1.1. Характеристика свиней великої чорної породи

 

Чорні породи свиней. Темне забарвлення шкіри і щетини відбувається, вочевидь, від китайських маскових і інших східноазіатських домашніх сви­ней. Породи, в яких шкіра і після обшпарювання залишається темно-синьо-сірою, слід строго диференціювати від тих, в яких пігмент не відкладається в шкірі і, отже, після обшпарювання вона стає білою.

Чисто чорні породи. Тварини цих порід надійно защи­щені від дії сонячних променів. Ця пристосованість обумовлена кліматичними умовами їх батьківщини — Китаю і узбережжя Середземномор'я (Італії і Іспанії). До групи чер­ных порід відноситься і португальська алентежу.

У Великобританії розводять свиней крупної чорної породи, в Німеччині – корнуельську, в колишній Югославії – славонську пфейферову (отриману в результаті схрещування з мангалицькою). Тварини всіх згаданих вище порід мають порівняно великі вуха, що звисають вперед.

Чорні породи з білими відмітинами.Найстарішою ангійською культурной породою з цієї групи, що надала дуже великий вплив на свинарство всього світу, є беркшир. В беркшира є шість білих відмітин — на ногах,на кінці рилаі хвості; щетина у них інтенсивного чорного кольору, блискуча, шкіра рожева і після обшпарювання стає білою. У США такі-ж відмітини мають свині польсько-китайської породи, які, завдяки зміні сального типу в м’ясний, отримала тут дуже велике значення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Розвиток і відтворна здатність

 

Важливе господарське значення має показник багатоплідності свиноматок. Цей показник впливає на загальну ефективність ведення галузі тому що валовий вихід мясної продукції залежить від кількості і живої маси поросят, які надійшли на відгодівлю. Найбільший показник багатоплідності був зафіксований у маток порід універсального напрямку продуктивності (ВБ і УСБ – 10,9 і 11,0 поросят), а найнижчий у маток ЧПСЛ і ВЧ породи (9,8 – 9,0 поросят), табл. 1.

Таблиця 1. Репродуктивні якості свиноматок різних генотипів при чистопородному розведенні

 

ПОКАЗНИКИ	ГЕНОТИПИ
	ВБ	УСБ	М	ВЧ	ПМ	УМ	ЧПСЛ
N	10	10	10	10	10	10	10
Кількість живих поросят при народженні, гол. (багатоплідність)	10,9	11,0	10,2	9,0	10,5	10	9,8
Великоплідність, кг	1,12	1,07	1,10	1,25	1,12	1,20	1,27
Середня маса гнізда, кг: - при народженні	2,3	11,8	11,2	11,3	11,8	12,0	12,4
- у 45-денному віці	112,3	117,8	107,4	110,9	113,9	110,4	114,8
Кількість поросят при відлучені в 45 діб, гол.	9,1	9,2	8,2	8,4	8,7	8,1	8,2
Збереженість поросят до відлучення, %	83,5	83,6	80,4	93,3	82,9	81,0	83,7
Середня маса 1 голови в 45 діб, кг	12,9	12,8	13,1	13,2	13,1	13,6	14,0

 

Свиноматки ВЧ і ЧПСЛ мали найбільшу масу гнізда при народженні -12,3 і 12,4 кг. Матки ЧПСЛ і ВЧ породи народжували поросят з більш вирівненою живою масою. Середній показник великоплідності одного поросяти був найбільшим у свиноматок ЧПСЛ.

Маса гнізда при відлученні є однією з важливих господарсько корисних ознак, яка залежить від кількох вихідних факторів. Найбільша жива маса гнізда поросят при відлученні у 45 днів установлена у маток УСБ породи і ЧПСЛ - 117,4 і 114,9 кг. Маса одного поросяти при відлученні також була найбільшою у маток спеціалізованої лінії - 14 кг. Найвища збереженість поросят до відлучення зареєстрована у маток великої чорної породи -  93,3 %.

Таким чином, проведені дослідження підтвердили, що багатоплідність має негативний взаємозв'язок з показником великоплідності. Матки порід універсального напрямку продуктивності ВБ І УСБ народжували поросят меншої маси, ніж свиноматки ВЧ, УМ порід і ЧПСЛ. Маса гнізда при відлученні залежала від багатьох факторів і була найкращою у маток УСБ породи [3].

При схрещувані тварин різних порід в першому поколінні може проявлятися ефект гетерозису. Багатьма дослідами встановлено що при правильному підборі батьківських форм багатоплідність свиноматок збільшується на 0,2-1,1 поросяти, прирости помісячного молодняку на 3-10% збільшуються а затрати кормів на 1кг приросту  на 0,15-0,45 кормових одиниць зменшуються. При використані свиней м’ясних порід у схрещуванні з породами сального напрямку продуктивність у помісе на 2-5% підвищується в порівнянні з чистопородними тваринами. При двопородному схрещуванні м’ясних і сальних порід відмічається підвищення продуктивних якостей тварин. Найефективніше схрещувати м’ясні породи свиней із породами сального напрямку продуктивності. При такому схрещуванні збільшується багатоплідність тварин, підвищується їх молочна продуктивність, відмічається збільшення живої маси приплоду. Також покращується відгодівельні якості тварин: зменшуються витрати кормових одиниць на 1 кг приросту а також вік досягнення тваринами живої маси 100 кг. Що стосується м’ясних якостей то в помісних тварин відмічається збільшення виходу м’яса і зменшення вмісту шпику в туші, відносно чистопородних тварин сального напряму продуктивності а також тварин одержаних при схрещуванні сальних порід із породами м’ясного напрямку продуктивності але вони звичайно менші в порівняні з чистопородними свинями м’ясного напрямку продуктивності.

 На мою думку використання м’ясних порід при схрещуванні з породами сального напряму є ефективним і може застосовуватися на промислових комплексах для підвищення економічної ефективності виробництва свинини.