2. Підходи до прийняття уп

1. Централізований підхід– полягає в тому, що якомога більше число рішень приймається головним управлінням.

2. Децентралізований підхід – заохочує менеджерів передавати відповідальність з прийняття рішень на нижчий управлінський рівень;

3. Індивідуальний підхід –це прийняття рішень тільки менеджером;

4. Груповий підхід –менеджер, один або більше службовців працюють разом над однією проблемою;

5. Підхід заснований на системі участі –менеджер опитує людей, що будуть задіяні в прийнятті рішень. Система участі пов’язана з груповим підходом тим, що припускає залучення більше ніж 1 людини в процес прийняття рішення. У системі участі менеджер залишає за собою право сказати останнє слово. Менеджер запитує думку людей, але усім їм не обов’язково збиратися разом.

6. Демократичний підхід –рішення приймається на користь більшості;

7. Дорадчий підхід –залучає багато людей у прийняття рішень і шукає компроміс між усіма думками.

3. Процес прийняття управлінських рішень

Процес розробки та прийняття управлінського рішення в діяльності керівника охоплює такі ЕТАПИ:

1. З’ясування, усвідомлення, формування проблеми. З’ясувати проблему – означає на половину її розв’язати. Для цього необхідно зібрати, систематизувати, проаналізувати значну кількість інформації.

2. Вибір лінії поведінки, формулювання обмежень та критерії для прийняття рішення. Вибір лінії поведінки пов’язаний із:

   1. Визначенням особистих можливостей у розв’язанні проблеми;

   2. Вольовим актом, спрямованим на вияв активності;

   3. Пошуковою діяльністю у задоволенні потреби прийняття рішення.

3. Всебічний розгляд альтернатив.

4. Остаточний вибір варіанта адекватного цілям діяльності організації.

5. Прийняття рішення та організація його виконання

6. Формулювання, аналіз, апробація робочого варіанта (робочої гіпотези) рішення.

Прийняття УП нерідко супроводжується типовими помилками найхарактернішими з яких є:

• Зумовленість рішення емоціями, імпульсивністю;

• Розгляд лише позитивних варіантів, неврахування розумного ризику;

• Надання переваги при прийнятті рішення бажанням, припущенням, а не достовірній інформації

• Поспішність, зумовлена дефіцитом часу.

Тема 7. Організація та проведення нарад і зборів.

1. Види ділових нарад.

Існує певна відмінність між такими формами колективної роботи, як нарада, засідання і збори.

Нарада - це форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу. Нарада - одна з найдієвіших форм залучення членів трудового колективу до розв'язання встановлених перед ним завдань, управління організацією. Вона дає змогу керівнику впливати через її учасників на весь колектив підприємства.

Засідання - це форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи).

У більшості випадків проведення засідання передбачається статутом, хоча іноді засідання може проводитися за ініціативою керівника.

Збори - це спільна присутність у певному місці людей, об'єднаних конкретною метою (збори працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.).