Залучення піі в металургійну галузь України на 2010-2012 рр.

	Віргінські острови	Велико- британія	США	Кіпр	Німеччина	Швейцарія	Нідерланди
2010	86,3936	70,302	49,067	14,053	0,288	2,586	23,7
2011	88,104	81,780	49,456	16,07	0,184	-0,016	27,7
2012	89,8144	93,258	49,845	18,087	0,080	-2,618	31,7

Для металургійної промисловості України головним фактором ризику є експортоорієнтована спрямованість та сировинна складова експорту. Стратегічно важливим для України є визначення рівня потреби у задіянні металургійних потужностей на середньострокову перспективу, оскільки всі контракти вітчизняних виробників є довгостроковими, що призводить до економічних втрат за ними або до вимушеної відмови від подальшого виконання зобов’язань за ними, а отже, до зниження конкурентоспроможності галузі на міжнародних ринках.

Головними факторами інтеграції України у міжнародний ринок металу є наявність надлишку основних факторів виробництва у зв’язку з історичними та географічними передумовами розвитку галузі: запаси залізної руди, водних ресурсів, вогнетривів, доломітів, коксівного та енергетичного вугілля; кваліфікована і недорога робоча сила; технологічні розробки; близькість до морських портів і наявність виходу у Середземне море; розвиток енергетики та перспективи енергозбереження; висока норма прибутку в галузі.

Головним напрямом інтеграції металургійної галузі України в міжнародний ринок має стати інноваційний та інтеграційний розвиток галузі на основі таких відносини між державою і виробниками, які б ураховували інтереси обох сторін.

2.3. Комплексне оцінювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств України

На сучасному етапі розвитку світової економіки виявилась тенденція інтенсифікації міжнародного обміну технологіями, який супроводжується заміною експорту продукції експортом нематеріальних активів та послуг. Політика багатьох країн у сфері зовнішньоекономічної діяльності заснована на ідеї загального партнерства, що дозволяє:

- запобігати дублюванню наукових досліджень і пошуку необхідної інформації, завдяки чому виникає можливість економити кошти та час;

- отримувати пільгові можливості використання певних послуг, надавати можливість розвитку виробництва та укладати угоди на гарантовані довгострокові постачання, що особливо актуально для вітчизняних підприємств в умовах недостатності фінансових ресурсів для поповнення обігових коштів;

- забезпечити отримання передових технологій, апробованих підходів до реформування зовнішньої торгівлі та економіки в цілому.

Необхідно також зазначити, що реалізація державної стратегії регіонального розвитку України передбачає розширення міжнародного співробітництва, що також підсилює роль аналізу зовнішньоекономічної діяльності регіонів, галузей та підприємств. Металургійна галузь є екпортноорієнтованою. Особливості зовнішньоекономічної діяльності обумовлюють необхідність виявлення та обгрунтування підходів до її аналізу на рівні підприємств та на макрорівні.

Досвід аналізу зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) українських суб'єктів господарювання дістався від командно-адміністративної системи управління економікою країни, для якої характерна централізація зовнішніх зв'язків та торгівлі. Переваги такої форми організації ЗЕД полягають у: захищеності підприємств з боку держави; централізованому фінансуванні; матеріально-технічному забезпеченні підприємств; участі держави та галузевих міністерств у вирішенні найбільш важливих питань, пов'язаних із міжнародною кооперацією. Недоліки ж полягають у: орієнтації на макроекономічний рівень управління; обмеженості прав або повній відсутності самостійності підприємств у виборі партнерів; директивному ціноутворенні та ін.

Адаптивне управління ЗЕД, тобто з врахуванням вітчизняного досвіду, його переваг та недоліків, дозволяє скоріше трансформуватися до міжнародної практики аналізу цього виду діяльності. За роки незалежності в Україні впроваджено нові форми співробітництва в міжнародних економічних відносинах: довгострокові угоди з обумовленою заздалегідь формою розрахунків; коопераційні та компенсаційні форми партнерства; спільні виробничі та збутові підприємства.

Національною програмою розвитку гірничо-металургійного комплексу України поряд із задоволенням власної потреби в металопродукції передбачається входження національної металургії в світовий ринок та закріплення в ньому на підставі створення власної високоякісної та конкурентоспроможної металопродукції. Підсилення експортної орієнтації металургійної галузі викликає необхідність удосконалення економічної оцінки зовнішньоекономічної діяльності як на макрорівні, так і на підприємствах.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності охоплює відокремлений вид економічної діяльності, пов'язаний зі стадіями виробництва продукції та обігу. ЗЕД є часткою економічної діяльності підприємства, що обумовлює її місце в системі повного комплексного аналізу виробничо-господарської діяльності як тематичного аналізу.

В управлінні зовнішньоекономічною діяльністю аналіз ЗЕД відіграє важливу роль, оскільки він одночасно є:

- однією з основних підфункцій контролю за ЗЕД;

- конкретною функцією менеджменту, для виконання якої створюється аналітичний підрозділ відділу ЗЕД;

- важливим елементом технології управлінських рішень із ЗЕД на всіх етапах - від виявлення та аналізу зовнішньоекономічних проблем до оцінки фактичних результатів упровадження прийнятих рішень.

Сутність комплексного, системного підходу в економічному аналізі діяльності металургійного підприємства полягає у тому, що у взаємозв'язку та взаємообумовленості досліджуються й оцінюються:

- показники роботи кожного окремого структурного підрозділу металургійного підприємства: ділянки, цеху, переділу, виробництва, представництва, філії, дочірнього підприємства та ін.;

- загальні результати діяльності металургійного підприємства та внесок і вплив на їхнє формування кожного його структурного підрозділу;

- усі види діяльності металургійного підприємства: основна, фінансова, інвестиційна;

- усі види ресурсів металургійного підприємства та ефективність їхнього використання;

- соціальна сфера металургійного підприємства та його екологічний стан;

- умови функціонування металургійного підприємства: звичайні, кризові або форс-мажорні, та їхній вплив на загальні результати його діяльності;

- параметри зовнішнього середовища: попит на металопродукцію, ємність ринків, ціни, конкуренти, постачальники, інформаційне й правове забезпечення та ін., а також їхній вплив на результати діяльності металургійного підприємства та його структурних підрозділів;

- участь і результати зовнішньоекономічних відносин та їхній вплив на загальні результати діяльності металургійного підприємства;

- рейтинг конкретного металургійного підприємства та його місце в системі більш високого рівня управління: в економічному регіоні, галузі національної економіки, країні, об'єднанні країн, світовій економці.

Для комплексного, системного економічного аналізу діяльності металургійного підприємства властиві етапи.

ЕТАПИ КОМПЛЕКСНОГО, СИСТЕМНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Етап	Зміст етапу
1	Зображення об'єкта економічного аналізу як системи
2	Визначення умов функціонування та розвитку об'єкта економічного аналізу у вигляді системи показників економічної діяльності
3	Складання інформаційної моделі системи, її підсистем та прямих і зворотних зв'язків між ними
4	Визначення взаємозв'язків між господарськими явищами та факторами для кількісної оцінки їхнього впливу на стан системи
5	Введення конкретних даних про діяльність системи в інформаційну модель; моніторинг стану системи
6	Робота з моделлю системи
7	Узагальнення та оформлення результатів економічного аналізу для прийняття управлінських рішень

Перший етап. Об'єкт комплексного, системного аналізу надається як система, яка має конкретну мету, завдання та визначені умови функціонування й розвитку. З позицій системного підходу металургійне підприємство - є складною системою, яка містить взаємопов'язані елементи: засоби праці, предмети праці, трудові та фінансові ресурси, технології, інформацію, продукцію, роботи, послуги. Як будь-яка система, металургійне підприємство має вхід (потоки сировини, матеріалів, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсів) і вихід (матеріальні потоки металопродукції і нематеріальні потоки робіт промислового призначення, фінансових, маркетингових, аудиторських, консалтингових та інших послуг. В операційному процесі виробничі ресурси поєднуються та перетворюються в продукти виробництва за допомогою технологічних ресурсів.

Метою діяльності металургійного підприємства є максимізація прибутку та вартості майна, яким воно розпоряджається. Звідси випливає мета економічного аналізу - пошук резервів підвищення ефективності діяльності, в першу чергу, за рахунок раціонального використання ресурсів, зростання обсягів реалізації, а, отже, і показників прибутку.

На другому етапі здійснюється обгрунтування системи показників, доцільних для використання при оцінці умов функціонування та подальшого розвитку металургійних підприємств. Система показників складається з інтегральних, оціночних, узагальнюючих, синтетичних та аналітичних показників, які використовуються в загальній практиці ведення економічного аналізу, а також з індивідуальних показників, які враховують специфічні вимоги та галузеві особливості металургійних підприємств.

На третьому етапі створюються: інформаційна модель системи з визначенням її підсистем, їхніх функцій та прямих і зворотних зв'язків між підсистемами, а також інформаційні моделі підсистем з визначенням їхніх структур, функцій та прямих і зворотних зв'язків між елементами підсистем. Ці інформаційні моделі є впорядкованою сукупністю взаємопов'язаних економічних показників та їхніх факторів декількох порядків. На базі розроблених інформаційних моделей складають загальну блок-схему комплексного, системного економічного аналізу (див. рис. 1.2), та визначають послідовність його проведення.

На четвертому етапі досліджуються взаємозв'язки між господарськими явищами та фактори, за допомогою яких можливо надати кількісну оцінку стану системи та її підсистем. Кількість обраних факторів залежить від суб'єкта, мети і завдань економічного аналізу. На металургійних підприємствах частіше за все проводиться аналіз оціночних і узагальнюючих показників, який, як правило, доповнюється для забезпечення зворотного зв'язку дослідженням впливу результативних показників на аналітичні, що характеризують окремі сторони господарської діяльності. Часто використовуються також й інтегральні показники, що дозволяє виявити загальний стан підприємства з урахуванням впливу окремих господарських явищ.

На п'ятому етапі комплексного, системного економічного аналізу для того, щоб представити параметри моделі в кількісному вимірюванні, в інформаційну модель системи, складену на третьому етапі, вводяться, конкретні дані про роботу об'єкта, які оновлюються із встановленою періодичністю, тобто здійснюється моніторинг стану системи.

На шостому етапі ведеться робота з утвореною інформаційною моделлю системи, яка призначена для оцінки діяльності металургійного підприємства як системи, для виявлення та оцінки резервів підвищення ефективності його господарської діяльності. Оцінка передбачає виділення впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів, порівняння з вітчизняними та іноземними підприємствами, і, у першу чергу, з конкурентами.

Аналогічно здійснюється аналітична підтримка кожного управлінського рішення (стратегічного, перспективного, поточного, оперативного) на всіх стадіях його технології.

Оскільки виявлення резервів є головною метою економічного аналізу, воно проводиться за декілька періодів. Це дозволяє створити систему пошуку резервів для їхньої подальшої реалізації.

На сьомому, завершальному, етапі здійснюються: узагальнення результатів економічного аналізу; оцінка внеску структурних підрозділів металургійного підприємства у загальні результати його діяльності; документальне оформлення та підготовка "Пояснювальної записки", "Звіту для загальних зборів акціонерів" та ін.

Таким чином, комплексний, системний економічний аналіз повинен охоплювати всі види економічного аналізу та проводитися своєчасно й оперативно, що вимагає використання сучасної комп'ютерної електронно-обчислювальної техніки та програмного забезпечення аналітичної роботи.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ