2. Інвестиції в основний капітал.

Виробничі фонди інвестиційної сфери підрозділяються на фонди будівельного і виробничого призначення. До першого відносяться: будівельні машини і механізми, устаткування силове і виробниче, транспортного засобу усіх видів, виробничі будинки і споруди, інші основні фонди, у які включають інструменти, контрольно-вимірювальні прибори, господарський інвентар терміном служби понад один рік, незалежно від вартості.

До фондів промислового призначення відносяться машини, устаткування, передатні устрої, транспортні засоби, виробничий інвентар, інструменти терміном служби більше року, будинки і споруди підсобних і допоміжних виробництв, виділених на самостійний промисловий баланс, що входять до складу підприємств, організацій і фірм інвестиційної сфери.

Разом з постійно діючими засобами праці в будівництві використовуються тимчасові будинки і споруди, що створюються лише на визначений період здійснення робіт на об'єктах будівництва. З них одна частина - інвентарні збірно-розбірні і пересувні - використовується при будівництві кількох об'єктів і враховується в складі основних виробничих фондів. Інша частина, так називані не титульні тимчасові будинки і споруди, не враховується в складі основних виробничих фондів. Вони створюються за рахунок накладних витрат будівельних організацій.

Іноді будівельні організації у своїй виробничо-господарській діяльності тимчасово використовують основні виробничі фонди замовників і інших організацій. До них найчастіше відносяться побудовані в першу чергу під'їзні колії, склади, мережі водопостачання, електропостачання, будинку обслуговуючого призначення, що експлуатуються будівельними організаціями до введення їхній у постійну експлуатацію.

Структура основних виробничих фондів інвестиційної сфери складається під впливом ряду техніко-економічних особливостей будівельного виробництва, технічного прогресу в будівництві, характеру і структури виконуваних робіт, а також місцезнаходження будівельних організацій і ступеня концентрації будівельного виробництва. Однією з особливостей структури основних виробничих фондів є високий рівень (наприклад, у порівнянні з промисловістю) активної частини фондів - 65-70%.

Розрізняють наступні методи оцінки фондів: по повній первинній, відбудовній вартості і залишковій вартості, тобто по первинній або відбудовні за винятком вартості зносу. Первинна вартість відображає фактичні витрати на придбання машин, устаткування, транспортних засобів з урахуванням витрат на доставку і монтаж у цінах, що діють у рік їхнього придбання. Первинна вартість будинків, споруджень визначається по їхній кошторисній вартості на момент введення в експлуатацію. Оцінка основних фондів по первинній вартості відображається в бухгалтерському обліку на балансі будівельних організацій, тому на практиці її називають балансовою вартістю.

Порядок індексації балансової вартості основних фондів підприємств у зв'язку з підвищенням цін установлюється Міністерством економіки, Міністерством статистики, Міністерством фінансів разом з Фондом державного майна. Індексація здійснюється щорічно після звітного року за станом на 1 січня наступного року.

Перерахунку підлягає вартість наявних будинків, споруджень, передатних пристроїв, машин і устаткування, транспортних засобів і інших видів основних фондів. Вартість орендованих фондів і фондів, переведених у встановленому порядку на консервацію, індексується їхніми власниками на загальних підставах.

Індексацію вартості основних фондів проводять підприємства й організації всіх галузей (крім житлового будівництва) і усіх форм власності, у тому числі і, що містяться за рахунок бюджету. Для індексації вартості основних фондів застосовуються усереднені індекси цін на будівництво і промислову продукцію, що розробляються Міністерством статистики України і Міністерством фінансів і доводяться до всіх суб'єктів господарської діяльності.

Балансова вартість основних фондів індексується за схемою, що ґрунтується на термінах введення основних фондів в експлуатацію і динаміку цін. Основні фонди, що перебувають на балансі на певну дату, розподіляються по видах і по терміну зарахування їх на баланс.

Робота з індексації основних фондів здійснюється на підприємствах спеціально створеними комісіями під головуванням керівника, що несе відповідальність за своєчасність проведення індексації, повноту і правильність її результатів. Комісія складає відомість перерахунку балансової вартості основних фондів і їхнього зносу, на основі якої виробляються записи результатів індексації в бухгалтерському обліку.

Вартість введених у дію основних фондів, що містять частину проіндексованого в зв'язку з приватизацією незавершеного будівництва, перераховується також по індексах, у залежності від дати приватизації незавершеного будівництва і тривалості подальших витрат на їхній зміст.

Основні виробничі фонди в процесі їхнього використання зношуються і утрачають свої первинні техніко-економічні якості. Економічна суть процесу зношування полягає в тому, що фонди безупинно переносять свою вартість на продукцію, що вони виробляють. Для економічного відшкодування фізичного і морального зносу основних фондів частина їхньої вартості включається у витрати на виробництво продукції (її собівартість) протягом усього терміну функціонування основних фондів. Ці витрати встановлені у виді амортизаційних відрахувань, що виробляються по затверджених нормах амортизації. Нові норми амортизаційних відрахувань призначені тільки для повного відновлення основних фондів.

З вступом нових норм амортизації усі види ремонтів основних виробничих фондів виконувалися за рахунок спеціально створеного в будівельних організаціях ремонтного фонду. Норми амортизації по цьому фонді стверджувалися окремо, а кошти фонду включалися в собівартість будівельної продукції і надання послуг. В даний час тимчасово, до виходу нової інструкції про амортизаційні відрахування, капітальні ремонти проводяться на підприємствах за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні.

Амортизаційні відрахування виробляються щомісяця відповідно до затверджених норм по окремих видах фондів. Відрахування в амортизаційний фонд не припиняються й у випадку чи простоїв ремонту основних фондів; не провадяться відрахування тільки тоді, коли фонд перебуває в запасі (на складі) або на консервації. Крім того, передбачається прискорена амортизація основних фондів. Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більш ніж у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не буде причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію, що випускається. Не допускається ухвалення рішення про прискорену амортизацію основних фондів, узятих в оренду без згоди орендодавця.

Поліпшення використання основних виробничих фондів і, насамперед, будівельних машин і механізмів - великий резерв підвищення ефективності реальних інвестицій. До спільних показників ефективності відносяться коефіцієнт загальної економічної ефективності використання основних виробничих фондів по чистій продукції і прибутку, а також показник фондовіддачі. Останній являє собою відношення планованого чи виконаного об'єму будівельно-монтажних робіт з їхньої кошторисної вартості до середньорічної вартості основних виробничих фондів.