6.2. План семінарського заняття

1. Позичковий капітал суб’єктів господарювання, його функції та складові.

2. Банківське кредитування суб’єктів господарювання.

3. Облігаційні позики як джерело покриття потреби у капіталі підприємства.

3.1. Основні види облігацій підприємств та їх характеристика.

3.2. Випуск, розміщення та обслуговування обігу облігацій власної емісії.

3.3. Купонні облігації та облігації з нульовим купоном.

3.4. Конвертовані облігації та облігації з варантами.

4. Комерційні кредити підприємств.

5. Особливості залучення позичкового капіталу від іноземних капіталодавців на вітчизняному та закордонних ринках капіталу.

6.3. Термінологічний словник

Аутсайдер (outsider) — фізична або юридична особа — власник корпоративних прав, яка через певні обставини, насамперед незначну величину її частки у статутному капіталі, не може суттєво впливати на прийняття управлінських рішень суб’єкта господарювання. До аутсайдерів найчастіше відносять дрібних акціонерів, а також акціонерів інституційних інвесторів.

Банківський консорціум — тимчасове об’єднання банків, яке створюється для координації дій під час проведення різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої та ризикованої угоди. Банківський консорціум організовується банками на паритетних засадах.

Варант (warrant) — опціон на купівлю (call option), який дає право їх власникові на придбання базового активу (корпоративних прав або корпоративних облігацій) емітента на визначених при емісії варанта умовах. Використовується для підвищення інвестиційної привабливості ринкових інструментів емітента і розміщується, як правило, у пакеті з корпоративними облігаціями, іншими борговими інструментами ринку капіталу, інколи разом із привілейованими або простими акціями, а також окремо.

Вартість капіталу (cost of capital) — плата за користування залученими фінансовими ресурсами, у тому числі сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць, та інші затрати.

Державний реєстр застав рухомого майна — єдина комп’ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її видачу і захист від несанкціонованого доступу. Держатель Державного реєстру — Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Державного реєстру, надає завірені витяги з нього, які свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про його відсутність.

Ефективна ставка процента (effective interest rate) — ставка процента, що визначається діленням суми річного процента та дисконту (або різниці річного процента та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов’язання) та вартості її погашення.

Застава (pledge) — засіб забезпечення виконання зобов’язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами договору застави терміни.

Комерційний кредит (commercial credit) — форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб’єктами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів.

Кредитор (creditor) — юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, у тому числі вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати податків та інших обов’язкових платежів тощо.

Облігація (corporate bond) — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску.

Рефінансування дебіторської заборгованості — специфічна форма реструктуризації активів, яка полягає в переведенні дебіторської заборгованості в більш ліквідні форми оборотних активів, насамперед у грошові кошти. Рефінансування дебіторської заборгованості здійснюється шляхом факторингу, форфетингу, обліку комерційних векселів.

Факторинг (factoring) — господарська операція з перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору (фактору) з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.

Фінансовий кредит — позичковий капітал, який надається банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, чи резидентами i нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, у позичку юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Фінансовий кредит — позичковий капітал, який надається банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами i нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законо­давством у позичку юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Форфетинг — спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає у купівлі в експортера експортних вимог комерційним банком чи спеціалізованою компанією з виключенням права регресу (зворотної вимоги).