Причина їх засмучення

Якщо вони не знали, то чому засмутилися? (Пор. Мат. 17:23; Лук. 9:45) Тому що знали не все. Те, що Він помре, знали, оскільки часто про це чули. А якою буде ця смерть і що вона швидко станеться і здійснить так багато благ, - от цього вони ще не знали достеменно, як і того, чим саме є воскресіння. Не знаючи цього, вони мучились (Пор. Мат. 17:23). (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»)

«Страхалися Його запитувати» (9:32б)

Хибна спрямованість розуму

І вони сильно зніяковіли, бо, як уже було сказано, задовго до цього душею і розумом сприйняли інше (Пор. Мат. 17:23). (Анонімний автор «Книга про перехрещення»)

Огляд: Учні сперечаються про першість, забуваючи, що смирення є підставою для порятунку (Августин Гіппонський, Григорій Ніський). Діти втілюють смиренність і простоту, і тому є прикладом (Іван Золотоустий, Герма).

«Розмірковували між собою хто більший» (9:34)

Вершина без коріння

Погляньте на дерево: воно зміцнюється спочатку внизу, щоб потім рости вгору. Воно зміцнює своє коріння в землі (Лат. in humili.), щоб вершина рушила до неба. Хіба не спирається воно на те, що внизу? (Лат. ab humilitate) А ти хочеш горішнього досягти без любові (Пор. Прит. 18:12) - тобто без коріння тягнешся до неба? Проте це падіння, а не зростання! (Августин Гіппонський «Проповіді»)

«Хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою!» (9:35)

Звернення до тих, які прийняли Христа

Нехай не з'явиться серед вас ніяка пиха, а збираються разом простота, згода і прихильність без облуди. Нехай переконує себе кожен у тому, що він гірший не тільки від брата, а й від кожної людини, бо, усвідомлюючи це, воістину буде Христовим учнем (Пор. Гал. 5:13-14). (Григорій Ніський «Про християнську настанову»)

Приклад дитини

Поставивши посеред них дитя ... Він переконував їх бути такими ж смиренними і природними. Адже дитя чисте від заздрощів, і марнославства, і від любові бути першим. Діти так само володіють найбільшими чеснотами - простотою, щирістю і смиренністю. З цієї причини нам необхідні не тільки мужність і розуміння, а й ці чесноти, тобто смиренномудрість і простота. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»)

«Взявши дитя, поставив його посеред них» (9:36)

Образ віри

Віруючі, що подібні до немовлят, котрим на серце не сходила ніяка злоба, котрі не знають, що таке лукавство, але завжди перебувають в простоті, без сумніву, вселяються в Царство Боже, бо ні в одній справі вони не зневажили заповідей Божих, а всі дні життя свого провели по-дитячому в тому самому складі розуму. (Герма «Пастир»)

«Хто ж приймає Мене, не Мене приймає, але Того, Хто послав Мене» (9:37)

Як потрібно приймати і відвідувати ближнього?

Брата свого, що в будинок твій ввійшов, без молитви не відпускай («Побачивши брата, ти побачив Господа свого» (Пор. Євр. 8:11)), особливо, якщо він чужинець, бо раптом він виявиться ангелом? (Пор. Євр. 13:2) І сам, коли брати тебе приймають, не клади земні частування попереду небесних. (Тертуліан «Про молитву»)

4.1.2) Дивний екзорцист (9:38-40)

Огляд: Ті, що творять добрі справи ім'ям Ісуса, якщо навіть і не належать до Церкви, не позбавляються милості Божої. Вони ближчі до Господа, ніж ті, що, належачи до Церкви, вносять в неї чвари своїми нерозумними ревнощами (Августин Гіппонський). Бог велить лише те, що людина в змозі зробити, враховуючи навіть незначні справи (Григорій Ніський).

«Твоїм ім'ям бісів виганяє» (9:38а)

Про тих, хто творить милість, не будучи в Церкві

Чоловіка, про якого розповідав Іван і з приводу якого Господь промовив наступні слова, не слід протиставляти спільноті учнів, так ніби він єретик, що відкидає цю спільноту. Навпаки, він був з поміж тих, хто ще не наважився долучити себе до таїнств Христових, але хто до імені християнина прихильний. Такі люди навіть підтримують християн і услуговують їм тільки тому, що ті - християни. Це про них Господь каже, що вони не втратять своєї нагороди (Пор. Мат. 10:42). І не тому, що вони можуть почувати себе в безпеці через прихильність, яку вони виявляють до християн, - адже і Христовим хрещенням вони ще не очищені і в союз з Ним не прийняті. Проте вони настільки керуються милосердям Божим, що, будучи такими, можуть безпечно покинути цей вік. Ще перед тим, як вони приєднаються до числа християн, такі люди дійсно бувають кориснішими, ніж ті, хто, отримавши ім'я християнина і доступ до Христових таїнств, дають такі поради, що, якщо дотримуватися їх, потрапиш у вічну погибель. (Августин Гіппонський «Про згоду євангелістів»)