2. Розвиток освіти в Україні хіх століття.

Незважаючи на несприятливі умови, якісно розвивається система освіти.

У 1805 р. відкрито Харківський університет, першим ректором якого став відомий вчений-економіст, винахідник, просвітник, громадський діяч В.Н.Каразін.

Діяли чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний.

В університеті працювали відомі вчені: професори математики Т.Осиповський і М.Остроградський, історики М.Костомаров і Д.Багалій, письменник П.Гулак-Артемовський, філолог-славіст І.Срезневський.

Харківський університет став не лише освітнім, а й культурним центром України – колискою романтичної культури.

В університетській друкарні видавали газети, журнали, альманахи, зокрема літературно-художній, громадсько-політичний журнал «Украинский вестник», перший в Україні гумористично-сатиричний журнал «Харьковский Демокрит»

1834 р. – відкрито Університет св.Володимира, нинішній Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка.

Діяли два факультети: філософський і юридичний.

Перший ректор М.Максимович – учений-енциклопедист, природознавець, історик, фольклорист, літературознавець.

З’являється мережа ліцеїв і гімназій:

У 1817 р. в Одесі відкрито Рішельєвський ліцей (у майбутньому Одеський університет), навчання в якому велося французькою мовою.

У 1820 р. засновано Гімназію вищих наук у Ніжині, яку згодом закінчить М.Гоголь і Є.Гребінка.

У 1828 р. відкрито єдину в Росії школу бджільництва, яку очолював геній світового пасічництва П.Прокопович.

З другої половини ХХ ст. розвивається вища технічна освіта тощо.

3.Провідні мистецькі напрямки хіх століття.

3.1 Класицизм

• В основі закладені просвітницькі ідеали.

• Спирався на універсальні мистецькі зразки, якими є античні й ренесансні естетичні канони.

• Підкреслювалася простота форми.

• Зорієнтований на раціонально-логічну гармонію, виражену через пропорційність, симетрію, чітке членування та порядок у всьому.

Цей стиль знайшов яскраве втілення в театральному мистецтві, літературі (драматургія), музиці (симфонії, сонати), архітектурі (світські споруди, паркові комплекси), скульптурі (монументальна скульптура).

Сентименталізм

Стиль, для якого характерна надмірна чуттєвість, моралізаторство, увага до життя народу. В українській культурі він представлений найяскравіше в літературі.

3.2 Романтизм

• Напрям протилежний класицизмові, у якому превалюють уявне, фантастичне, емоційне.

• Відображає конфлікт між дійсністю та ідеалом.

• Відмовляється від культивованих до цього античних норм суворості та стриманості.

• Прагне передати інтуїтивно-чуттєві прагнення людини.

• Ідеал романтиків – яскрава й непересічна особистість.

• Джерелом натхнення була національна історія, фольклор, міфологія, народний побут, пейзаж.

Поширення набув у літературі (історичний роман, балада), живописі (пейзажна, історична, побутова тематика), найяскравішого розквіту отримав у музиці – найбільш гармонійному виді мистецтва, який передає голос серця.