2.5 Структура мобільних апаратів
Рухому станцію умовно можна розділити на три основних блоки (рис.2.6):
антенний блок;
блок керування;
приймально-передавальний блок.
Антенний блокскладається із самої антени, що представляє собою чвертьхвилевий штир, і дуплексного роздільника каналів прийому й передачі.
Блок керування включає мікрофон, динамік, клавіатуру та дисплей.
Більше складним по своїй структурі є приймально-передавальний блок. Для аналогових рухомих станцій характерна відсутність АЦП/ЦАП і кодеков. До складу передавача цифрової рухомої станції входять наступні елементи:
• аналогово-цифровий перетворювач (АЦП) – для перетворення сигналу з виходу мікрофона в цифрову форму;
• кодер мови здійснює кодування мовного сигналу, тобто перетворення цифрового сигналу за певними законами з метою скорочення обсягу інформації, переданої по каналі зв'язку;
кодер каналу – додає в цифровий сигнал, одержуваний з виходу кодера мови, додаткову (надлишкову) інформацію, призначену для захисту від помилок при передачі сигналу по лінії зв'язку; крім того, кодер каналу вводить до складу переданого сигналу інформацію керування, що надходить від логічного блоку;
модулятор – здійснює перенесення інформації кодованого цифрового сигналу на несучу частоту.
Рисунок 2.6 – Блок-схема рухомої станції
Приймач по составі в основному відповідає передавачу зі зворотними функціями вбудованих у нього блоків:
демодулятор виділяє з модульованого радіосигналу кодований сигнал, що несе інформацію;
еквалайзер служить для часткової компенсації спотворень сигналу внаслідок багатопроменевого поширення; він є адаптивним фільтром, що налаштовують по навчальній послідовності символів, що входить до складу переданої інформації; у деяких випадках блок еквалайзера може бути відсутній.
декодер каналу виділяє із вхідного потоку керуючу інформацію та направляє її на логічний блок; прийнята інформація перевіряється на наявність помилок, і виявлені помилки по можливості виправляються;
декодер мови відновлює поступаючий на нього з кодера каналу сигнал мови, переводячи його в природну форму, із властивої йому надмірністю, але в цифровому вигляді;
цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) перетворює прийнятий сигнал мови в аналогову форму й подає його на вхід динаміка;
У приймально-передавальний блок також входить логічний блок і синтезатор частот. Логічний блок – це мікрокомп'ютер зі своєю оперативною й постійною пам'яттю, який здійснює керування роботою рухомою станцією. Синтезатор є джерелом коливань несучої частоти, використовуваної для передачі інформації з радіоканалу.
3 Принципи проведення основних розрахунків
У курсовому проекті потрібно провести розрахунок:
максимальної відстані (дальності) між центральною станцією (ЦС) або базовою станцією (БС) і мобільною абонентською станцією (АС) системи рухомого зв’язку (радіус зони 1);
максимальної відстані між ЦС або БС і АС при погіршенні параметрів СРЗ (радіус зони 2);
максимальної відстані (дальності) між центральною станцією і стаціонарною АС або базовою станцією (БС) (радіус зони 1);
та ж відстань, але при погіршенні параметрів СРЗ (радіус зони 2).
5. виходячи з отриманих результатів, розрахувати та нарисувати зону покриття для заданої карти міста.
У результаті необхідно привести роздруківку результатів розрахунку зони покриття.
Вихідні дані для розрахунку:
а) номінальна потужність передавача ЦС Рнвибирається по останній цифрі залікової книжки з таблиці 3.1;
б) середня робоча частота f також вибирається по останній цифрі залікової книжки з таблиці 3.1;
в) висота прийомної антени h2також вибирається по останній цифрі залікової книжки з таблиці 3.1;
г) необхідна напруженість поля сигналу в пункті прийому АС Естакож вибирається, відповідно до останньої цифри залікової книжки з наведеної нижче таблиці 3.1.
д) рельєф місцевості в зоні обслуговування (h системи рухомого зв’язку визначається по передостанній цифрі залікової книжки з таблиці 2;
е) карта міста являє собою квадрат (), рівнобедрений трикутник (D), або коло (O) з відповідною довжиною ребра або діаметром, які визначаються по передостанній цифрі залікової книжки з таблиці 3.1;
ж) згасання у фільтрах і антенних роздільниках вважаємо однаковим для будь-якого варіанта і приймаємо рівним Вф=9 дБ;
з) підсилення передавальної та приймальні антен ЦС і АС Дувибирається з таблиці 3.3.
Таблиця 3.1 – Залежність варіанта від останньої цифри залікової книжки
|
Остання цифра залікової книжки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
Рн, Вт |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
|
f, МГц |
1800 |
1700 |
1500 |
900 |
850 |
800 |
750 |
400 |
350 |
300 |
|
h2, м |
1,0 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,0 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
|
Ес, дБ |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 |
43 |
44 |
Таблиця 3.2 – Залежність варіанта від передостанньої цифри залікової книжки
|
Передостання цифра залікової книжки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 | |
|
Рельєф місцевості змінюється від Dh1 до Dh2 |
Dh1,м |
10 |
13 |
15 |
17 |
10 |
12 |
16 |
18 |
14 |
12 |
|
Dh2,м |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
65 | |
|
|
Карта міста; відстань, км |
25 |
30 |
35 |
D35 |
D40 |
D45 |
D50 |
O35 |
O40 |
O45 |
Таблиця 3.3 – Параметри антен
-
Тип антени
QЕ, °
Кп, Dп, дБ
1 Напівхвильовий вібратор
360
0
2 Хвильовий вібратор
180
1,6
3 Чвертьхвильовий штир із противагою типу «Парасолька»
180
0
4 Напівхвильовий шунтовий вібратор
360
0
5 Чвертьхвильовий штир на ідеально провідній землі
360
3,0
6 Семиелементна антена типу «Хвильовий канал»
55
8,0
7 Чотириповерхова антена із хвильових вібраторів типу «Алтай»
60
7,3
8 Двоповерхова антена із хвильових вібраторів типу «Алтай»
70
3,6