ВСТУП

Чинні методичні вказівки розроблено у відповідності до програми дисципліни "Системи рухомого зв’язку", що читається для студентів бакалаврського напрямку 6.0907 ”Радіотехніка, спеціальність 7.090703 - Апаратура зв’язку, радіомовлення і телебачення " в 13 семестрі з урахуванням вимог "Положення про виконання курсових проектів і робіт у ВДТУ"(1998).

Мета вказаної дисципліни: навчити студентів принципам побудови систем рухомого зв'язку (СРЗ), показати особливості каналів, що організовуються у СРЗ, їхню відмінність від стандартних каналів тональної частоти в системах зв’язку з радіальною структурою; навчити методів розрахунку основних параметрів частотного плану; енергетичних параметрів апаратури; ємності стільникової мережі, а також методам проектування рухомих радіосистем з використанням типової апаратури.

Мета даної розробки – допомогти студенту вірно організувати свою роботу при виконанні курсового проекту з зазначеної дисципліни та надати допомогу при опануванні питань систем рухомого зв’язку.

1 Загальні положення, тематика, обсяг

ТА СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект з даної дисципліни – це самостійна робота студента під керівництвом викладача. Термін виконання роботи - 14 тижнів. Виконання і захист проекту є обов’язковими.

Тематика курсових проектів базується на основних положеннях і програмних вимогах базового курсу і включає проектування стільникових, транкінгових та супутникових мереж рухомого зв’язку.

1.1 Загальні правила виконання

1.Курсовий проект обов’язково виконується тільки українською мовою. Пояснювальна записка обов’язково друкується.

2.Відомість проекту, перший лист пояснювальної записки та додатків до проекту супроводжується основним штампом для першого листа текстового документа.

3.Недопустиме розлоге переписування матеріалів з літератури. Треба робити власні узагальнення і висновки.

4.Вся графічна частина проекту проходить нормоконтроль.

Рекомендований обсяг проекту 35-40 сторінок формату А4 (210 297 мм) через 1 інтервал з нумерацією сторінок крім титульного аркуша і бланка завдання. Правила оформлення і структура проекту повинні відповідати ЄСКД 2.105,2.106, ДСТУ 3008-95.

1.2 Структура курсового проекту

1.Тітульний лист.

2.Завдання на курсовий проект, затверджене керівником.

3.Анотація до проекту.

4.Перелік скорочень.

5.Вступ.

6.Технічне завдання, розроблене студентом.

7.Розділи по суті проекту з посиланнями на літературні джерела, патенти і нормативні документи.

8.Висновки з основними результатами роботи.

9.Список літературних джерел.

10.Додатки до основного тексту роботи.

В анотації на окремому аркуші на 10-12 рядках тексту в стислій формі подаються основні результати , що отримані під час виконання роботи.

З наступного аркуша друкується вступ, який не є розділом роботи, а передмовою до неї. Тут слід дати пояснення, що є об’єктом дослідження в роботі, і сформулювати мету роботи і показати, в чому полягає її суть.

В першому розділіподаються загальні відомості про особливості побудови та функціонування мережі рухомого зв’язку заданого стандарту. Даний розділ складається з таких підрозділів:

1. Принципи побудови мережі стандарту Х;

2. Опис ефірного інтерфейсу стандарту Х;

3. Функціонування системи стандарту Х.

У другому розділіпроводиться основний розрахунок системи зв’язку згідно заданого варіанту.

В третьому розділірозробляться схема апарату рухомого зв’язку заданого стандарту (для варіанту А), або проводиться моделювання його роботи у пакеті Electronics Worckbench (варіант В) або Matlab 6.5 (варіант С).

У четвертому розділіпроводиться додатковий розрахунок системи зв’язку згідно заданого варіанту:

А) Проектування табличним методом алгоритмів роботи на мобільному телефоні;

В)Розрахунок елементів іпристроївсистемзв'язкузрухомимиоб'єктами

С) Розрахунок мережі рухомого зв’язку.

Графічна частина проекту складається з:

1) плану міста з нанесеним на нього планом розташування станцій (ретрансляторів) мережі (формат А4);

2) структурної або електричної схеми станції СРЗ (формат А3).

1.3 Організаційні питання

1.За 2 тижні до захисту керівник проекту складає і подає до деканату графік захисту з визначенням місця, часу та прізвищ студентів.

2.Деканат затверджує складений кафедрою графік захисту курсового проекту.

3.Поетапний графік виконання курсового проекту ведеться викладачем в журналі.

4.Несамостійно виконаний, незавершений курсовий проект відмічається у відомості як ”не допущено і повертається на переробку.

2 ПОЯСНЕННЯ ПО ЗМІСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

2.1 Принципи побудови стільникової мережі

Застосування стільникових систем забезпечує економію частотного ресурсу за рахунок його багаторазового використання в зоні обслуговування. Для цього вона розбивається на більш дрібні зони (кластери), що складаються з рівного числа первинних комірок – стільників. Між стільниками розподілені всі доступні телефонні канали, число яких визначається дозволеним для стільникового зв'язку частотним діапазоном. Кількість комірок у кластері залежить від відстані між комірками сполученого каналу в сусідніх кластерах і радіуса комірок і називається розмірністю кластера, що, як правило, знаходиться в межах від 0,5 до 35 км.

На території кожної комірки знаходиться цілком автоматизована базова станція невеликої потужності, що забезпечує зв’язок з переносною чи розташованою в автомобілі абонентською станцією (рис.2.1). Базова станція має канал керування, набір мовних каналів зв'язку і приймач, що вимірює інтенсивність сигналу. Число мовних каналів, діаграма повторного використання частот, зона обслуговування кожного стільника вибираються таким чином, щоб забезпечити необхідну ємність стільникової мережі за графіком.

Рисунок 1.1 – Структура стільникової мережі

Кожна базова станція з'єднана з центром комутації рухомої мережі (центральна стільникова станція), що забезпечує зв'язок з телефонною мережею загального користування, що комутується, (ТФЗК), а також з іншими базовими станціями. Рухомі абоненти стільникової мережі зв'язуються тільки з найближчою базовою станцією. Таким чином, на великому просторі може бути створена мережа з великої кількості взаємозалежних радіостанцій. При цьому невелика потужність передавачів дозволяє робити апаратуру дуже компактною і відносно недорогою.

Кожній базовій станції, що оснащена приймально-передавальною апаратурою, дається набір частотних каналів, які забезпечують кілька двосторонніх телефонних розмов одночасно. На станціях, що розділені захисним інтервалом D, ті самі канали використовуються повторно. Цей основний принцип стільникових систем телефонного зв'язку рухомих абонентів визначає високу частотну ефективність системи. Суміжні базові станції, що використовують різні канали, утворять групу з С станцій. Величина С є частотним параметром системи, тому що визначає мінімально можливе число каналів системи.