- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни кафедра економічної теорії економічна теорія
- •Передмова
- •Розділ і. Загальні основи економічного розвитку
- •Економічна теорія як наука
- •Економічні системи суспільства.
- •Економічна система
- •Для кого
- •Рушійні сили економічного розвитку
- •Ф. Герцберга
- •А. Маслоу
- •Відносини власності в економічній системі
- •Система відносин власності
- •Суспільна власність
- •Змішана власність
- •План семінару
- •Запитання до самоконтролю
- •Розділ іі. Загальнотеоретичні проблеми ринкової економіки
- •1 Форми організації суспільного виробництва
- •Закон вартості
- •2.Сутність і еволюція грошей
- •Еволюційна – стверджує, що гроші виникла стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну
- •Основні властивості грошей
- •Теорія грошей
- •Кількісна Основоположники — Дж. Локк, д. Юм, ш. Монтеск'є — стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу
- •Класична економічна теорія виділяє п’ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, платежу, світових грошей.
- •Структура грошової маси
- •Елементи грошової системи
- •Соціальні наслідки інфляції
- •3. Ринок та ринковий механізм
- •4. Ринкова інфрактсруктура
- •План семінару
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •Тема 6. Сутність і еволюція грошей
- •Тема 7. Ринок та ринковий механізм
- •Тема 8. Ринкова інфраструктура
- •Основні економічні категорії і поняття
- •Запитання до самоконтролю
- •Розділ ііі. Економічні основи підприємництва План лекції
- •1. Підприємництво: сутність, умови його здійснення, функції. Підприємство (фірма) – первинна ланка ринкової економіки. Економічні основи функціонування підприємства (фірми)
- •2. Домогосподарства як суб'єкт ринкових відносин
- •3. Витрати виробництва і прибуток
- •4. Особливості підприємництва в агропромисловому підкомплексі
- •План семінару
- •Основні економічні категорії і поняття
- •Запитання до самоконтролю
- •План лекції
- •Відтворення і економічне зростання на макрорівні. Система ринкових макропоказників
- •Циклічність – загальна закономірність ринкової економіки . Зайнятість та безробіття. Інфляція
- •Доходи населення: сутність, види, джерела формування
- •Фінансово-кредитна система
- •Економічна роль держави в ринковій економіці
- •Закономірність формування та сутність світового господарства
- •Проблеми інтеграції економіки України в світове господарство
- •План семінару
- •Основні економічні категорії і поняття
- •Запитання до самоконтролю
- •Тестові завдання для контрольної роботи
- •20. Відмінність у природній родючості ґрунтів і неоднакове місце розташування земельних ділянок є умовою утворення:
- •22. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначенням:
- •23. До типів економічного зростання відносять:
- •47. Встановіть відповідність між видами капіталу та критеріями класифікації:
- •48. Які витрати можна віднести до витрат обігу:
- •49. Встановіть відповідність між категоріями та їх визначенням:
- •50. Відмінність родючості ґрунтів за рахунок додаткових капітальних вкладень у земельну ділянку є умовою утворення:
- •Програмні питання з дисципліни
- •Список рекомендованої літератури Закони України
- •Навчально-методичні посібники
- •Інтернет – ресурси при вивченні економічних дисциплін Офіційні сайти
- •Українські сайти новин
- •Пошукові сайти і каталоги
- •Інформаційно-аналітичні сайти
- •Сайти з навчальними матеріалами з економічної теорії
- •Інші сайти
- •Глосарій
- •Оцінка знань студентів за кредитно-модульною системою
- •Розрахунки рейтингу з дисципліни «економічної теорії»
- •Рейтингові оцінки із змістовних модулів
- •Критерії оцінки знань на етапах проміжного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Основи економічної теорії»
- •Модульна структура дисципліни
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни “економічна теорія”
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни “економічна теорія”
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни “економічна теорія”
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни “економічна теорія”
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни “економічна теорія”
- •Орієнтовна робоча програма з дисципліни “економічна теорія”
- •Додаток а
- •Співвідношення між національними і ects оцінками та рейтингом із дисципліни
- •Для нотаток
- •Економічна теорія
З
Суспільна власність
агальнодержавна власність—
це спільна власність усіх громадян
країни, яка не поділяється на частки і
не персоніфікується між окремими
учасниками економічного процесу.
Державна
Колективна
Загальнодержавна Муніципальна Власність
колективу підприємства Кооперативна Власність
громадських організацій Власність
релігійних і культових організацій
Рис. 10. Сучасні форми суспільної власності
Власність необхідна державі для виконання економічних, соціальних і оборонних функцій. Об'єктами державної власності є природні ресурси (земля, її надра, ліси, води, повітряний простір), енергетика, транспорт, зв'язок, дороги, навчальні заклади, заклади національної культури, фундаментальна наука, оборонні, космічні об’єкти.
Муніципальна (комунальна) власність — це власність, яка перебуває в розпорядженні регіональних державних органів (області, міста, району тощо).
Кооперативна власність — це об'єднана власність членів окремого кооперативу, створена на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності. Власність кооперативу формується в результаті об'єднання майна, грошових внесків його членів і доходів, одержаних від їхньої спільної трудової діяльності. Кожен член кооперативу має однакові права на управління та дохід, який розподіляється відповідно до внесеного паю і трудового вкладу членів кооперативу.
Власність трудового колективу — спільна власність, передана державою чи іншим суб'єктом у розпорядження колективу підприємства (на умовах викупу чи оренди), яка використовується відповідно до чинного законодавства. Колективна власність може існувати в різних видах залежно від джерела викупу. Якщо підприємство викуплене за рахунок накопиченого прибутку, то створюється неподільна власність колективу підприємства. Якщо підприємство було викуплено за рахунок особистих доходів його працівників, то утворюється пайова власність.
Власність громадських та релігійних об'єднань створюється за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян чи організацій або шляхом передачі державного майна. Суб'єктами такої власності є партії, профспілки, спортивні товариства, церкви та інші громадські організації.
Змішана власність поєднує різні форми власності — приватну, державну, колективну, кооперативну та інші, в тому числі й власність іноземних суб'єктів (рис. 11).
Змішана власність
Державно-приватна
Державно-кооперативна
Державно-колективна
Приватно-колективна
Спільна із залученням іноземного
капіталу
Комбінована
Інші види
Рис. 11. Сучасні форми змішаної власності
Комбіновані форми власності. У розвинутих країнах Заходу з метою забезпечення ефективнішого функціонування виробництва відбувається процес об'єднання підприємств різних форм власності, однак за умови збереження кожною із них своєї базової якості. У результаті створюються комбіновані форми власності: концерни, трести, холдинги, фінансово-промислові групи та інші об'єднання. Кожний учасник такого об'єднання делегує органу управління такий обсяг своїх повноважень, який не спричиняє втрати основних властивостей притаманної йому форми власності.
Відносини власності виявляються через суб'єкти та об'єкти власності.
Об'єкти власності — це все те, що можна привласнити чи відчужити .
Суб'єкти власності — це персоніфіковані носії відносин власності.
Власність має і правовий аспект, виступаючи як юридична категорія. Юридичний аспект власності реалізується через право власності.
Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання об'єктів власності.
Завдяки цьому економічні відносини власності набувають характеру правовідносин, тобто відносин, учасники яких виступають як носії певних юридичних прав і обов'язків.
Право власності визначається ще з часів римського права трьома основними правочинностями — володіння, користування і розпорядження. Це так звана тріада власності.
Володіння. Початкова форма власності, яка виражає відносини, пов'язані з наявністю у того чи іншого суб'єкта об'єктів власності з господарським володінням ними. Саме по собі володіння не означає повної власності. Володарем об'єкта може бути як власник, так і не власник (наприклад, орендар)
Користування. Виражає економічні відносини власності з приводу виробничого чи особистого використання корисних властивостей її об'єктів відповідно до функціонального призначення останніх
Розпорядження. Вища і всеохоплююча категорія прав власності, яка передбачає, що розпорядник об'єкта є його повним власником, отже, має право самостійно вирішувати долю певного об'єкта (використовувати, продавати, обмінювати, здавати в оренду, дарувати, ліквідувати тощо) або делегувати таке право іншим суб'єктам ринкової системи
За умов демократизації економіки і формування ринку відбуваються істотні зміни у відносинах власності. Ці зміни ґрунтуються на прийнятих Верховною Радою України законах "Про власність", "Про приватизацію майна державних підприємств". "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизаційні папери".
Зазначені закони передбачають конкретні заходи для здійснення переходу від монополії держави на привласнення засобів і результатів виробництва та управління ними до різноманітних форм власності на основі роздержавлення власності і приватизації підприємств.
Роздержавлення – це зменшення ролі державної власності шляхом перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших (недержавних) формах власності, та стимулювання розвитку приватного підприємництва. Воно означає істотне скорочення державного сектора економіки і масштабів державного втручання. Роздержавлення може здійснюватися двома шляхами: приватизації і комерціалізації державних підприємств.
Під приватизацією розуміють відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній і комунальній власностях, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. Комерціалізація державних підприємств означає позбавлення невластивих державі функцій господарської діяльності і перетворення їх у самостійні господарські одиниці, які будують свою діяльність на засадах підприємництва, тобто самостійно, і цілком беруть відповідальність за результати господарської діяльності.
Проте світовий досвід свідчить про те, що сучасне виробництво не може успішно розвиватися без наявності в більших чи менших розмірах державної власності і державного регулювання Сьогодні економіка ефективно функціонує лише в тих країнах, де є сильна держава. Загальна приватизація стала б таким же насильством над економікою, яким свого часу були загальна націоналізація і суцільна колективізація сільського господарства. Державна власність завжди має бути в оптимальному співвідношенні з іншими формами власності.