2. Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)

2.1. Необхідні умови для розрахунків

 

Тип відтворення стада

     Відтворення стада – це безперервний процес відновлення або збільшення чисельності поголів’я стада розмноженням і вирощуванням продуктивних тварин. Отже, воно передбачає систематичну заміну вибракуваних тварин іншими, більш продуктивними і цінними того ж призначення, а також при необхідності збільшення поголів’я свиней. Правильна організація відтворення стада має важливе значення для заміни або збільшення поголів’я і підвищення його продуктивності.

Розрізняють відтворення стада просте, або стабільне, розширене і звужене. При простому відтворенні чисельність поголів’я і співвідношення статево зрілих груп у стаді за певний період (рік) не змінюється, тобто відбувається лише заміна вибракуваних тварин без збільшення їх чисельності.

При розширеному відтворенні стада кількість тварин, які надходять у стадо, більш, ніж тих, яких вибраковують, що призводить до щорічного зростання кількості тварин, тобто відбувається поповнення стада.

До звуженого відтворення стада вдаються рідко – у випадках заміни одного виду тварин іншими або стада однієї породи стадом іншої породи, а також заміни в господарстві однієї галузі іншою.

 

Строки щорічного парування маток

При традиційній технології ведення свинарства свиноматок парують (осіменяють) і одержують від них опороси у певні пори року. Наприклад, парують восени (вересень і жовтень), коли матки після літнього утримання мають заводську кондицію і їх організм має запаси поживних речовин і вітамінів, що сприяє добрій відтворній функції, а приплід одержують взимку (січень і лютий). Його протягом року вирщують, відгодовують і здають на м’ясо цього ж року. Таку систему опоросів називають сезонною.

При потоковій технології (на промислових свинарських комплексах) свиноматок осіменяють і одержують від них опороси цілорічно – незалежно від пори року. Таку систему опоросів називають цілорічною.

 

Тривалість поросності

Тривалість поросності свиноматок становить від 98 до 132 діб (в середньому три місяці, три тижні і три доби). Для розрахунків тривалість поросності приймають 4 місяці.

 

Тривалість підсисного періоду

Тривалість підсисного періоду поросят або тривалість періоду лактації свиноматок є складовою частиною репродуктивного періоду свиноматок, від якого залежить інтенсивність їх використання (кількість опоросів на иатку за рік). Репродуктивний період свиноматок змінюють скороченням або подовженням, в основному, підсисного періоду приплоду.

 

Кількість опоросів за рік

Кількість опоросів на свиноматок за рік залежить від терміну відлучення поросят (тривалості підсисного періоду) та умов їх вирощування (наявності спеціальних комбікормів – престартерів і стартерів та відповідних умов утримання). За відсутності таких умов на основну матку планують два опороси за рік, а на перевірювану – один, після чого їх оцінюють і кращих переводять до основного стада, а решта – бракують і ставлять на відгодівлю до сальних кондицій.

 

 

 

 

Співвідношення в стаді основних і перевіряємих тварин.

Співвідношення в стаді основних і перевіряємих тварин залежить від типу відтворення (просте, розширене), мети і форм селекційно-племінної роботи.

Співвідношення основних кнурів до перевіряємих: залежно від типу складає 1 : 0,5 – 1 : 1, основних маток до перевірюваних складає  1 : 0,7 – 1 : 3 залежно від розміру розширення.

При простому відтворенні стада співвідношення основних кнурів до перевірюваних складає 1 : 0,4, а основних маток до перевірюваних – 1 : 0,6.

 

Річне навантаження маток на одного кнура

Річне навантаження маток на одного кнура залежить від способу осіменіння. При ручному паруванні річне навантаження на кнура складає 15 – 25 свиноматок, а при штучному осіменінні норма навантаження зростає у 10 разів.

 

Тривалість використання тварин

Тривалість використання тварин основного стада залежить від господарських умов (утримання, годівля), стану здоров’я і рівня продуктивності. Тривалість використання тварин визначає рівень щорічного їх бракування.

 

Щорічне бракування

Норма щорічного бракування, як зазначалося, залежить від тривалості їх використання. Наприклад, якщо тривалість використання основних кнурів становить 5 років, то норма щорічного бракування складатиме 1/5, тобто 20%, а для основних маток при тривалості використання 4 роки – відповідно 1/4 або 25%.

 

 

Вік ремонтного молодняку при переведенні в групу перевірюваних

Ремонтних кнурців і свинок переводять в перевірюване стадо після досягнення ними господарської скороспілості і використання їх для парування. Господарську скороспілість ремонтного молодняку характеризують віком і живою масою. Для кнурців вік 10-11 місяців при живій масі 130-150 кг, для свинок відповідно 9-10 місяців і 120-130 кг.

 

Вік молодняку при постановці на м’ясну відгодівлю

При традиційній технології виробництва свинини ставлять молодняк живою масою 35-40 кг віком 3,5-4 місяці. Залежно від конкретних господарських умов підприємства (забезпеченості кормовими ресурсами) використовують один з трьох варіантів відчизняних норм для вирощування і підготовці свиней, розрахований на одержання за весь період середньодобового приросту 500-550 г, 600-650 і 750 -800 г.

 

Тривалість м’ясної відгодівлі

Тривалість м’ясної відгодівлі залежить від живої маси молодняку при постановці на відгодівлю і при знятті з відгодівлі та середньодобового приросту.

 

Тривалість відгодівлі до сальних кондицій

На відгодівлю до сальних кондицій ставлять дорослих вибракуваних свиней основного і перевіряємого стада, а також бракований ремоонтний молодняк старше9-місячного віку. Такі тварини, иаючи добрий апетит, здатні протягом 2,5-3 місяців збільшити свою живу масу 50-60% при середньодобовому прирості 800-1000 г.

 

 

 

 

Таблиця 3. Необхідні умови для розрахунків

№п/п	Показник	Значення показника
1.	Загальні показники
1.1	Тип відтворення стада	Просте
1.2	Строки щорічного парування маток : -          основних   -          перевірюваних	60% у вересні 40% у жовтні 100% у грудні
1.3	Система опоросів	Сезонна
1.4	Тривалість поросності, міс.	4
1.5	Тривалість підсисного періоду, міс.	2
1.6	Кількість опоросів за рік: -          на основну матку -          на перевірювану матку	2 1
1.7	Співвідношення в стаді: -          основних до перевірюваних маток -          основних до перевірюваних кнурів	1:0,6 1:0,4
1.8	Річне навантаження маток на одного кнура	20
1.9	Тривалість використання, років: -          основних кнурів -          основних маток	5 4
1.10	Щорічне бракування, %: -          основних кнурів -          основних маток -          перевірюваних кнурів і маток	20 25 усіх після комплектування основного стада
1.11	Вік ремонтного молодняку при переведенні в групу перевірюваних: -          кнурців -          свинок	11 10
1.12	Вік молодняку при постановці на м'ясну відгодівлю, міс.	4
1.13	Тривалість м'ясної відгодівлі, міс.	4
1.14	Тривалість відгодівлі до сальних кондицій (бракованого поголів'я), міс.	3
1.15	Середньодобовий приріст, г: -          поросят на підсисі -          поросят на дорощуванні -          молодняку на м'ясній відгодівлі -          дорослих тварин на сальній відгодівлі	200 400 500 1000
2	Показники для індивідуального завдання
2.1	Поголів'я основних свиноматок (на 1.01 планового року)	60
2.2	Багатоплідність маток, гол.: -          основних -          перевірюваних	11 10
2.3	Коефіцієнт збереженості поросят у віковій групі: -           новонароджені до 1-міс. віку -          від 1-до 2-міс. віку	0,90 0,95
2.4	Коефіцієнт збереженості поросят після відлучення у віковій групі: -          від  2-до 4-міс. віку -          від 4-до 8-міс. Віку	0,97 0,98