Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kostetska_Yana маг роб.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
3.63 Mб
Скачать

4.3 Техніка безпеки під час проведення польових досліджень

Техніка безпеки під час проведення інженерно-геологічних вишукувань полягає у дотриманні вимог охорони праці і безпеки життєдіяльності. Серед основних принципів техніки безпеки під час інженерно-геологічних робіт можна виділити наступне.

  1. Дотримуватись вимог до спорядження і розміщення польової бази.

  2. Дотримуватись вимог безпеки маршрутних робіт. Треба враховувати особливості маршруту і клімату, мати необхідне спорядження, карти місцевості, медикаменти, щеплення. Обов’язково треба враховувати особливості рельєфу, погоди і особливостей (наприклад, наявність боліт, стихійних явищ) місцевості.

  3. Проводити розслідування і облік нещасних випадків і професійних захворювань.

  4. Здійснювати нагляд по охороні праці. Треба відзначити, що особливу увагу треба приділяти при роботі з устаткуванням під час інженерно-геологічних вишукувань, відбору і аналізу проб гірських порід.

  5. Використовувати засоби захисту від укусів комах, кліщів, бджіл та інших комах, які можуть бути причиною не тільки неприємних і болісних укусів, але й переносниками інфекцій і вірусів, таких як малярія та енцефаліт.

  6. Дотримуватись заходів для попередження нападу хижих тварин.

  7. Дотримуватись вимог санітарії та гігієни, бо під час польових досліджень можуть виникати алергічні та грибкові захворювання шкіри, запалення і зараження дрібних ран, отруєння грибами та ягодами, захворіння на інфекційні хвороби через брудну питну воду. Особливо в теплу пору року потрібно приділяти увагу якості продуктів харчування, особливо тих, що швидко псуються.

  8. Спостерігати за режимами втоми і відпочинку, не допускати перенавантаження, перегрів на сонці, переохолодження організму тощо.

Висновки

1. Аналіз структури земельних угідь ВП НУБіП України НДГ «Великоснітинське» ім. О.В. Музиченка показав, що загальна площа земель, яка перебуває у власності та користуванні господарства становить 2386,6 га, в тoму числі сільськогосподарські землі налічують 2132,8 га, де найбільша частка належить ріллі – 2038,8 га, що пов’язано із інтенсивним розорюванням земель господарства, оскільки в ньому переважають родючі чорноземні ґрунти. Натомість площі екологостабілізуючих угідь є досить незначними і серед них домінують ліси та інші лісовкриті площі, які займають територію 70,0 га, а також сіножаті, які розташовані на площі 67,0 га. Далі йдуть ставки та водойми – 31,0 га і пасовища – 27,0 га. Тому необхідно поліпшувати екологічний стан структури земельних угідь в господарстві шляхом відведення земель під екологічно стабільні угіддя, одночасно скорочуючи площі ріллі.

2. Реальний екологічний стан агроландшафтів в господарствах можна виразити через коефіцієнт екологічної стійкості земельних угідь (Кст). В результаті його визначення встановлено, що сільськогосподарські угіддя в господарстві НДГ «Великоснітинське» ім. О.В. Музиченка є нестійкими –у 2003 р. Кст = 0,08, а у 2013 р. – 0,12. Тому необхідно фрагментарно (на схилових агроландшафтах) виводити землі з інтенсивного обробітку під перелоги та під залуження різнотравно-злаковою рослинністю. В іншому випадку ґрунти поступово втратять потенційну свою родючість і їм будуть характерні деградаційні процеси, зокрема дегуміфікація та переущільнення.

3. В іншому господарстві (НДГ «Ворзель») значну частку в структурі земельних угідь займають однорічні і багаторічні трави, що пов’язано із розвитком тваринницької галузі. Коефіцієнт екологічної стійкості становить 0,7, а агроландшафти господарства оцінюються як середньостійкі. Тому для поліпшення структури посівних площ рекомендуємо схилові агроландшафти (більше 5°) використовувати під залуження. Це дасть можливість поліпшити екологічний стан земель господарств і стане додатковою сировинною базою для годівлі ВРХ.

4. З метою стабілізації земельних угідь у господарствах пропонуємо здійснити такі заходи:

  • поступово перевести із інтенсивного обробітку в еколого-стабілізуючі види угідь сильнодеградовані орні землі, що перебувають у кризовому стані;

  • залучити надходження у грунт альтернативних джерел органічної речовини, що дасть змогу зменшити щорічні втрати гумусу;

  • повністю вивести із обробітку з подальшою консервацією всіх деградованих і малопродуктивних орних земель, що наблизить структуру агроландшафтів до екологічного оптимуму, знизить антропогенний тиск на сільськогосподарські угіддя та підвищить їхню стійкість до деградації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]