- •1.Типологія держав.
- •Є два підходи до типології держав:
- •Прихильники цивілізаційного підходу поділяють цивілізації на:
- •2.Функції теорії держави і права.
- •3.Теорія держави і права в системі суспільних наук.
- •4.Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •Ознаки органу держави:
- •Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:
- •6.Види форм державного (політичного) режиму.
- •7.Види, способи і типи правового регулювання.
- •8.Виникнення загальної теорії держави і права.
- •9.Галузь, підгалузь і інститут права.
- •10.Громадянське суспільство і держава.
- •11.Політична система суспільства і держави.
- •13.Загальні закономірності виникнення держави.
- •Основні ознаки конфедерації :
- •15.Корпоративні норми і норми права.
- •До корпоративних норм належать:
- •16.Метод теорії держави і права.
- •18.Ознаки держави, що відрізняють її соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
- •21.Поняття і структура форми держави.Види форм державного правління.
- •22.Поняття, ознаки, сутність, функції держави.
- •23.Поняття влади.Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави.
- •Яке співвідношення політичної та державної влади?
- •Ознаки (риси) державної влади:
- •Яке співвідношення держави і державної влади?
- •Особа, яка є громадянином держави, у свою чергу, не лише реалізує права, але й має обов’язки перед державою та своїми співгромадянами, відповідає за їх невиконання:
- •Яким є співвідношення права і економіки ?
- •28.Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб.
- •Види законів у дії за колом осіб:
- •30.Види нормативно-правових актів.
- •Основні напрямки правового регулювання:
- •Фактичний склад не слід плутати з подіями — складними юридичними фактами.
- •34.Юридичний склад правопорушення.
- •Ознаки спеціалізованих норм:
- •37.Співвідношення права і закону.
- •38.Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового атка.
- •Розрізняють такі способи (методи) тлумачення:
- •Стадії правотворення і правотворчого процесу:
- •Правова культура складається із низки взаємозалежних елементів.
- •2. Стан юридичної практики:
- •Юридична відповідальність грунтується на принципах:
- •48.Система законодавства.Співвідношення системи права і системи законодавства.
- •50.Види норм права.
- •51.Підстави і стадії юридичної відповідальності.
- •Припини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства:
- •55.Поняття і ознаки правозастосування.
- •Ознаки застосування норм права.
- •60.Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів.
- •У чому полягає відмінність між нормативним актом та іншими правовими актами (зокрема, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права) ?
- •Ознаки правового регулювання:
- •Ознаки правотворчості:
- •Ознаки правовідносин:
- •66.Поняття тлумачення норм права.
- •Правовій поведінці властиві такі ознаки:
- •Ознаки соціальних норм:
- •69.Поняття, основні ознаки і структура системи права.
- •Ознаки (риси) системи права:
- •70.Поняття, принципи, вимоги та гарантії законності.
- •Вимоги законності в правотворчості:
- •72.Правова культура: поняття та зв'язок із загальною культурою.
- •Ознаки правового акта:
- •74.Види правовідносин.
- •- Конституційно-правові (відносини громадянства);
- •75.Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права.
- •Класифікація правових систем за такими типами*:
- •79.Механізм правового регулювання.
- •80.Норми – звичаї і норми права.
- •81.Норми моралі і норми права: їх взаємозвязок і взаємодія.
- •Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:
- •Вплив норм права на норми моралі:
- •Відмінності між нормами моралі і нормами права
- •82.Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві.
- •Складний порядок застосування норм права, як правило, складається з трьох стадій правозастосувальної діяльності:
- •Виділяють два види передумов виникнення правовідносин:
- •86.Склад (структура) правовідносин.
- •87.Субєкти і обєкти правовідносин.
37.Співвідношення права і закону.
Соціальна цінність права реалізується в соціальній цінності окремих юридичних законів.
Коли закон має соціальну цінність ?
Тоді, коли він відповідає праву, адже право і закон — не те саме. Закон може бути двох видів: правовий і неправовий., що входили до її складу.
Правовий закон відповідає вимогам права, втілює справедливість. Проте будь-який закон — правовий чи неправовий — належним чином прийнятий, підлягає виконанню, доки він не скасований.
Оцінка закону як правового та ставлення до нього значною мірою залежать від загальної і правової культури суспільства. Яке суспільство, такі і його уявлення про право та справедливість. Відмінності правових і неправових законів має практичний результат — створення механізму контролю за змістом законів, їх відповідністю вихідним людським цінностям. За допомогою такого механізму скасовується закон, визнаний неправовим.
Звичайно, абсолютно правового ідеалу, що задовольняв би всіх, не існує. Практично неможливо об’єктивно визначити справедливість, оскільки немає механізму її вичленування. Конституція — це наближення до ідеалу, яке на даному етапі розвитку країни відповідає рівню політичної, правової, нарешті, загальнолюдської культури суспільства. Іншої вищої точки відліку для визначення правового або неправового змісту закону, крім конституції, немає. У питаннях про права людини такою точкою відліку є міжнародні акти про права людини. Кожний підготовлений парламентом закон має бути перевірений на предмет його відповідності цим актам.
Отже, право і закон — не одне й теж. Проте було б неправильним протиставляти їх одне одному, вважати, що юридичні норми можуть існувати без вираження їх у законі та інших санкціонованих державою формах, говорити про їх несумісність або про те, що право взагалі незалежно від держави. Право завжди має форму вираження: основною з цих форм є закон.
38.Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового атка.
Ура
народ! Це питання вообще халявне!
©
За повнотою викладу норм права в статтях нормативно-правових актів розрізняють форми (способи):
• повну (пряму),
• відсильну,
• бланкетну.
Повна
У статті містяться всі необхідні елементи норми права без посилань до інших статей..
Відсильна
У статті містяться не всі елементи норми права, але є посилання до інших статей цього акта, якщо є недостатні відомості.
• Бланкетна
У статті міститься посилання не на якесь конкретне нормативне розпорядження даного закону, а на інший нормативний акт. Такого роду стаття є «бланком», що заповнюється іншим законом, джерелом права.
Виходячи з форм викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів їх класифікують як повні, відсильні, блан-кетні.
39.Способи (методи) тлумачення норм права.
Способи (методи) тлумачення — це сукупність прийомів аналізу правових норм, розкриття їх змісту (значення) з метою практичної реалізації.
Розрізняють такі способи (методи) тлумачення:
1) філологічне (граматичне, текстове, мовне) тлумачення — це з’ясування змісту норми права через граматичний аналіз її словесного формулювання з використанням законів філології; ґрунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів, пропозицій, словесних формулювань юридичних норм.
2) системне тлумачення — це з’ясування значення норми через встановлення її системних зв’язків з іншими нормами. Сутність його полягає в тому, що норма зіставляється з іншими нормами, встановлюються її місце і значення в даному нормативному акті, галузі права, всій правовій системі.
3) історико-політичне тлумачення (в тому числі історико-по-рівняльне) — це з’ясування значення норм права на підставі аналізу конкретних історичних умов ‘їх прийняття; з’ясування цілей і завдань, закладених законодавцем.
Всі способи юридичного тлумачення використовуються в сукупності, комплексі.
Логічне тлумачення — це з’ясування змісту норми права через використання законів і правил формальної логіки; дозволяє розкрити зміст юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдалий вибір законодавцем словесних форм.
Спеціально-юридичне тлумачення — це з’ясування значення норми, яке грунтується на досягненнях юридичних наук; такі досягнення можуть міститися в самому тексті закону — дефініції понять, а також у роз’ясненнях судових інстанцій і наукових коментарях.
Отже, виділення логічного і спеціально-юридичного аналізу правових норм як спеціальних «зовнішніх» способів (методів) тлумачення не є обов’язковим.
40.Стадії правотворчого процесу.
Не слід ототожнювати правотворчий і законодавчий процеси. Законодавчий процес — важлива складова частина правотворчого процесу, яка має складний характер
Правотворчий процес — система взаємозалежних процедур (стадій) при ухваленні, зміні як законів, так і підзаконних актів. Стадії правотворчого процесу, у свою чергу, можуть бути розбиті на ряд етапів.