Неврит серединного нерва

Неврит серединного нерва виникає при гострих і хронічних травмах або інфекціях. Рухова функція нерва полягає, в основному, в пронації і долонному згинанні кисті, пальців (переважно I, II і III), розгинанні середніх і кінцевих фаланг II і III пальців. Неврит серединного нерва порушує пронацію плеча, передпліччя, робить неможливим відведення першого пальця. Для цього захворювання характерні біль, вегетативні й трофічні розлади.

Масаж має знеболюючу, протизапальну дію, прискорює відновлення нервової провідності й чутливості.

Методика масажу. Спочатку масажують шийно-грудний відділ хребта, потім роблять попередній масаж всієї кінцівки, як при невриті променевого нерва. Після цього масажують м'язи плеча, передпліччя й кисті, застосовуючи погладжування, розтирання, розминання і вібрацію. Серединний нерв масажують на долонній поверхні, застосовуючи переважно безперервну вібрацію пучкою I пальця, а також поздовжнє й поперечне розтирання кінчиками чотирьох пальців поперемінно з погладжуванням. Тривалість масажу – 10-15 хв. Курс – 15-20 процедур.

Попереково-крижовий радикуліт

На думку більшості авторів, захворювання зумовлене, переважно, природженими або набутими змінами хребетного стовпа і його зв'язкового апарату. Розвитку хвороби сприяють значне і тривале фізичне напруження, травми, несприятливі мікрокліматичні умови, інфекція.

Біль при радикуліті може бути гострим або тупим. Він локалізується в попереково-крижовій області, зазвичай з одного боку, іррадіює в сідницю, задню поверхню стегна, зовнішню поверхню гомілки, іноді поєднується з онімінням, парестезіями. Часто виявляються гіперестезії шкіри, а також болючість м'язів попереку, сідниці й гомілки.

Розрізняють первинні і вторинні радикуліти. Первинні виникають після застуди, інфекційних захворювань, вторинні – в результаті дегенеративних змін у хребетному стовпі.

Лікувальну гімнастику в стаціонарі проводять у положенні лежачи на спині, на животі, колінно-ліктьовому. Включають загальнорозвиваючі вправи, вправи на розтягання (особливо якщо біль іррадіює в нижню кінцівку), дихальні вправи (діафрагмальне дихання), “ходьбу” лежачи. Кожну вправу повторюють 5-7 разів: темп повільний, без ривків, з малою амплітудою. Тривалість – 8-12 хв. Використовують тракцію на щиті. Перед випискою з лікарні з пацієнтом розучують новий комплекс лікувальної гімнастики, який він виконуватиме вдома протягом 2-3-х тижнів.

Протипоказані різкі нахили, стрибки, підскоки, вправи з гантелями в нахилах, з поворотами тулуба. Слід щадити хребет: гімнастику краще виконувати у вихідному положенні лежачи, коліно-ліктьовому тощо. Показані плавання, гідрокінезотерапія. У гострому періоді захворювання протипоказані сауна (баня), гіпертермічні вани.

Вегетативний попереково-крижовий радикуліт характеризується болями в литкових м'язах, попереково-крижовій області, що посилюються при стоянні і ходьбі, блідою і холодною шкірою стоп, болючістю вздовж судинно-нервових пучків, легкою атрофією м'язів гомілки.

Лікувальна гімнастика повинна проводитись у початкових положеннях, що не викликають (не підсилюють) болю. Вправи виконують у повільному темпі з поступово збільшуваною амплітудою. Включають також вправи на розтягування сідничого нерва у поєднанні з діафрагмальним диханням, вправи на гімнастичній стінці, велотренажері. Тривалість – 8-12 хв.

Масаж має знеболюючу, протизапальну, розсмоктуючу дію, знімає спазм мускулатури.

Методика масажу. Спочатку проводять попередній масаж для зняття гіпертонусу поперекових м'язів: застосовують погладжування, вібрацію, потім глибоке охоплююче безперервне погладжування, півколове розтирання й легку вібрацію, пізніше – розтирання, поздовжне й поперечне розминання поперемінно з погладжуванням широких м'язів спини. Далі масажують паравертебральні больові точки, застосовують кругове розтирання пучками II-IV пальців обох рук, першими пальцями, основою долоні. Крім того, слід масажувати нижні кінцівки, особливо у тому випадку, коли болі локалізуються вздовж сідничного нерва.

При вегетативній формі попереково-крижового радикуліту слід уникати енергійних масажних рухів. Тривалість процедури – 10-15 хв. Курс – 15-20 процедур.

Масаж при попереково-крижовому радикуліті й остеохондрозі хребта з вираженим больовим синдромом. Хворий лежить на животі (руки опущені, стопи торкаються підлоги) на низькій кушетці. У перші дні проводиться щадний масаж (погладжування, розтирання й неглибоке розминання); після зменшення болю й зниження тонусу м'язів поперекової області виконується глибший масаж (розтирання, розминання, вібрація по болючих точках, прийоми рефлекторної дії). Масаж проводиться з розігріваючими мазями, але вони не мають подразнювати. Після проведеного масажу застосовують сухе тепло (електрогрілка та ін.), на болючі точки можна накладати перцевий пластир (з п'ятикопійкову монету) або розігріваючі мазі (фіналгон, дольпік тощо), які потім заклеюють лейкопластирем. Вранці його знімають. Тривалість масажу – 10-15 хв. щоденно. Курс – 10-15 процедур. Показаний баночний і вібраційний (голчатими вібраторами) масаж паравертебральних областей з подальшою тракцією на щиті або тракційному столі.