8. Методика написання окремої теми курсової роботи Тема: „Шляхи підвищення конкурентоспроможності галузі та продукції м’ясного скотарства сільськогосподарського підприємства”

У вступі обґрунтовується актуальність та необхідність дослідження вибраної теми. При цьому потрібно виходити з рівня основних показників економічної ефективності виробництва яловичини в країні. Далі вказується мета, завдання, об'єкт та предмет курсової роботи, основні методи дослідження, джерела інформації.

Перший параграф першого розділу присвячується короткому огляду літературних джерел з питань економіки скотарства, зокрема виробництва яловичини. З цією метою необхідно розкрити значення виробництва м’яса великої рогатої худоби, визначити місце яловичини у м’ясному балансі країни. Слід висвітлити дані щодо виробництва і споживання яловичини на душу населення та порівняти їх з нормативом, вивчити основні роботи з даної теми, які опубліковані за останні роки, звернувши увагу на те, як трактуються питання росту економічної ефективності виробництва м’яса великої рогатої худоби різними авторами. Потім висловити своє відношення до опрацьованих джерел. Необхідно пов’язувати підвищення економічної ефективності галузі з ринковими перетвореннями в АПК, розвитком підприємництва та різних форм господарювання.

До системи показників ефективності виробництва та конкурентоспроможності яловичини (другий параграф першого розділу) входять натуральні та вартісні. Серед натуральних слід виділити такі: середньодобовий та річний приріст живої маси 1 голови, затрати праці в людино-годинах та витрати кормів у центнерах кормових одиниць на виробництво 1ц приросту живої маси, обернені показники – виробництво приросту на одиницю вказаних витрат, показники якості продукції. Вартісні показники більш універсальні, ними можна користуватись для порівняння ефективності виробництва яловичини з іншими галузями. До них відносяться: вартість валової продукції на 1 грн. витрат виробництва, 1 людино-годину, 1 ц к. од. згодованих кормів, 1 грн. вартості кормів; розмір прибутку, одержаного від реалізації худоби в тому ж розрахунку, собівартість 1 ц приросту та 1 ц живої маси, рівень рентабельності виробництва та продажу. Для дослідження економічної ефективності виробництва яловичини використовують показники у динаміці за 3 останні роки.

Якщо підприємство знаходиться в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, то необхідно розкрити особливості виробництва екологічно чистої продукції м’ясного скотарства (третій параграф першого розділу).

Другий розділ слід розпочати з короткої характеристики природно-економічних умов виробництва яловичини в господарстві. Необхідно описати місце його розташування (клімат, ґрунти). Після цього перейти до характеристики економічних умов, зокрема забезпеченості виробничими ресурсами. Показати ступінь використання землі, виробничих фондів і трудових ресурсів, виробничий напрям (спеціалізацію) господарства. Потрібно зробити висновок про сприятливість природно-економічних умов для розвитку скотарства, зокрема виробництва яловичини. У другому параграфі другого розділу слід розглянути динаміку поголів’я великої рогатої худоби, особливо відгодівельного контингенту, її продуктивність та виробництво м’яса (приросту живої маси).

Необхідно охарактеризувати систему утримання худоби та її породи, проаналізувати, скільки реалізується на м’ясо молодняку і вибракуваних тварин, щільність поголів’я худоби та виробництво приросту на 100 га сільськогосподарських угідь. Доцільно також з’ясувати тип годівлі відгодівельного поголів’я, ступінь використання кормів, порівняти їх з нормативами, даними передових господарств.

У параграфі 2.3. необхідно проаналізувати економічну ефективність виробництва яловичини в господарстві. При цьому використовують показники, які наведені у першому розділі. Показати вплив різних факторів на їх рівень. Необхідно проаналізувати ринки реалізації яловичини та показати їх ефективність. Показати вплив якості реалізованої худоби на рівень рентабельності галузі.

У третьому розділі необхідно розкрити перспективи виробництва яловичини в господарстві. При цьому треба узгодити ріст поголів’я та його продуктивність з можливістю повного забезпечення тварин кормами власного виробництва. Звернути увагу на те, що підвищення економічної ефективності виробництва яловичини можливе лише на основі послідовної інтенсифікації галузі.

Потім висвітлюються питання зміцнення кормової бази. Зокрема обґрунтовується перспективний рівень кормовиробництва і кормозабезпеченості, структура кормових ресурсів, враховуючи економічну оцінку кормових культур. Рівень кормовиробництва розраховують за валовим збором кормів у кормових одиницях з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, а ступінь кормозабезпеченості – за кількістю кормових одиниць і перетравного протеїну, що припадає на середньорічну умовну голову худоби. Економічну оцінку кормів провести за допомогою таких показників: вихід кормових одиниць і перетравного протеїну в центнерах з 1 га посіву культури, собівартість 1 ц кормових одиниць і перетравного протеїну, прямі затрати праці на 1 ц кормових одиниць і перетравного протеїну.

Далі (параграф 3.2.) необхідно розкрити економічну доцільність удосконалення умов утримання, реконструкції існуючих ферм, впровадження індустріальної технології виробництва яловичини. У третьому параграфі обґрунтовуються можливості поглиблення міжгосподарської інтеграції, впровадження нових організаційних відносин та форм господарювання при виробництві яловичини, проводиться економічна оцінка таких формувань. Розглядаються проблеми реалізації худоби на м’ясо за всіма каналами, формування прибутку та обґрунтовуються шляхи збільшення його маси і рентабельності виробництва. Викладаються пропозиції щодо вдосконалення відносин господарства із заготівельними організаціями та переробними підприємствами.

В кінці курсової роботи стисло викладаються висновки, які випливають із проведеного дослідження та подаються конкретні пропозиції для впровадження у виробництво, наводиться список використаної літератури.