Критерії оцінювання поточних знань студентів денної (заочної) форми навчання Обов’язкові види робіт

1. Відвідування лекцій при наявності конспекту лекційного матеріалу – 10 балів (5 балів).

2. Виконання домашніх завдань – 10 балів.

3. Виконання експрес-контролю за семестр оці­нюється в 10 балів.

4. Конспект екзаменаційних питань для студентів заочної форми навчання – 25 балів.

5. Кількість (не менше 4) та якість відповідей на питання семінарського заняття – до 10 балів (5 балів).

6. Виконання модульних контрольних робіт (підсумкового тестування) оцінюється в 10 балів кожна (20 балів).

Вибіркові види робіт

1. Виконання індивідуального творчого завдання – до 15 балів.

2. Підготовка та написання реферату – 5 балів (10 балів).

3. Підготовка презентацій за окремими темами дисципліни – 5 балів (10 балів).

4. Розробка кросвордів – 5 балів.

5. Виконання додаткового письмового завдання (есе – для студентів денної форми навчання, словник термінів – для сту­дентів заочної форми навчання) – 10 балів (15 балів).

Бали за вибіркові види робіт включаються до поточної оцін­ки, але сума балів за обов’язкові та вибіркові види не повинна перевищувати 60 балів.

Підсумкове оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з дисципліни загалом здійс­нюється на основі результатів як поточного, так і підсумкового контролю знань.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння сту­дентом програмного матеріалу загалом, логіки та взаємозв’язків між окремими темами та розділами, здатності творчого вико­ристання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль (екзамен) здійснюється у письмовій формі та включає теоретичні питання, тестові завдання та слов­никовий диктант за всіма темами дисципліни. Оцінка, одержана на екзамені, є остаточною.

Критерії підсумкового оцінювання знань студентів

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 40 до 0 ба­лів. Повна відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється в 10 балів (2 питання по 10 балів) – 20 балів, правильні визна­чен­ня термінів і понять 10 балів (5 термінів по 2 бали), правильні відповіді на тестові завдання 10 балів (5 тестів по 2 бали). У разі, якщо виконання екзаменаційного завдання оцінено менше, ніж 11 балами, студент отримує незадовільну оцінку, тобто 0 ба­лів.

Питання для підсумкового контролю

1. Предмет, методи та завдання дисципліни «Історія еко­но­міки та економічної думки».

2. Етапи та напрями розвитку історії економіки та еконо­мічної думки.

3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільс­тва. Цивілізаційний підхід.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного сус­пільства, їх характеристика.

5. Неолітична революція та її вплив на розвиток госпо­дар­ської сфери первісного суспільства.

6. Господарство суспільства трипільської культури.

7. Господарський розвиток і особливості економічної дум­ки ранніх держав Стародавнього Сходу.

8. Осьовий час і його роль у формуванні Західної та Схід­ної цивілізацій.

9. Господарство Індії в другій половині І тис. до н.е. та ві­дображення його у праці «Артхашастра».

10. Господарський розвиток Китаю в осьовий час і його еко­номічна думка.

11. Економічний розвиток в Стародавній Греції.

12. Економічні погляди грецьких філософів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

13. Розвиток господарства в Стародавньому Римі.

14. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму в працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.

15. Основні риси економіки країн Західної Європи в середні віки.

16. Форми власності на землю (алод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль у становленні феодальної сис­те­ми господарства.

17. Пам’ятки соціально-економічної думки Середньовіччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».

18. Роль церкви у господарському та культурному житті се­ред­ньовічної Європи. Економічні погляди Хоми Аквінського.

19. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин у Західній Європі.

20. Господарство та економічна думка Київської Русі.

21. Великі географічні відкриття та їх соціально-економічні наслідки.

22. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Єв­ропі. Формування ринкових відносин.

23. Історичні передумови виникнення, сутність і основні етапи розвит­ку меркантилізму.

24. Особливості меркантилізму в різних країнах.

25. Основні закономірності розвитку ринкового господар­ства в країнах Західної Європи (друга половина ХVII–60-ті рр. ХІХ ст.).

26. Буржуазно-демократичні революції, їх суть і значення для розвитку ринкової економіки.

27. Промислова революція та її особливості в різних країнах.

28. Зародження класичної школи в політичній економії в Англії і Франції (В. Петті, П. Буагільбер).

29. Економічна теорія фізіократів (Ф. Кене, А. Тюрго).

30. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга поло­вина XVII–60-ті рр. XIX ст.).

31. Економічна теорія А. Сміта.

32. Економічні погляди Д. Рікардо в епоху промислового пе­ревороту.

33. Економічні погляди Т. Мальтуса і Н. Сеніора. Завер­шен­ня класичної політичної економії у працях Дж. С. Мілля.

34. Особливості ринкового господарства у Франції (друга половина XVII–60-ті рр. XIX ст.).

35. Особливості розвитку ринкового господарства в Німеч­чині (друга половина XVII–60-ті рр. XIX ст.).

36. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф. Ліст про «індустріальне виховання нації».

37. Історична школа в Німеччині.

38. Марксистська економічна теорія. Основні проблеми «Ка­піталу» К. Маркса.

39. Особливості становлення ринкового господарства в США. Економічні погляди Г. Ч. Кері.

40. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, США) в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

41. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

42. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.

43. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк).

44. Господарська система Англії на межі XIX–XX ст.

45. Формування неокласичної традиції в політичній еконо­мії. Кембріджська школа.

46. Причини швидкого економічного розвитку США напри­кін­ці XIX ст.

47. Американська школа маржиналізму Дж. Б. Кларк.

48. Економічне піднесення Німеччини в кінці XIX ст. і ви­ник­нення соціального напряму політичної економії.

49. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі XIX–XX ст. Математична школа маржиналізму.

50. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. в Австрії та 1861 р. в Росії. Їх наслідки для України.

51. Особливості господарського розвитку України в поре­формений період (60–70-ті рр. XIX ст.) і їх відображення в пра­цях представників національної економічної думки.

52. Промисловий розвиток українських земель у другій по­ловині ХІХ ст. Виникнення акціонерних товариств і монополій.

53. Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

54. Особливості формування фінансово-кредитної системи в Україні в кінці ХІХ ст.

55. Особливості розвитку економічної думки в Україні в ос­танній третині XIX ст. – початку ХХ ст.

56. Марксистська течія в українській економічній думці. М. Зібер.

57. Проблеми ринкового розвитку у працях І. Вернадського, С. Подолинського.

58. Київська психологічна школа.

59. Економічна теорія М. Туган-Барановського.

60. Економіко-математичні дослідження Є. Слуцького.

61. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст.

62. Економічні наслідки Першої світової війни.

63. Відображення державно-монополістичних тенденцій у теоріях імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В. І. Ленін).

64. Теорії монополії та конкуренції Дж. Робінсон, Е. Чем­берлена, Й. Шумпетера.

65. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її вплив на розвиток капіталістичних країн.

66. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.

67. Особливості реформування економіки в Німеччині в 30-х рр. ХХ ст.

68. Виникнення й загальна характеристика неолібералізму.

69. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

70. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена.

71. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса.

72. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм В. Міт­челла.

73. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, ме­то­ди воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

74. Повоєнна стабілізація фінансово-грошової сфери у За­хідній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.

75. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господар­сь­ких систем у 50–80-ті рр. XX ст.

76. Науково-технічний прогрес і його вплив на розвиток світової системи господарства.

77. Наднаціональні організації та їх вплив на національні госпо­дарства.

78. Поглиблення світових криз в 70–80 рр. ХХ ст., їх при­чини та наслідки.

79. Неоконсервативні реформи державного регулювання: тет­черизм та рейганоміка. Особливості реалізації ідей монетаризму.

80. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації сві­тового господарства наприкінці XX – на початку XXI ст.

81. Передумови, суть і наслідки інформаційно-технологічної революції кінця XX – початку XXI ст. та її відображення в су­часній економічній думці.

82. Кейнсіанство та неокласичний синтез.

83. Неоінституціоналізм.

84. Теорії трансформації капіталізму.

85. Теорії «індустріального суспільства».

86. Концепції футурології.

87. Загальна характеристика етапів становлення адміністра­тивно-командної економічної системи та її відображення у пра­цях українських економістів (1917–1991).

88. Політика «воєнного комунізму» в Україні.

89. Нова економічна політика та її наслідки для України.

90. Економічні дискусії в Україні у 20–30-х рр. ХХ ст.

91. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-еконо­мічні наслідки.

92. Форми господарювання в аграрному секторі України в 20–30-ті рр. XX ст.

93. Економічні наслідки Другої світової війни для України.

94. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період хрущовської відлиги.

95. Господарський розвиток України в умовах командно-ад­міністративної системи (1965–1985).

96. Горбачовська перебудова як спроба трансформації ра­дян­ської економічної системи.

97. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський пе­ріод.

98. Формування основ національної системи господарства України в 90-х рр. XX ст. і відображення цих процесів в ук­раїнській економічній літературі.

99. Основні напрямки реформування аграрного сектору Ук­раїни у 90-ті рр. XX ст.

100. Роль державної економічної політики у становленні рин­кової економіки в Україні (90-ті рр. XX – початок XXI ст.).