2. Інвестиційний процес та характеристика його основних стадій.

Інвестиційний процес, що здійснюється в умовах ринкової економіки регулюється системою господарювання. Порівняльна характеристика проводиться по наступним зразкових стадіях інвестиційного процесу:

• мотивація інвестиційної діяльності,

• прогнозування і програмування інвестицій,

• обґрунтування доцільності інвестицій,

• страхування інвестицій,

• державне регулювання інвестиційного процесу,

• планування інвестицій,

• фінансування інвестиційного процесу,

• проектування і ціноутворення,

• забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами,

• освоєння інвестицій,

• підготовка до виробництва продукції,

• попереднє здавання-прийняття в експлуатацію,

• остаточна здача об'єкта в експлуатацію.

3. Інвестиційний ринок та його інфраструктура.

У країнах з розвитими ринковими відносинами інвестиційний попит та пропозиція врівноважуються через механізм ціноутворення на базі рівноважних цін на інвестиції й інвестиційні товари.

Система рівноважних цін формується мікроекономічними пропорціями в народному господарстві, основний з який є співвідношення: інвестиції - приріст інвестиційних товарів (капітального майна).

При цьому ринок характеризується випереджальним розвитком інвестиційної пропозиції і відносно стабільним попитом.

Для стимулювання інвестиційного попиту товаровиробників і розвитку конкуренції між ними держава застосовує систему мір антимонопольного регулювання.

Механізм дії ціни рівноваги виявляється в наступному.

Інвестор, вкладаючи засобу, розраховує одержати максимальний доход при мінімальних витратах. Він віддає перевагу найбільш дохідним активам (інвестиційним товарам) з найвищою нормою прибутку на вкладений капітал. Ця ефективна галузь залучає велику масу капіталу, що приводить до структурних зрушень на ринку інвестиційних товарів.

Попит на товари починає перевищувати пропозиція, і їхня ціна підвищується. Висока ринкова ціна цих товарів є індикатором їхньої привабливості для інвесторів з погляду віддачі інвестиції (доходу).

Перелив інвестицій у зазначену галузь приведе, в остаточному підсумку, до розширення пропозиції даного інвестиційного товару і, як наслідок, до зниження його ціни. Інвестиції ж спрямовуються до нових високоприбуткових видів інвестиційних товарів.

Економічна теорія і практика країн з ринковою економікою виробили різноманітні комплекси заходів впливу. стимулюючих чи обмежуючих інвестиційний попит та пропозицію.

У залежності від стану економіки (рівня інфляції, дефіцитності держбюджету й ін.) застосовуються різні концепції державного регулювання. При цьому будь-яка концепція ґрунтується на двох цільових настановах:

1. кінцева - ріст національного доходу, зайнятість населення, зниження темпів інфляції;

2. проміжна - співвідношення між попитом та пропозицією на інвестиції, процентні ставки, динаміка грошової маси.

Досягнення проміжних цілей означає зміна фінансових (грошових) факторів, що потім впливають на сферу виробництва в заданому цільовими настановами напрямку.

Загальними макроекономічними задачами є: ріст обсягів виробництва і зайнятості, стабілізація цін, збільшення, темпів росту національного доходу, оптимізація платіжного балансу. Рішення цих задач є основою стабільного розвитку кожної країни. Не складають виключення й Україна, для якої досягнення зазначених цілей і, у першу чергу, стабілізація цін, фінансова стабілізація повинні стати основою будь-якої програми виходу з кризи.

Разом з тим, у даний час спостерігається різке зниження інвестиційного попиту підприємств і, насамперед, на реальні інвестиції. Підприємства вважають за потрібне вільні засоби вкладати в акції комерційних банків, споживні матеріальні цінності. Інша причина зниження інвестиційного попиту – це застосування договірних цін у розрахунках між інвестором і будівельнми компаніями, що привело до багаторазового збільшення кошторисної вартості об'єктів.

У цих умовах повинні різко вирости регулюючі впливи держав на масштаби інвестиційної пропозиції.

8