластмасові модельні комплекти
- •7.1 Застосовувані матеріали
- •7.2 Особливості конструювання пластмасових моделей
- •7.3 Технологічний процес виготовлення пластмасової оснастки
- •Питання для самостійного пророблення
- •8 Ливарні опоки
- •8.1 Загальні вимоги до опок
- •8.2 Класифікація опок
- •8.3 Елементи конструкції опок
- •8.4 Визначення габаритних розмірів опок
- •Питання для самостійного пророблення
- •9 Плити модельні
- •9.1 Загальні відомості
- •9.2 Класифікація модельних плит
- •9.3 Елементи конструкції модельних плит
- •450 Х 350, 500 х 400 мм на формувальні машини без повороту напівформи з допресуванням
- •Питання для самостійного пророблення
- •ЛІтература
- •Рекомендована нормативна література
- •Додаток а
- •Приходько Олег Викторович методичний посібник
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
Питання для самостійного пророблення
Яким вимогам повинні відповідати ливарні опоки?
Які типи опок мають переваги? Чому?
Назвіть елементи конструкції ливарної опоки та їх призначення.
В яких випадках спарюють опоки при складанні форми «штирем», а в яких - «на штир»?
В залежності від чого визначаються розміри штирів?
Як визначаються розміри опок?
9 Плити модельні
9.1 Загальні відомості
Модельні плити необхідні для установки і фіксаціїмоделей при формуванні. Верхня площина плити утворює площину рознімання форми. Плита кріпиться до столу формувальної машини болтами.
Модельні плити можуть бути односторонніми і двосторонніми, набірними, координатними і суцільнолитими. На односторонніх плитах моделі розташовуються тільки на одній верхній стороні плити, вона називається робочою стороною. На двосторонніх плитах і верхня і нижня сторони плити є робочими, оскільки на обох сторонах розташовуються половини моделі. Двосторонні плити застосовуються при безопочному формуванні.
Набірна плита складається з модельної плити і прикріпленої до неї однієї або декількох половин моделей і інших деталей.
Координатні модельні плити мають на робочій поверхні сітку отворів для фіксації положення модельного комплекту. Координатні плити застосовують в дрібносерійному виробництві, де часті зміни плит з моделями викликають простої формувальних машин.
Суцільнолита модельна плита – це плита, одержана суцільно з моделлю.
9.2 Класифікація модельних плит
За призначенням модельні плити діляться на види:
1) для опочного формування;
2) для безопочного формування;
3) для виготовлення оболонкових форм.
В залежності від матеріалу виготовлення, модельні плити підрозділяються на типи:
Тип 1 – литі із вуглецевої сталі (25Л, 30Л, 35Л, 40Л, 45Л ГОСТ 977 - 88), чавуну (марки СЧ20, СЧ25, СЧ30, ГОСТ 1412-85) і легких сплавів (алюмінієвих і магнієвих).
Тип 2 – зварені з прокату.
Тип 3 – дерев'яні (з твердих порід деревини – вільхи, ясена за ГОСТ 2693-83 або сосни за ГОСТ 8486-86, а також фанери).
Тип 4 – пластмасові за ГОСТ 19505-86.
Суцільнолиті і зварені модельні плити мають переваги у порівнянні з іншими, а тому їх використовують для виготовлення форм будь-якими способами формоутворення.
За конструктивними ознаками модельні плити класифікуються на наступні:
- без вкладишів і координатних отворів;
- із змінними дрібними вкладишами;
- із змінними глибокими вкладишами;
- координатні.
В залежності від зовнішньої форми модельні плити бувають прямокутними, круглими або фасонними.
Основні розміри і конструктивні особливості найбільш поширених типів модельних плит, призначених для ручного і машинного формування разових піщаних форм, наведені на рис. 9.1 – 9.3 і в табл. 9.1.
Рисунок 9.1 - Плита модельна прямокутна без вкладишів і координатних отворів
Рисунок 9.2 - Плита модельна прямокутна з дрібними змінними вкладишами
Рисунок 9.3 - Плита модельна прямокутна з глибокими змінними
вкладишами
Таблиця 9.1 – Основні розміри модельних плит
Довжина L або діаметр D опок у просвіті, мм |
Ширина буртів опоки за розніманням b, мм |
Товщина плити S, мм |
Висота плити Н, мм |
Висота змінного дрібного вкладиша Н1, мм |
Висота змінного глибокого вкладиша Н2, мм |
Відстань між осями центруючих отворів А, мм |
До 500 |
50 |
12 |
45 |
25 |
50, 100 |
L(D)+100 |
Пон. 501 до 755 |
80 |
12 |
100 |
30 |
50, 300 |
L(D)+120 |
Пон. 756 до 1050 |
120 |
14 |
100 |
40 |
100, 300 |
L(D)+120 |
Пон. 1051 до 1500 |
150 |
16 |
120 |
40 |
100, 300 |
L(D)+160 |
Пон. 1501 до 2500 |
220 |
18 |
150 |
40 |
150, 300 |
L(D)+200 |
Пон. 2501 до 3500 |
280 |
20 |
200 |
40 |
150, 300 |
L(D)+240 |
Пон. 3501 |
380 |
20 |
300 |
40 |
150, 300 |
L(D)+280 |