2. Індивідуальні та інституціональні інвестори.

Виробничо-господарська діяльність в умовах перехідного періоду, створення підприємств, організацій, суспільств і їхніх об'єднань регулюється поруч законодавчих актів. Ці суб'єкти можуть здійснювати інвестиції у будь-яких формах: фінансові, реальні, інтелектуальні. Відповідно до законодавства України вони можуть бути співзасновниками підприємств з іноземними інвестиціями.

Розглянемо основні типи виробничо-господарських утворень, що формуються в Україні.

Акціонерне товариство - типове підприємство капіталістичного типу, при якому акціонер бере участь тільки в капіталі підприємства, його інвестиційної діяльності, а прибавочна вартість розподіляється не пропорційно трудовому внеску працівника, а пропорційно вкладеному" капіталу.

Створення відкритих акціонерних товариств -це номенклатурна приватизація, коли колишні міністерства, відомства й інші установи перетворюють державну власність в акціонерний капітал, прагнучи стати холдинговими компаніями.

Товариство з обмеженою відповідальністю - суспільство зі статутним фондом сумою не менш 625 мінімальних зарплат, розділеним на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у границях їхніх внесків.

Товариство з додатковою відповідальністю. Суспільство, статутний фонд якого поділений на частини, що належать учасникам, що відповідають по боргах суспільства у відповідності зі своїми внесками в статутний фонд, а при недоліку цих сум - додатково приналежним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх внеску. Граничний розмір відповідальності передбачається в установчих документах. В іншому їхню діяльність аналогічна суспільству ЛТД.

Командитне товариство - суспільство, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, що несуть повну відповідальність усім своїм майном, також одного чи декількох учасників (вкладників;, відповідальність яких обмежується сумою внеску в майні суспільства.

Законодавство України передбачає в процесі реформування економіки створення різних виробничо-господарських об'єднань (корпорацій) у виді холдингових компаній, фінансово-промислових груп, концернів. Корпорації створюються з метою кооперування виробничо-фінансової і консолідації інвестиційної діяльності.

Холдингова компанія - компанія, що володіє контрольними пакетами акцій інших компаній з метою здійснення контролю й керування ними. .

Фінансово-промислова група. Багатогалузевий промислово-банківський торговий концерн – велике об'єднання підприємств банків, торгових домів, організаційно і юридично самостійних. На відміну від холдингу фінансова група не має головної фірми, що спеціалізується на керуванні. Фінансово-промислова групи забезпечують вільний перелив капіталів серед різних галузей, що дозволяє здійснювати спільні інвестиції у найбільш перспективні галузі промисловості.

3. Фінансово-кредитні установи на інвестиційному ринку.

У кожній державі з ринковою економікою існує розгалужена мережа фінансових , інвестиційних і кредитних інститутів, що є суб'єктами інвестиційної діяльності.

Банківські установи в інвестиційній сфері поряд із традиційними функціями кредитно-розрахункового й касового обслуговування, депозитними операціями повинні виконувати і нові. Функції банків значно розширюються через обслуговування підприємницької діяльності. Взаємодія банків з іншими ділянками інвестиційного процесу полягає в постійному і скрупульозному аналізі інвестиційного ринку і надання суб'єктам інвестиційної діяльності інформаційних і консультаційних послуг із питань ефективного вкладення їхніх капіталів. Це дозволить банкам більш ефективно використовувати ресурси своїх клієнтів, підвищити їхню прибутковість.

З розвитком ринкових відносин значно розширюється зовнішньоекономічна діяльність банків у зв'язку з очікуваними великими іноземними інвестиціями. Це й операції в іноземній валюті по ліцензії НБУ, і можливість відкриття філій і представництв наших банків за кордоном, і фінансування об'єктів, створених за рахунок іноземних інвестицій.

Інвестиційний фонд – це юридична особа, заснована у формі акціонерного товариства, винятковою діяльністю якого є спільне інвестування. Інвестиційний фонд здійснює випуск акцій і вкладає мобілізовані в такий спосіб засоби дрібних інвесторів в інші цінні папери, що приносять доход у вигляді відсотка і підвищення їхньої курсової вартості.

Інвестиційна компанія (траст) утворює взаємний фонд, що також як і інвестиційний фонд, випускає інвестиційні сертифікати, розташовувані серед учасників, а виручені засоби інвестуються в цінні папери інших емітентів.

Дозволено засновувати відкриті і закриті фонди, останнім при цьому надане право роботи з приватизаційними паперами, що є привілеєм і дасть можливість надалі одержувати солідні прибутки. Відкриті інвестиційні (взаємні) фонди мають право здобувати цінні папери інших емітентів також, як будь-яка інша юридична чи фізична особа.

Страхові компанії. Ці установи відіграють величезну роль в інвестиційному процесі, забезпечуючи інвесторам страховий захист від різного роду ризиків. Договори страхування, що укладаються з ними, є підставою для фінансового забезпечення інвестиційних проектів: акціонування капіталу, одержання позикових і притягнутих засобів для інвестування.

Кредитні союзи створюються з метою залучення особистих заощаджень громадян для взаємного кредитування. Створюється кредитний союз засновниками – фізичними особами, яких повинно бути не менш п'ятдесятьох, діє на підставі установчого договору й статуту, погодженого з НБУ.

Пенсійні фонди акумулюють значні засоби й інвестують їх переважно в акції приватних компаній.

Лізингові компанії здійснюють довгострокову оренду машин, устаткування, транспортних засобів, виробничих споруджень.

Банківські і небанківські фінансово-кредитні установи можуть поєднуватися в консорціуми і корпорації, акумулюючи в такий спосіб величезний інвестиційний капітал і, здійснюючи спільну інвестиційну діяльність.