- •1.Типологія держав.
- •Є два підходи до типології держав:
- •Прихильники цивілізаційного підходу поділяють цивілізації на:
- •2.Функції теорії держави і права.
- •3.Теорія держави і права в системі суспільних наук.
- •4.Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •Ознаки органу держави:
- •Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:
- •6.Види форм державного (політичного) режиму.
- •7.Види, способи і типи правового регулювання.
- •8.Виникнення загальної теорії держави і права.
- •9.Галузь, підгалузь і інститут права.
- •10.Громадянське суспільство і держава.
- •11.Політична система суспільства і держави.
- •13.Загальні закономірності виникнення держави.
- •Основні ознаки конфедерації :
- •15.Корпоративні норми і норми права.
- •До корпоративних норм належать:
- •16.Метод теорії держави і права.
- •18.Ознаки держави, що відрізняють її соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
- •21.Поняття і структура форми держави.Види форм державного правління.
- •22.Поняття, ознаки, сутність, функції держави.
- •23.Поняття влади.Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави.
- •Яке співвідношення політичної та державної влади?
- •Ознаки (риси) державної влади:
- •Яке співвідношення держави і державної влади?
- •Особа, яка є громадянином держави, у свою чергу, не лише реалізує права, але й має обов’язки перед державою та своїми співгромадянами, відповідає за їх невиконання:
- •Яким є співвідношення права і економіки ?
- •28.Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб.
- •Види законів у дії за колом осіб:
- •30.Види нормативно-правових актів.
- •Основні напрямки правового регулювання:
- •Фактичний склад не слід плутати з подіями — складними юридичними фактами.
- •34.Юридичний склад правопорушення.
- •Ознаки спеціалізованих норм:
- •37.Співвідношення права і закону.
- •38.Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового атка.
- •Розрізняють такі способи (методи) тлумачення:
- •Стадії правотворення і правотворчого процесу:
- •Правова культура складається із низки взаємозалежних елементів.
- •2. Стан юридичної практики:
- •Юридична відповідальність грунтується на принципах:
- •48.Система законодавства.Співвідношення системи права і системи законодавства.
- •50.Види норм права.
- •51.Підстави і стадії юридичної відповідальності.
- •Припини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства:
- •55.Поняття і ознаки правозастосування.
- •Ознаки застосування норм права.
- •60.Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів.
- •У чому полягає відмінність між нормативним актом та іншими правовими актами (зокрема, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права) ?
- •Ознаки правового регулювання:
- •Ознаки правотворчості:
- •Ознаки правовідносин:
- •66.Поняття тлумачення норм права.
- •Правовій поведінці властиві такі ознаки:
- •Ознаки соціальних норм:
- •69.Поняття, основні ознаки і структура системи права.
- •Ознаки (риси) системи права:
- •70.Поняття, принципи, вимоги та гарантії законності.
- •Вимоги законності в правотворчості:
- •72.Правова культура: поняття та зв'язок із загальною культурою.
- •Ознаки правового акта:
- •74.Види правовідносин.
- •- Конституційно-правові (відносини громадянства);
- •75.Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права.
- •Класифікація правових систем за такими типами*:
- •79.Механізм правового регулювання.
- •80.Норми – звичаї і норми права.
- •81.Норми моралі і норми права: їх взаємозвязок і взаємодія.
- •Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:
- •Вплив норм права на норми моралі:
- •Відмінності між нормами моралі і нормами права
- •82.Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві.
- •Складний порядок застосування норм права, як правило, складається з трьох стадій правозастосувальної діяльності:
- •Виділяють два види передумов виникнення правовідносин:
- •86.Склад (структура) правовідносин.
- •87.Субєкти і обєкти правовідносин.
16.Метод теорії держави і права.
Метод теорії держави і права — це сукупність логічних прийомів і конкретних засобів пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Метод не слід плутати з методикою (сукупністю засобів доцільного вивчення явища). Його слід розглядати як вихідну базисну категорію методології.
Методологія (вчення про методи) — система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідження предмета науки.
Методи науки теорії держави і права поділяються на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні.
Загальним методом теорії права і держави, як і всіх суспільних наук, є метод філософської діалектики (матеріалістичної та ідеалістичної). Він полягає у підході до вивчення держави і права, який ґрунтується на загальних закономірних зв’язках розвитку буття і свідомості.
Загальний метод філософської діалектики розкривається через:
1) логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Це метод діалектичної логіки. Відповідно до цього методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об’єкта сприймається як деяке неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об’єкт пізнається конкретними частинами. Абстрактне розуміється як однобічність знання, а конкретне — як його повнота, змістовність. Таким чином, відбувається рух від менш змістовного знання до більш змістовного.
2) метод (принцип) єдності логічного та історичного. Сутність історичного методу полягає у тому, що процес розвитку державно-правових явищ відтворюється в усій багатогранності, в усій повноті — із усіма випадковостями, зигзагами, частковостями, що перекручують об’єктивну логіку розвитку; із усім позитивним, що накопичено історичним досвідом. Метод єдності історичного і логічного в теорії держави і права служить методологічною основою дослідження як закономірностей виникнення і розвитку держави і права, так і закономірностей держави і права, «що встановилися»;
3) системно-структурний метод, котрий припускає, що всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем. Право, держава, їх структурні підрозділи є відкритими системами, що складаються із систем нижчого порядку і належать до ширших систем.
Основні окремі (конкретні) методи теорії держави і права:
1) формально-догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення права як такого, у «чистому вигляді», поза зв’язку з економікою, політикою, мораллю та іншими соціальними явищами.
2) соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів.
3) статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення даних про кількість правопорушень, про відсоток економічних злочинів тощо;
4) конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку, наприклад, особливості соціального регулювання в період первіснообщинного ладу, ранньої державності, сучасної правової держави та ін.;
5) порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей. Порівняння дозволяє класифікувати державно-правові явища, з’ясувати їх історичну послідовність, генетичні зв’язки між ними.
17.Механізм держави.
Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв’язок. Оскільки механізм створюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв’язку надається вирішальна роль. Будова механізму держави залежить від того, які функції бере на себе держава. Структура механізму держави складається з державних органів, державних підприємств і державних установ. Цілісність державного механізму забезпечується єдиними принципами організації та діяльності державних органів, підприємств і установ, спільними цілями. Між складовими елементами механізму держави існує ієрархічний зв’язок: різні органи та установи посідають неоднакове місце в державному механізмі. Лише органи держави наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких відбувається управління справами суспільства. Державний орган — це складовий елемент механізму держави, який безпосередньо здійснює функції держави та наділений владними повноваженнями. Державні органи взаємозв’язані відношеннями субординації. Система всіх державних органів складає апарат держави. Державні підприємства (підприємства державної форми власності) засновуються для здійснення господарської діяльності з метою виробництва необхідної державі продукції, виконання різних робіт і надання різних послуг для задоволення потреб суспільства. Державні установи — це державні організації, які здійснюють практичну діяльність з виконання функцій держави в різних сферах: соціальній, культурній, освітній, у сфері охорони здоров’я тощо. Таким чином, державні підприємства та установи підпорядковуються державним органам та здійснюють відповідні функції держави у сфері виробничої діяльності (підприємства) або у сфері нематеріального виробництва, виконують загальносоціальні функції в галузі економіки, освіти, охорони здоров’я, науки (установи). Державні установи та підприємства, на відміну від державних органів, не є носіями державної влади. У науковій і навчальній літературі державний механізм розглядається як сукупність різних державних органів, інших організацій (підприємств і установ), збройних сил, матеріальних засобів державної влади, а державний апарат розглядається як система лише державних органів.