
- •Вінницький національний технічний університет
- • В.А. Огородніков, о.В. Грушко, м.І. Побережний, 2003
- •Порядок та основні вимоги до виконання роботи
- •1 Епюри внутрішніх силових факторів
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1 Внутрішні сили. Метод перерізів
- •1.1.2 Епюри внутрішніх зусиль
- •1.1.3 Диференціальні залежності між q, q та m
- •1.1.4 Побудова епюр q і м для двоопорних балок
- •1.1.5 Побудова епюрQ і м для консольних балок
- •1.1.6 Побудова епюр внутрішніх зусиль для плоских рам
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.1.7 Побудова епюр для кривих стержнів
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •2 Розтяг (стиск). Статично невизначувані
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1 Напруження при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.2 Деформації при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.3 Закон Гука при розтягу (стиску)
- •2.1.4 Статично невизначувані задачі
- •2.1.5 Розрахунки на міцність за допустимими напруженнями
- •2.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Таблиця 2.1
- •3 Напружено-деформований стан в точці
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1 Поняття про напружений стан
- •3.1.2 Плоский напружений стан
- •3.1.3 Головні площадки і головні напруження
- •3.1.4 Круг напружень
- •3.1.5 Узагальнений закон Гука
- •3.1.6 Потенціальна енергія деформації
- •3.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Розв’язування
- •4 Геометричні характеристики плоских перерізів
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.1.1 Статичний момент площі. Центр ваги перерізу
- •4.1.2 Моменти інерції перерізу
- •4.1.3 Формули переходу до паралельних або повернутих осей
- •4.1.4 Головні осі інерції та головні моменти інерції перерізу
- •4.1.5 Радіуси інерції. Моменти опору
- •4.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 4. Обчислення геометричних характеристик складного перерізу*
- •Дані для розрахунку взяти із таблиці 4.1.
- •Розв’язування
- •Визначення центру ваги перерізу (формули 4.2, 4.3)
- •Визначення напрямку головних центральних осей та головних моментів інерції перерізу
- •Перевірка
- •5 Кручення
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.1.1 Напруження і деформації при крученні стержнів круглого поперечного перерізу
- •5.1.2 Епюри крутних моментів
- •5.1.3 Розрахунки на міцність і жорсткість
- •5.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1 Основні поняття
- •6.1.2 Напруження при чистому згині
- •6.1.3 Поперечний згин. Дотичні напруження
- •6.1.4 Аналіз напруженого стану при згині.
- •6.1.5 Рівняння пружної лінії зігнутої балки
- •6.1.6 Визначення кутових та лінійних переміщень методом
- •6.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 6. Розрахунок балки на міцність і жорсткість
- •Розв’язування Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •Розрахунок балки на жорсткість
- •Необхідний мінімальний момент інерції перерізу має бути
- •Література
5.1.1 Напруження і деформації при крученні стержнів круглого поперечного перерізу
Деформація
кручення бруса має місце тоді, коли на
них діють пари сил, розташованих у
площинах, перпендикулярних до осі бруса.
Деформація при крученні виявляється у взаємному повороті перерізів бруса і вимірюється у кутових одиницях (радіанах). Кут повороту двох крайніх перерізів, розташованих на відстані l один від одного, називають повним кутом закручування l або просто (рис. 5.1). Кут закручування, віднесений до одиниці довжини бруса, називається відносним кутом закручування
. (5.1)
Зовнішній момент, що прикладений до будь-якого перерізу бруса і викликає деформацію бруса, називають скручувальним моментом Мк , а внутрішній силовий фактор називається крутним моментом Мх .
У розглядуваному брусі (рисунок 5.1) в будь-якому поперечному перерізі крутний момент Мх дорівнює скручувальному моментові Мк . Початкова твірна після деформації набуде вигляду Е, А, В, С. На відстані x від закріпленого кінця бруса виділимо елемент завдовжки dx (рис. 5.1, 5.2). Як видно із рисунка 5.2
, (5.2)
, (5.3)
де
відстань від точки перерізу до осі
бруса,
радіус
перерізу, d
діаметр бруса, max,
відносний зсув на поверхні і на віддалі
від осі бруса, відповідно.
Використовуючи закон Гука при зсуві, для дотичних напружень при крученні отримаємо вираз
.
(5.4)
Уплощині поперечного перерізу на відстані
від осі бруса виділимо елементарну
площадку dА.
Зусилля, що припадає на цю площадку,
дорівнює dА,
а момент цього зусилля відносно осі
бруса дорівнює dА.
Склавши суму зусиль отримаємо величину
крутного моменту
.
(5.5)
Підставивши значення із (5.4), матимемо
.
(5.6)
Як показано в розділі 4 (формула 4.6)
полярний момент інерції
,
тому (5.6) запишемо у вигляді
. (5.7)
Підставивши це значення у вираз (5.4) матимемо
. (5.8)
Для круглого поперечного
перерізу
.
Користуючись цією формулою, легко визначити величину напружень в будь-якій точці перерізу, розташованій на відстані від осі бруса. Максимальні напруження діють у точках, які розташовані на контурі поперечного перерізу бруса (рисунок 5.2), для яких max = r. Величина максимальних напружень
.
Замінемо величну Ip/r полярним моментом опору. Тоді для круглого поперечного перерізу
. (5.9)
З
формули (5.8) видно, що напруження
змінюються прямо пропорційно відстані
від осі бруса. Розподіл дотичних напружень
по перерізу бруса наведено на рисунку
5.3. Згідно з законом парності дотичних
напружень, такі самі напруження діятимуть
і в поздовжніх перерізах бруса (рисунок
5.3).
Таким чином при крученні бруса виникає плоский напружений стан чистий зсув (рисунок 5.3). Для елемента біля поверхні бруса взаємне положення головних площадок і площадок, на яких діють максимальні дотичні напруження, показано на рисунку 5.3.
Характер руйнування при крученні визначається напруженим станом і особливостями опору матеріалу бруса лінійним і кутовим деформаціям. Так, стержні із пластичних матеріалів будуть руйнуватися по поперечному перерізу від дотичних напружень. Дерев’яний стержень буде руйнуватися по поздовжніх перерізах, оскільки дерево погано чинить опір зсуву вздовж волокон. Стержень із крихкого матеріалу буде руйнуватися по площадках, розміщених під кутом 45 до осі, тобто перпендикулярних головному напруженню max.
Кут закручування ділянки стержня довжиною l знайдемо за формулою (5.7) з врахуванням (5.1)
.
(5.10)
Якщо крутний момент Мх і жорсткість перерізу GIp величини сталі на ділянці довжиною l, то
.
(5.11)
Кут закручування стержня, який має n ділянок
.
(5.12)