3. Особливості вживання прикметників у професійному мовленні:

1. Перевага надається прикметникам книжного походження, таким як: автобіографічний, балансовий, зоологічний, легітимний, маршрутний.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників переваги надають аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: дуже працьовитий, менш вдалий, надто великий.

3. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому: на попередньому ззді, на старому обладнанні.

4. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-: найдовший, найширший, найбільший.

5. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими форма­ми. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. Відмінку: ставлення студента, пропозиції Коваля.

6. Усталеним є вживання прикметників, які озна­чають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область, Керченська протока, Казахська затока та под.;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

7. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их: два нестандартні вироби).

8. Треба стежити за узгодженням прикметникових закін­чень з іменниками на позначення невизначеної кількості одно­рідних предметів, що існують у певній сукупності: медичне приладдя, рідке пруття

9. Утворюючи просту форму вищого ступеня порівняння прикметників треба пам’ятати про такі зміни приголосних звуків:

а) кінцеві приголосні основи на г, з, ж разом з суфіксом -ш- змінюються на -жч-:

дорогий – дорожчий

дужий – дужчий

вузький – вужчий

б) кінцевий кореня с разом з суфіксом -ш- змінюється на -щ-:

високий – вищий

товстий – товщий

Завдання

1. Поставте наголоси у наведених словах:

Батьківський, безгрошовий, беззахисний, безколірний, бездоглядний, багаторазовий, безпринципний, безпросипний, пристарілий, пристаркуватий, радий, жадібний, жалісливий, живописний, рукописний, нова, стара, чималий, старанний, дробовий, фаховий, легкий, тяжкий, вдовин.

2. Провідміняйте подані словосполучення:

Краща земля, дружнє плече, свіжа рілля, безкрайній степ, літній бджоляр

3. Визначть якісні, відносні та присвійні прикметники:

Металева пластина, металевий голос, золотий перстень, золоті руки, мінорний лад, мінорний настрій, сталевий прут, сталеві м’язи, сталевий крок, крижана вода, крижане серце, горяча вода, гарячі думки, гарячі голови, вишневий садок, вишневе плаття.

4. Поясніть правила правопису. Поясніть як утворилися дані прикметники:

Машинно-траспортні, меліоративний, агролісомеліоративний, всесвітньо-історичні, всебічний, повсякденний, своєчасний, життерадісний, політико-економічний, автодорожній, автомобільно-тракторний, сьогоденний, напівреальний, високошановний, цілеспрямваний, злий- презлий, лагідний-лагідний, багатоступенева, маловживаний, висококвалифікований, трипроцентний, двадцятилітній.

5. Утворіть від даних іменників прикметники, визначте розряд кожного і складіть із ними словосполучення:

Гордощі, розум, життя, смерть, батько, мудрість, брат, лукавство, молодь, згода, шана.

6. Від поданих нижче прикметників утворіть вищий та найвищий ступені порівняння:

Здібний, вихований, уважний, старанний, дисциплінований, ледачий, звичайний, зелений, сонний, денний, відкритий, горний, чорний, високий, стрункий, бадьорий, засмучений, ображений, світло-сірий, каштановий, бордовий, малесенький, пречудовий, босий, фактичний, аргументований, сумлінний, гордий, значний, швидкий, поганий, малий, великий.

7. До поданих іменників утворіть відносні прикметники і доберіть до них іменники:

Золото, спина, море, нація, читання, місто, село, вечір, зміна, тиждень, місяць, повторення.

8. Утворіть присвійні прикметники від власних імен та загальних іменників:

Шевченко, директор, ректор, декан, Іваненко, Микола, Євген, секретарка, вовк, заєць, Марія, Юрій, мати, секретар, менеджер, правник, касирів.

9. Замініть описові іменникові словосполучення прикметниково-іменниковими:

Олія з кукурудзи –

Будинок з цегли –

Збіжжя жита –

Пшениця з Кубані –

Збори студентів –

План на семестр –

Апарат для обчислювання –

Комбайн для збирання –

Завдання на сьогодні –

Поля фермера –

Інститут наукового дослідження –

Дані експериментів –

Праця менеджера –

10. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою:

Выборг – выборгская сторона

Норвегия – норвежские острова

Прага – пражские улицы

Париж – парижские люди

Кавказ – кавказские горы

Воронеж – воронежский хор

Француз – французский язык

Казах – казахские степи

Грек – греческий народ

Рига – рижское пиво

Узбек – узбекский хлопок

Суэц – суэцкий канал

11. Перекладіть українською мовою:

Единовременное пособие, пособие по болезни, пособие по зоологии, наглядные пособия, денежное пособие, пособие по временной нетрудоспособности, пособие на детей, учебное пособие; образцовый человек, дом образцового порядка, показательный образец, образец детям; год основания, не без основания, для этого нет никаких оснований, основание треугольника.

12. На місці крапок поставте е(є) чи о(ьо), йо:

Черешн...вий, оранж...вий, полудн...вий, вермішел...вий, взірц...вий, кизил...вий, коричн...вий, тін...вий, півоні...вий, замш...вий, марганц...вий, марш...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий, ситц...вий, гутаперч...вий, черепах...вий, квасол...вий, алюміні...вий, свинц...вий, вол...вий, перц...вий, чесуч...вий, песц...вий, торц...вий, магні...вий, алич...вий, парч...вий, раді...вий, бо...вий, квітн...вий, емал...вий, овоч...вий, нул...вий, плеч...вий, ясен...вий, промен...вий, ключ...вий, га...вий, яблун...вий, чебрец...вий.