Тема 10. Фінансове планування на підприємстві

1. Зміст і завдання фінансового плану.

2. Оцінка фінансового стану підприємства на основі балансу доходів та видатків.

3. Планування прибутковості підприємства.

10.1 Зміст і завдання фінансового плану

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника за фінансовий стан підприємства. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємства.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність підприємство несе самостійно. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові принципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у відповідності з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок “зверху”. Державне замовлення, яке збереглося, втратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак, фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон’юнктуру, враховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства адекватно зміні ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямками цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

• встановлення раціональних фінансових відносин з суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

• визначення шляхів ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Ключовим моментом у фінансовому плануванні підприємства є складання фінансового плану, який у грошовому виразі характеризує всі сторони виробничо-господарської діяльності та узагальнює основні положення, передбачені іншими розділами плану економічного і соціального розвитку підприємства.

При розробці фінансового плану аналізується стан наявних грошових коштів і реальних їх потоків, фінансова стійкість підприємства та використання засобів виробництва.

Для фінансової реалізації проекту плану випуску продукції необхідно ретельно проаналізувати вхідні та вихідні потоки грошових коштів.

Систематичні надходження грошових коштів від реалізації продукції та іншої діяльності підприємства складають вхідний потік, платежі робітникам, постачальникам, субпідрядникам тощо – вихідний.

Позитивний потік коштів означає, що підприємство на даний момент часу відчуває перевищення грошових надходжень над виплатами, негативний – протилежну ситуацію.

Фінансовий план включає в себе:

• план доходів і видатків;

• план грошових виплат і надходжень;

• балансовий план.

План доходів і видатків складають, зазвичай, на 2–3 роки, при цьому, на перший рік – у місячному розрізі з відображенням наступних показників: обсягу реалізації; собівартості продукції, робіт, послуг; прямих та операційних витрат; прогнозу чистого прибутку підприємства.

До цього плану також доцільно скласти графік досягнення беззбитковості, що показує вплив на величину прибутку обсягу виробництва, доходів і собівартості продукції. За допомогою графіка можна знайти точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому лінія, що показує зміну виручки (доходу) від реалізації при заданому рівні цін, пересікається з лінією, що показує зміну собівартості продукції, тобто таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу продукції повністю покривають витрати на її виробництво і реалізацію (ситуація, коли фірма не отримує прибуток, але не має і збитків).

Вихідними даними для аналітичного визначення та побудови графіка досягнення беззбитковості є ціна реалізації одиниці продукції та кошторис витрат на її виробництво з розмежуванням на постійні та змінні витрати.

Аналітичний метод визначення точки беззбитковості передбачає застосування такої залежності (10.1):

(10.1)

де П_в – постійні витрати;

Ц – ціна одиниці продукції фірми;

З_в – змінні витрати на одиницю продукції.

Графічне відображення має такий вигляд:

Рисунок 10.1 - Графік досягнення беззбитковості

У випадку, коли виготовляється декілька видів продукції, точка беззбитковості розраховується по кожному виду окремо, при цьому постійні витрати розраховуються пропорційно питомій вазі продукції у загальному обсязі реалізації.

План грошових надходжень і виплат. Головним завданням цього плану є перевірка синхронності надходжень та виплат грошових засобів, тобто перевірка майбутньої ліквідності підприємства.

План грошових надходжень і виплат повинен містити:

1. надходження грошей з усіх джерел, включаючи не тільки виручку від реалізації продукції, а й кошти, отримані від продажу акцій та інших цінних паперів, отримані в борг, кошти від продажу активів фірми тощо;

2. сплату відсотків за отриманий кредит;

3. надлишок готівки;

4. витрати на розширення діяльності (складські запаси, заробітна плата та ін.).

План грошових надходжень і виплат дає змогу визначити періоди, коли підприємство відчуватиме дефіцит або надлишок готівки, розміри позички на ці періоди, спрямування та строки повернення коштів.

Балансовий план є третім розділом фінансового плану підприємства. Баланс – фінансовий документ, в якому відображено джерела надходження, склад і розміщення грошових засобів. Баланс дає чітке уявлення про те, що підприємство має у своєму розпорядженні, зобов’язання перед постачальниками і кредиторами, залишок. Різниця (сальдо активів і пасивів) дає оцінку власного капіталу підприємства.

Відповідно обґрунтований фінансовий план є основою для опрацювання детального робочого бюджету підприємства.

10.2 Оцінка фінансового стану підприємства на основі балансу доходів та видатків

Фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям, що характеризується сукупністю показників, які відображають реальні та потенційні фінансові можливості підприємства.

Оцінка фінансового стану – невід’ємна частина економічного аналізу діяльності підприємства. Джерелом інформації для аналізу фінансового стану є баланс підприємства та звіт про фінансові результати.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів тощо.

Показники фінансового стану підприємства можуть бути умовно поділені на чотири групи:

• показники ліквідності;

• показники платоспроможності;

• показники прибутковості;

• показники ефективності використання активів.

Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.

Показники платоспроможності характеризують здатність підприємства виконувати свої коротко- та довгострокові зобов’язання за рахунок власних активів. Вони показують ймовірність банкрутства.

Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, що забезпечують одержання певного доходу, зокрема, прибутковість інвестицій.

Показники ефективності використання активів характеризують оборотність матеріальних ресурсів, зокрема: • оборотність основних засобів.

Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутковості, але однозначний зв’язок між цими показниками простежується тільки у перспективному періоді. У перспективі висока прибутковість є передумовою належної ліквідності. У короткостроковому періоді такого прямого зв’язку не існує. Підприємство з непоганою прибутковістю може мати низьку ліквідність внаслідок великих виплат власникам, ненадійності дебіторів тощо. Отже, забезпечення задовільного фінансового стану потребує певних зусиль у напрямку планування й оптимізації фінансово-економічної діяльності підприємства.

10.3 Планування прибутковості підприємства

Одним з важливих показників результативної діяльності підприємства в умовах ринку є прибуток.

Значення прибутку полягає в тому, що він виступає в якості синтетичного показника оцінки господарської діяльності та джерела засобів на розвиток виробництва і матеріального стимулювання. На підприємствах розраховують прибуток від виробництва та реалізації товарної продукції, валовий, операційний та чистий прибуток.

При плануванні прибутку враховуються всі сторони господарської діяльності підприємства: рівень використання основного капіталу, машин, устаткування, технологій, організація виробництва і праці. Абсолютна величина прибутку відображає результати зниження собівартості та зростання об’єму реалізованої продукції.

При плануванні прибутку, як правило, використовується два методи – прямого розрахунку та аналітичний метод.

Метод прямого розрахунку базується на вилученні з чистого доходу підприємства всіх його витрат.

Аналітичний метод – на основі показника витрат на 1 грн. товарної продукції, а також відсотку базової рентабельності.

У першому випадку розрахунок проводиться за формулою (10.2):

(10.2)

де П – прибуток від випуску товарної продукції;

Т – товарна продукція, грн.;

В – витрати на 1 грн. товарної продукції.

Для визначення прибутку від реалізації, отриманий результат коригується відповідно до зміни прибутку в перехідних залишках готової продукції.

За допомогою показника базової рентабельності визначається прибуток тільки за порівнянною товарною продукцією. При цьому, розраховується вплив на прибуток наступних факторів: об’єм виробництва, собівартість продукції, її асортимент, якість та ціни.

Щоб визначити вплив об’єму виробництва на прибуток, необхідно перерахувати всю порівнянну товарну продукцію планового періоду у собівартість звітного періоду, виходячи з передбаченого відсотку її зниження.

Вплив зміни асортименту на приріст прибутку визначається таким чином. Розраховується середній рівень рентабельності при структурі випуску продукції звітного періоду та середній рівень рентабельності при структурі планового року. Різниця показує відхилення рентабельності за рахунок зміни в асортименті. При цьому рентабельність виробу повинна бути або планового, або звітного періоду. Розрахунок проводиться в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Розрахунок прибутку аналітичним методом

Найм.п род.	Середня рентабельність при структурі асортименту звітного року, %			Середня рентабельність при структурі асортименту планового року, %
	Питома вага у випуску зв.року	Рентабельність пл.року	Коеф. рента-бельності (2х3)/100	Питома вага у випуску пл.року	Рентабельність пл.року	Коеф. рента-бельності (5х6)/100
1	2	3	4	5	6	7
А	80	12	9,6	90	12	10,8
Б	20	8	1,6	10	8	0,8
Всього	100		11,2	100		11,6

Розрахунок впливу підвищення якості продукції на приріст прибутку здійснюють на основі коефіцієнта сортності. Для його розрахунку визначається питома вага кожного сорту в загальному об’ємі виробництва та співвідношення між цінами на окремі сорти. Ціна першого сорту приймається за 100 %, другого сорту – відноситься до ціни першого сорту і т.д. (табл.10.2).

Таблиця 10.2 - Розрахунок прибутку за рахунок зміни якості продукції

Сорт прод.	Звітний рік			Плановий рік
	Питома вага в загальному об’ємі, %	Співвідно-шення цін, %	Коеф. сортності (2х3)/100	Питома вага в загальному об’ємі, %	Співвідно-шення цін, %	Коеф. сортності (5х6)/100
І	87	100	87	89	100	89
ІІ	10	90	9	9	90	8,1
ІІІ	3	80	2,4	2	80	1,6
Всього	100	98,4 100				98,7

Отже, збільшення рентабельності за рахунок змін в асортименті продукції складе 0,4 % (11,6 – 11,2) об’єму товарної продукції на плановий період.

Якщо б в розрахунку використовувалася рентабельність звітного року, то зміну коефіцієнта доцільно було б помножити на суму продукції планового року за собівартістю звітного року.

Коефіцієнт сортності в плановому році зросте на 0,3 % (98,7 – 98,4). Для розрахунку збільшення прибутку за рахунок підвищення якості необхідно об’єм товарної продукції за собівартістю звітного періоду помножити на різницю коефіцієнтів.

Прибуток за рахунок зміни ціни визначається шляхом множення відсотку її зміни на об’єм товарної продукції.

Прибуток за незрівнянною товарною продукцією розраховується як різниця між її собівартістю в оптових цінах та плановою собівартістю.

Складанням прибутку за порівнянною та непорівнянною продукцією знаходиться загальний плановий прибуток від реалізації продукції.

Розподіл та використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечує як покриття потреб підприємців, так і формування доходів країни.

Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.

Економічно обґрунтована система розподілу прибутку, в першу чергу, повинна гарантувати виконання фінансових обов’язків перед державою та максимально забезпечувати виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємств.

Рисунок 10.2 - План розподілу прибутку

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом накопичення і споживання з тим, щоб враховувати умови ринкової кон’юнктури і, разом з тим, стимулювати та заохочувати результати праці робітників підприємства.

В умовах переходу до ринкових відносин виникає необхідність резервування засобів у зв’язку з проведенням ризикових операцій і, як наслідок цього, втрат доходів від підприємницької діяльності. Тому, при використанні чистого прибутку доцільним є створення на підприємстві резервного фонду, розмір якого щорічно підлягає поповненню – не менше 5 %.

Контрольні питання

1. Роль та значення фінансового планування на сучасному підприємстві.

2. Що таке фінансове планування та які основні його завдання на підприємстві?

3. Які основні розділи включає в себе фінансовий план підприємства, їх зміст?

4. У чому полягає суть та значення оцінки фінансового стану підприємства?

5. На основі яких показників здійснюється оцінка та аналіз фінансового стану підприємства?

6. Які методи розрахунку використовуються при плануванні прибутку підприємства?

7. Які основні фактори впливають на прибуток підприємства?

8. За якими основними напрямами здійснюється розподіл та використання планового прибутку?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про державний бюджет».

2. Закон України «Про підприємства в Україні».

3. Закон України «Про оплату праці».

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

5. Ансофф Р.П. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 1985.

6. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учеб.-метод. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1997.

7. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 392 с.

8. Грещак М.Г. Формирование себестоимости промышленной продукции. – К.: УМКВО, 1988.

9. Деловое планирование. Методы. Организация. Современная практика. Учебное пособие./ Под ред. Попова В.М. – М, 1997. – 368 с.

10. Економіка підприємства: Підручник: в 2-х т. / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: Вид-во “Хвиля-Прес”; Донецьк: Мале підприємство “Поиск”, Т-во книголюбів, 1995.

11. Ефремов В.С. Стратегия бизнеса: концепция и методы плани-рования. Учебное пособие. – М, 1998. – 1992 с.

12. Липсиц И.В. Бизнес-план – основа успеха: Практическое пособие. – М.: Машиностроение, 1992.

13. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємстві: Затв. Наказом Держкомітету промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.

14. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия (объединения) / Под ред. С.М. Бухало. – К.: В.шк., 1989.

15. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

16. Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2002.

17. Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисц. / М.А. Бєлов, Н.М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та ін./ За заг. ред. В.Є. Москалюка. – К.: КНЕУ, 2002. – 252 с.

1. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч.видання. – Львів: Світ, 1996. – 352 с.

18. Покропивний С.Ф. та ін. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування. Навчальний посібник. – К, 1998. – 208 с.

19. Соколин М.П. Оперативное управление производством и поставками (Модели и методы) / Отв. ред. В.М. Геец. – К.: Наук. думка, 1991.

20. Соколицын С.А., Кузин Б.И. Организация и оперативное управление машиностроительным производством: Учеб. для вузов по специальности “Экономика и организация машиностроительной промышленности”. – Л.: Машиностроение, 1988.

21. Справочник директора предприятия / Под ред. М.Г. Лапусти. – М.: ИНФРА–М, 1996.

22. Справочник цехового экономиста / И.И.Грузнов, П.А.Огурцов, В.Ф. Пахтусова, С.Б. Ярославская. – Одесса: Маяк, 1990.

23. Стратегическое планирование / Под ред. Уткина Э.А. – М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ», изд-во ЭКМОС, 1999. – 440 с.

24. Типове положення з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Затв. КМУ від 26.04.96 р. // Бухгалтерський облік і аудит, 1996, № 7.

25. Экономика предприятия / В.Я. Хрипач, Г.З. Суша, Г.К. Онопри-енко / Под ред. В.Я. Хрипача. – Мн.: Экономпресс, 2000. – 464 с.

26. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И. Волкова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 416 с.

7