Тема 9: Оцінка вартості підприємства.

Тема 9. Оцінка вартості підприємства.

1. Методичні вказівки до вивчення теми.

Вивчення теми “Оцінка вартості підприємства” має на меті формування у студентів базової теоретичної підготовки та практичних навичок щодо організації та проведення оцінки вартості підприємства з метою обґрунтування управлінських фінансових рішень. Вивчення матеріалів даної теми курсу передбачає опрацювання системи проблемних питань, які можна об’єднати та узагальнити наступним чином:

• поняття визначення (оцінки) вартості підприємства, цілі та принципи її проведення;

• етапи оцінки вартості підприємства та їх характеристика;

• основні методичні підходи до оцінки вартості суб’єкта господарювання;

• звіт про оцінку вартості підприємства та його характеристика;

• використання результатів оцінки вартості підприємства для обґрунтування управлінський фінансових рішень.

При вивченні матеріалів теми, з метою полегшення її розуміння та засвоєння, доцільно повторити матеріали попередніх тем дисципліни.

Одним із ключових напрямків організації фінансової діяльності суб’єкта господарювання, а також обґрунтування відповідних управлінських фінансових рішень є оцінка вартості підприємства (Business Valuation). Під вартістю підприємства розуміють вартість діючого підприємства або вартість 100 % корпоративних прав такого підприємства. Слід наголосити, що вартість підприємства як цілісного майнового комплексу та вартість майна, що належить такому суб’єкту господарювання, — різні поняття, хоча в окремих випадках кількісно вони можуть бути рівними. У першому випадку йдеться насамперед про вартість, що створюється в результаті фінансово–господарської діяльності підприємства як цілісної та неподільної системи.

Необхідність оцінки вартості підприємства виникає в наступних випадках.

1. у разі аналізу інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання, у тому числі для обґрунтування операцій на ринку корпоративного контролю, зокрема злиття та поглинання компаній

2. під час обґрунтування кількісних параметрів укладання реорганізаційних угод, зокрема, розподіл майна серед правонаступників, визначення пропорцій обміну корпоративних прав, складання передавального чи розподільного балансів тощо;

3. у процесі формування ліквідаційної маси при ліквідації суб’єкта господарювання та визначення реальної її величини;

4. у разі оцінки реальної (ринкової) вартості майна, що пропонується позичальником у якості кредитного забезпечення;

5. для оцінки ефективності санації підприємства–боржника;

6. у разі оцінки вартості державних підприємств, що підлягають приватизації, з метою встановлення початкової ціни їх продажу.

В результаті оцінки вартості підприємства формується цільовий індикатор, що визначає прийняття управлінського фінансового рішення, а також визначення його основних параметрів. За таких умов адекватність оцінки вартості підприємства багато у чому визначатиме загальну ефективність виконання управлінських фінансових рішень та результативність фінансового менеджменту взагалі. Крім того, як свідчить досвід розвинутих країн, оцінка вартості підприємства та його майна є складовим елементом обґрунтування корпоративної стратегії підприємства (зокрема, її фінансової складової) та формування передумов збереження конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Адекватна організація оцінки вартості підприємства, його майна передбачає дотримання сукупності принципів такої оцінки. Фахові літературні джерела, нормативні акти оперують містять численні принципи, яких рекомендується та/або слід дотримуватися при здійсненні оцінки вартості підприємства. Виділимо основні з таких принципів як принцип заміщення, принцип корисності, принцип очікування, принцип зміни вартості, принцип ефективного використання, принцип розумної обережності оцінок, принцип альтернативності оцінок.

Слів відмітити, що для вітчизняної практики управління корпоративними фінансами оцінка вартості підприємства є порівняно новим інструментом, що обумовлює недостатній рівень висвітлення проблемних питань її організації у науково–практичній літературі та врегулювання відповідних аспектів на законодавчому та нормативно–правовому рівні. Одна з основних проблем адекватної оцінки вартості суб’єкта господарювання пов’язана із низьким рівнем розвитку ринку капіталу в Україні — більшість суб’єктів господарювання не мають вторинного ринку обігу їх корпоративних прав. При цьому визначення реальної (ринкової) вартості підприємства передбачає кількісну оцінку імовірної величини грошових коштів, що можуть бути отримані (виплачені) у випадку купівлі–продажу об’єкта оцінки на ринку.

Оцінка вартості підприємства здійснюється із розрахунку на певного гіпотетичного покупця, якого можна ідентифікувати із однією із наступних категорій — (1) пасивний інвестор, який віддає більшу цінність дивідендам по корпоративним правам підприємства; (2) активний інвестор, який прагне максимізувати величину грошових потоків від інвестиції — CFROI (Cash flow returns on investments)— та (3) стратегічний інвестор, для якого цінність підприємства (а, отже, і його вартість) визначається рівнем конкурентоспроможності підприємства у довгостроковому періоді (наявністю статечних переваг та перспектив).