- •1 Загальні положення, тематика, обсяг
- •1.1 Загальні правила виконання
- •1.2 Структура курсового проекту
- •Графічна частина проекту складається з:
- •2.2 Структура системи транкінгового зв'язку
- •2.3 Ефірний інтерфейс
- •2.3 Функціонування системи стандарту nmt
- •2.5 Структура мобільних апаратів
- •3 Принципи проведення основних розрахунків
- •3.1Розрахунок максимальної відстані між цс і рухомою ас
- •3.2 Розрахунок зони 2 (при зв'язку цс із ас)
- •3.3 Розрахунок радіуса зони 1 (при зв'язку цс із бс або зі стаціонарною ас)
- •3.4 Розрахунок радіуса зони 2 (при зв'язку цс із бс або зі стаціонарною ас)
- •3.5 Оптимальне місце розташування цс і бс
- •4 Приклад розрахунку зон обслуговування Вихідні дані для розрахунку:
- •4.1 Розрахунок дальності між базовою станцією (бс) і мобільною абонентською станцією (ас) системи рухомого радіозв'язку (радіус зони 1)
- •4.2 Розрахунок дальності між базовою станцією (бс) і мобільною абонентською станцією (ас) системи рухомого радіозв'язку при погіршенні параметрів спр (радіус зони 2)
- •4.3 Розрахунок дальності між центральною станцією (цс) і базовою станцією (бс) (радіус зони 1)
- •4.4 Розрахунок дальності між центральною станцією (цс) і базовою станцією (бс) при погіршенні параметрів спр (радіус зони 2)
- •4.5 Оптимальне місце розташування цс і бс
- •Список літератури
3.2 Розрахунок зони 2 (при зв'язку цс із ас)
Розрахунок ведемо з огляду на, що напруженість поля Ес2у пункті прийому на 9 дБ менше, ніж у зоні 1
Ес2=Ес1-9.
Дані занесемо в таблицю. За графіком на малюнку аналогічно визначимо дальність зв'язку. Потім визначимо ширину зони 2 як різниця між дальністю зв'язку в зоні 2 і зоні 1.
3.3 Розрахунок радіуса зони 1 (при зв'язку цс із бс або зі стаціонарною ас)
При розрахунку врахуємо деякі особливості:
а) у випадку використання як антени стаціонарної АС чвертьхвилевого штиря із круговою ДН у горизонтальній площині, завади сприймаються з усіх боків, тому значення необхідного сигналу для зони 1 і 2 (Ес1і Ес2) беремо такі ж, як і в технічному завданні;
б) у випадку використання як антени стаціонарної АС семиелементної антени типу «хвильовий канал», приймаємо Есіз урахуванням виправлення
ЕСВК=ЕСШ+DВQ, (3.2)
DВQ=10*lg(QЕ/360), (3.3)
де DВQ – зменшення сприйнятливості до завад у порівнянні із чвертьхвильовим штирем;
QЕ– розкрив ДН семиелементної антени типу «хвильовий канал» в електричній площині поляризації.
Для цього типу антени QЕ =550, тодіDВQ = 10lg(550/3600) = - 8,1594 дБ, таким чином, ЕСВКна 8,1594 дБ менше в антени типу «хвильовий канал», ніж у чвертьхвилевого штиря.
По формулі (3.1) визначаємо напруженість поля сигналу двох типів антен:
а) для чвертьхвилевого штиря повинне бути враховане згасання у фідерному тракті lф;
б) для спрямованої антени типу «хвильовий канал» або «Алтай», з огляду на виправлення.
По графіках на рисунку 3.2 визначимо очікувану дальність зв'язку для відповідних ситуацій.
3.4 Розрахунок радіуса зони 2 (при зв'язку цс із бс або зі стаціонарною ас)
Розрахунок ведемо аналогічно, з огляду на, що напруженість поля Ес2у пункті прийому на 9 дБ менше, ніж у зоні 1.
За графіком на рисунку 3.2 аналогічно визначимо дальність зв'язку для двох типів антен. Потім визначимо ширину зони 2 як різниця між дальністю зв'язку в зоні 2 і зоні 1.
3.5 Оптимальне місце розташування цс і бс
Вибрати оптимальні місця розташування ЦС і БС, привести відповідний рисунок зон покриття.
На закінчення необхідно розглянути наступні питання. Наскільки при розрахунку дальності зв'язку ЦС із рухомий АС вийшли дані, що відповідають існуючим нормам. Необхідно вказати для даної системи найбільш доцільну висоту антени ЦС у містах з відповідним типом місцевості. Вказати можливість збільшення зони обслуговування.
4 Приклад розрахунку зон обслуговування Вихідні дані для розрахунку:
1. Номінальна потужність передавача БС, Рн25 Вт
2. Середня робоча частота, f 960 Мгц
3. Висота прийомної антени, h21,6м
4. Необхідна напруженість поля сигналу в пункті прийому АС, ЕС39 дБ
5. Рельєф місцевості в зоні обслуговування
h115 м
h2 50 м
6. Загасання у фільтрах і антенних роздільниках, Вф9дБ