4.1 Розрахунок дальності між базовою станцією (бс) і мобільною абонентською станцією (ас) системи рухомого радіозв'язку (радіус зони 1)

Оскільки висота передавальної антени не задана, будемо задаватися різними висотами антен, щоб визначити радіус обслуговування для того, щоб вибрати підходящий варіант розміщення БС із врахуванням місцевих умов. Задаємося висотами антени БС:

Вибираємо тип кабелю. Кабель вибирається таким чином, щоб його загасання на даній частоті було мінімальним.

Отже, тип кабелю: RG6 – коаксіальний кабель із подвійним оплітанням

Параметри:

хвильовий опір ;

згасання.

Визначимо загасання фідера, пов'язане зі збільшенням його довжини на БС для всіх висот.

,

де – довжина фідера.

Довжина фідера вибирається з тієї умови, що апаратура розташовується в основі щогли антени і приймається рівною висоті антени.

,

,

Отримані дані занесемо до таблиці 4.1.

Вибираємо тип антени БС – спрямована (секторна) антена.

Параметри:

Розкрив діаграми спрямованості

коефіцієнт підсилення .

Таблиця 4.1 – Результати розрахунку

Висота передавальної антени h1, м	Згасання фідера , дБ
20	4
40	8
60	12

Розрахуємо поправку, що враховує відмінність номінальної потужності передавача від потужності 1кВт.

.

Розрахуємо поправку, що враховує висоту прийомної антени, відмінну від 1,5 м.

.

Визначимо поправку, що враховує рельєф місцевості в такий спосіб. Графік для визначення поправки, що враховує рельєф місцевості, наведений на рисунку 3.1. Щоб визначити коливання рівня місцевості h, рисують рельєф місцевості і визначають коливання h (приклад на рисунку 3.1,а.). Коли h відрізняється від 20 м у ту або іншу сторону, варто вносити поправки, обумовлені по графіках рисунку 3.1,б. і рисунку 3.1,в. Причому коефіцієнт В_рел визначимо, інтерполюючи між графіками рисунку 3.1,б і рисунку 3.1, в для r<100км.

Тоді поправки для даного випадку будуть рівні:

,

.

Розрахуємо напруженість поля, реально створюване передавальною станцією БС у пункті прийому АС.

Основна розрахункова формула:

Розрахунок проводиться для всіх висот передавальної антени БС.

За графіком на рисунку 3.2 визначаємо очікувану дальність зв'язку для розрахованих напруженостей поля при різних висотах передавальної антени БС. Результати заносимо в таблицю 4.2.

Для .

,

,

.

Для .

,

,

.

Таблиця 4.2 – Результати розрахунку

Висота передавальної антени , м	h1		h2
	Напруженість поля E, дБ	Очікувана дальність зв'язку r, км	Напруженість поля E, дБ	Очікувана дальність зв'язку r, км
20	45,7	7,0	51,7	4,5
40	49,7	6,0	55,7	4,2
60	53,7	5,5	59,9	4,0

Висота антени h₁вибирається таким чином, щоб при кращому варіантіh₁ і при гіршомуh₂одержати оптимальну дальність зв'язку, за умови, що відстань між БС і АС прямує до максимальної, а витрати на кабельне устаткування незначні.

При розрахунку приймаємо, що устаткування БС залишається в основі опори, а довжина антенного фідера збільшується з ростом , збільшуючи загальне згасання фідера.

З вище викладених умов вибираємо висоту антени – , при цьому дальність зв'язку становитьу випадку, коли рельєф місцевості.