
- •Вінницький національний технічний університет
- • В.А. Огородніков, о.В. Грушко, м.І. Побережний, 2003
- •Порядок та основні вимоги до виконання роботи
- •1 Епюри внутрішніх силових факторів
- •1.1 Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1 Внутрішні сили. Метод перерізів
- •1.1.2 Епюри внутрішніх зусиль
- •1.1.3 Диференціальні залежності між q, q та m
- •1.1.4 Побудова епюр q і м для двоопорних балок
- •1.1.5 Побудова епюрQ і м для консольних балок
- •1.1.6 Побудова епюр внутрішніх зусиль для плоских рам
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.1.7 Побудова епюр для кривих стержнів
- •Приклад
- •Розв’язування
- •1.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •2 Розтяг (стиск). Статично невизначувані
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1 Напруження при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.2 Деформації при осьовому розтягу (стиску)
- •2.1.3 Закон Гука при розтягу (стиску)
- •2.1.4 Статично невизначувані задачі
- •2.1.5 Розрахунки на міцність за допустимими напруженнями
- •2.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Таблиця 2.1
- •3 Напружено-деформований стан в точці
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1 Поняття про напружений стан
- •3.1.2 Плоский напружений стан
- •3.1.3 Головні площадки і головні напруження
- •3.1.4 Круг напружень
- •3.1.5 Узагальнений закон Гука
- •3.1.6 Потенціальна енергія деформації
- •3.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •Розв’язування
- •4 Геометричні характеристики плоских перерізів
- •4.1 Короткі теоретичні відомості
- •4.1.1 Статичний момент площі. Центр ваги перерізу
- •4.1.2 Моменти інерції перерізу
- •4.1.3 Формули переходу до паралельних або повернутих осей
- •4.1.4 Головні осі інерції та головні моменти інерції перерізу
- •4.1.5 Радіуси інерції. Моменти опору
- •4.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 4. Обчислення геометричних характеристик складного перерізу*
- •Дані для розрахунку взяти із таблиці 4.1.
- •Розв’язування
- •Визначення центру ваги перерізу (формули 4.2, 4.3)
- •Визначення напрямку головних центральних осей та головних моментів інерції перерізу
- •Перевірка
- •5 Кручення
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.1.1 Напруження і деформації при крученні стержнів круглого поперечного перерізу
- •5.1.2 Епюри крутних моментів
- •5.1.3 Розрахунки на міцність і жорсткість
- •5.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1 Основні поняття
- •6.1.2 Напруження при чистому згині
- •6.1.3 Поперечний згин. Дотичні напруження
- •6.1.4 Аналіз напруженого стану при згині.
- •6.1.5 Рівняння пружної лінії зігнутої балки
- •6.1.6 Визначення кутових та лінійних переміщень методом
- •6.2 Завдання до розрахунково-графічної роботи Задача 6. Розрахунок балки на міцність і жорсткість
- •Розв’язування Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •Розрахунок балки на жорсткість
- •Необхідний мінімальний момент інерції перерізу має бути
- •Література
3.1.2 Плоский напружений стан
Оскільки при плоскому напруженому стані дві грані елементарного паралелепіпеда вільні від напружень, то для спрощення міркувань сумістимо ці грані з площиною рисунку (рисунок 3.2).
Якщо напруження x
, y
i xн
відомі, то можна визначити
напруження на довільній площадці,
повернутій на кут
відносно площадки, на якій діє напруження
(рисунок 3.2)
, (3.2)
, (3.3)
. (3.4)
Із (3.2) і (3.3) випливає, що
,
тобто сума нормальних напружень , що діють на двох взаємно перпендикулярних площадках величина стала.
Правила
знаків. Кут
вважається додатним, якщо він відкладається
проти руху годинникової стрілки.
Розтягувальні нормальні напруження
будемо вважати додатними, а стискувальні
від'ємними.
Дотичні напруження вважатимемо
додатними
0,
коли вони будуть намагатись обертати
елемент відносно його центра за
годинниковою стрілкою, а від’ємними –
проти. Тоді закон парності дотичних
напружень набуде вигляду
. (3.5)
3.1.3 Головні площадки і головні напруження
Знайдемо положення головних площадок. На головних площадках дотичні напруження дорівнюють нулю, тому прирівнявши вираз (3.3) до нуля, знайдемо
,
звідки
, (3.6)
або
.
Формула (3.6) дає два значення
кута
і
,
які і визначають положення двох головних
площадок. Якщоx
y
i xн
0 то 0
буде додатним (рисунок 3.3).
Головні напруження можна
визначити за формулами (3.2) і (3.4) якщо
замість
підставити 0
і 0
+
,
знайдені за формулою (3.6). Після нескладних
перетворень одержимо
(3.7)
Легко показати, що головні напруження мають екстремальні значення: одне з них є найбільшим з усіх нормальних напружень, які діють на численних площадках, що проходять через дану точку, а друге напруження найменшим.
На площадках, нахилених під кутом 45 до головних, діють екстремальні дотичні напруження, які рівні
.
(3.8)
Нормальні напруження на цих площадках
. (3.9)
3.1.4 Круг напружень
Залежності між складовими напружень та головними напруженнями в даній точці можна виразити графічно за допомогою круга напружень, яке також називається кругом Мора. Теоретичні передумови графічного розв’язування ґрунтуються на залежностях (3.2 – 3.4), які являють собою узагальнені параметричні рівняння кола в системі координат –. Роль параметра відіграє кут, що встановлює відповідність між точкою кола та січною площадкою.
Круг Мора можна побудувати при відомих напруженнях на гранях елемента (рис. 3.4). Нехай Dx– точка, положення якої в системі координат–визначає напруження на площадці, перпендикулярні осі х, тоді Dx(х;ху), а Dy(y;yх). З врахуванням закону парності дотичних напружень у вигляді (3.5) ці точки лежать на однаковій відстані від осіпо різні сторони. Центр круга Мора завжди лежить на осі, тому, для його побудови, з’єднаємо точки Dx(х;ху), а Dy(y;yх). Точка перетину відрізку DxDyз віссює центром круга Мора. Проводимо коло, що проходить через точки Dx та Dy.
Полюс круга Мора визначає початкове положення елемента = 0. Полюс при прийнятих позначеннях відповідає точці з координатами М(y;ху). Проведемо промені з точки М в точки Dx та Dy. Площадки, перпендикулярні цим променям (заштриховані), утворюють початкове положення елемента.
Визначення головних напружень за допомогою круга Мора.
Головні напруження набувають екстремальних значень, тобто одне з них алгебраїчно найбільше, інше – найменше. Напружений стан в точці визначають тільки точки круга Мора, тому найбільше нормальне напруження відповідає крайній правій точці (1), а найменше – крайній лівій (2 або3). Це – діаметрально протилежні точки, що лежать на осі. Положення першої головної площадки визначається кутом, утвореним променем, що проходить через точку (1) та віссю. Аналогічно визначається положення другої головної площадки, яка завжди повернута на 900відносно першої.
Визначення напружень при повороті площадки за допомогою круга Мора.
Проведемо через полюс М пряму, що утворює
кут з віссю.
Кутвважається додатним, якщо він відкладається
проти руху годинникової стрілки. Ця
пряма перетинає круг в деякій точці А.
Координати точки А (х1;х1у1) визначають
напруження на площадці при повороті на
кутдо заданої, на
якій діють напруження Dx(х;ху).
Проведемо через полюс М пряму, що перпендикулярна прямій, яка утворює кут з віссю. Перетин прямої з колом дасть координати точки В (у1;у1х1), які визначають напруження на площадці при повороті на кутдо заданої, на якій діють напруження Dу(у;ух).