- •Методичні вказівки
- •Вінниця внту 2011
- •Вінниця внту 2011
- •1 Загальні відомості про топографічні карти та плани
- •2 Дослідження точності визначення довжини лінії між двома точками різними способами
- •3 Обчислення геодезичних координат точки
- •Обчислення прямокутних координат точки
- •Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •8 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8.1 Обчислення позначки точки
- •Обчислення крутості схилу
- •Побудова профілю заданого напряму
- •Встановлення номенклатури аркуша карти
- •Масштабу 1:10000
- •9. Контрольні запитання для перевірки знань
- •10. Список використаної літератури
- •Додаток а
- •Навчальне видання
- •21021, М.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
8.1 Обчислення позначки точки
Потрібно обчислити позначку точки на карті з відомими координатами. Точка може розміщуватись на горизонталі, між горизонталями з різними або однаковими позначками, всередині зімкнутої горизонталі (рис. 8, а).
Якщо точка А розміщена на горизонталі, позначка точки НА дорівнює позначці горизонталі, тобто НА = 150,00 м.
Якщо точка В (рис. 8, б) розміщена між горизонталями, то її поз-начка, м,
НВ = Н1 + h , (17)
де h – перевищення точки над горизонталлю, м,
Рисунок 8 – Визначення позначок точок:
а) – розташування точок А, В та С,
б) – визначення перевищення точки В над горизонталлю.
h = ( Н2 – Н1 ) n / m , (18)
де Н1, Н2 – позначки суміжних горизонталей, обчислені на карті за підписаними горизонталями залежно від висоти перерізу рельєфу місцевості і напрямків бергштрихів, м;
n – відстань від точки до горизонталі з меншою позначкою, мм;
m – відстань між суміжними горизонталями, мм.
Перевищення точки В:
h = ( 152,5 – 150,0 )15/20 = 1,88 м;
а її позначка НВ = 150,00 + 1,88 = 151,88 м.
Позначка точки С (рис. 8, а), що розміщена всередині зімкнутої горизонталі НС або між горизонталями з однаковими позначками, м
НС = Н1 + 0,5 hп , (19)
де hп – висота перерізу між горизонталями, м, яка додається, якщо точка розміщена на вершині горба, і віднімається, якщо точка розміщена на дні балки.
Позначка шуканої точки
НС = 155,00 + 0.52,5 = 156,25 м.
Обчислення крутості схилу
Крутість схилу характеризується двома показниками – уклоном і та кутом нахилу , які обчислюють за допомогою формули
і = tg = hп / d , (20)
де d – закладання, тобто відстань між суміжними горизонталями в плані, м.
Найбільша крутість схилу іmax = hп / dmin; (21)
Найменша крутість схилу іmin = hп / dmax, (22)
де dmin, dmax – відповідно, найменше і найбільше закладання між суміжними горизонталями при однаковій висоті перерізу hп.
Крутість схилу можна обчислити також графічно за допомогою графіка закладання, який розміщений за рамкою топографічної карти (рис. 9,а).
Потрібно обчислити крутість схилу, найбільший і найменший уклони (рис. 9, б).
Циркулем-вимірником вимірюють відстань між суміжними горизонталями на карті (рис. 9,б). Відповідну відстань за допомогою циркуля-вимірника переміщують уздовж основи графіка закладання (рис. 7.9,а) доти, доки верхня точка не досягне кривої.
Рисунок 9 – Обчислення крутості схилу:
а) – графік закладання;
б) – визначення відстаней між горизонталями
По шкалі закладання відлічують крутість схилу, яка в прикладі дорівнює = 24.
При графоаналітичному способі визначення крутості схилу за допомогою циркуля-вимірника і масштабної лінійки вимірюють найбільше dmax і найменше dmin закладання в метрах і визначають крутість схилу:
найбільшу – іmax = hп / dmin = 2,5 / 50 = 0,05 ;
найменшу – іmin = hп / dmax = 2,5 / 250 = 0,01.