Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Правознавство / Навчальна література / Цивільне процесуальне право у схемах

.pdf
Скачиваний:
172
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Особа, призначена експертом

не може виконувати експертизу:

•якщо вона є родичем сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, їх представників;

•якщо вона особисто, прямо чи побічно заінтересована в наслідках справи;

•яка перебуває або перебувала раніше у службовій чи іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, їх представників;

•якщо проводила ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення цієї цивільної справи (ст. 19 ЦПК)

Обов’язки:

•з’явитися на виклик суду;

•надати правдивий письмовий висновок щодо поставлених на розгляд питань

Кримінальна відповідальність за невиконання обов’язків

(ст. 384, 385 КК)

Права:

•ознайомитися з матеріалами справи;

•брати участь у розгляді справи судом;

•просити суд про надання додаткових матеріалів;

•якщо експерт не згодний

з висновками інших експертів, він складає окремий висновок

(ст. 604 ЦПК);

•може відмовитись від дачі висновку, якщо наданих матеріалів недостатньо або якщо експерт не має достатніх знань для виконання покладеного на нього обов’язку

81

Висновок експерта

Письмове викладення даних про обставини, що мають значення для справи, які встановлені експертом на основі спеціальних знань і одержаних у результаті експертного дослідження матеріалів справи

категоричний

Позитивний або негативний

вірогідний

Про неможливість відповісти на поставлені запитання за наявних вихідних

даних. Не може бути прямим доказом і на ньому не може

ґрунтуватися судове рішення

умовний

Формулюються різні категоричні висновки залежно від того, які фактичні дані, що покладені в обґрунтування висновків, будуть доказані в судовому засіданні

Висновки експерта(ів) оцінюються судом (ст. 62 ЦПК)

До змісту оцінки включаються:

•аналіз одержання процесуального порядку підготовки, призначення і проведення експертизи;

•аналіз висновку експерта за питаннями (завданням), поставленими судом;

•аналіз повноти висновку;

•оцінка наукового обґрунтування висновку;

•оцінка наявних у висновку експерта фактичних даних з точки зору її належності й місця в системі інших доказів

У результаті оцінки судом висновку

 

 

 

 

 

 

висновок визнається повним

 

 

 

 

висновок визнається недостатньо

і обґрунтованим та може бути

 

 

 

 

чітким або неповним і призначається

покладений в основу судового

 

 

 

 

додаткова експертиза на підставі

 

 

 

 

рішення

 

 

 

 

відповідної ухвали (ст. 60 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

висновок визнається необґрунтованим, що викликає сумнів у його правильності, і призначається додаткова експертиза (ст. 60 ЦПК)

82

Забезпечення доказів

Забезпечення доказів

Вжиття судом термінових заходів закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як докази при розгляді цивільних справ (ст. 30, 34–39, 99 ЦПК)

Підстави для забезпечення доказів:

побоювання сторін та інших осіб, які беруть участь

у справі, що подача потрібних доказів стане згодом неможливою або утрудненою (ст. 35 ЦПК)

Узаяві зазначаються:

•суть і форма потрібних доказів;

•обставини, які підтверджують-

ся цими доказами;

•підстава, на якій просять забезпечити докази;

•справа, для якої необхідно забезпечити докази

(ст. 37 ЦПК)

Способи забезпечення доказів:

•допит свідків;

•призначення експертизи;

•витребовування та огляд письмових і речових доказів

На ухвалу суду (судді) про відмову забезпечити докази може бути подано скаргу або внесено подання прокурором

(ст. 39 ЦПК)

Тимчасові заходи забезпечення доказів (ст. 53 ЗУ “Про авторське право

ісуміжні права”):

•заява розглядається за участю заявника у дводенний строк з дня її подання, про що

виноситься ухвала суду;

•ухвала про задоволення заяви про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби

83

14.5. Запобіжні заходи

Запобіжні заходи

Діяльність суду, пов’язана з винесенням ухвали, спрямованої на надання додаткових засобів захисту прав і інтересів заінтересованій особі, яка має підстави вважати, що її права порушені чи існує реальна загроза їхнього порушення чи оспорення, шляхом звернення такої особи до суду з відповідною заявою до пред’явлення позову (гл. 4-А ЦПК)

Підстави для вжиття запобіжних заходів

порушення прав

 

реальна загроза порушення прав

заінтересованої особи

 

заінтересованої особи

 

 

 

Право:

заява до суду про вжиття запобіжних заходів подається до пред’явлення позову

Види запобіжних заходів

огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав

накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в іншіх осіб

84

 

Зміст заяви про вжиття запобіжних заходів (ст. 623 ЦПК)

1. Назва суду, до якого подається

2. Точна назва особи, щодо якої

заява

просять вжити запобіжні заходи, її

3. Вид і суть запобіжного заходу

місце проживання або місцезнаход-

ження, а також назва представника,

 

 

5. Перелік документів та інших

якщо заява подається представником

доказів, що додаються до заяви

4. Обставини, якими заявник

 

 

7. Додатки:

обґрунтовує необхідність вжиття

•

документи, що підтверджують

запобіжних заходів

•

сплату державного мита;

 

копії відповідно до кількості осіб,

6. Підпис заявника або його

 

щодо яких просять вжити

представника, якщо заява подається

 

запобіжні заходи

заявником

 

Заявник повинен подати позовну заяву протягом 10 днів

 

з дня постановлення ухвали про вжиття запобіжних заходів

наслідки подання позовної заяви

запобіжні заходи діють як способи забезпечення позову або забезпечення доказів

Права суду при розгляді заяви про вжиття запобіжних заходів

Вимагати від

 

Суд може

 

 

Суд може постано-

 

Суд може

заявника додати

 

забов’язати

 

 

вити ухвалу про

 

постановити

до заяви будь-

 

заявника забезпе-

 

 

вжиття запобіжних

 

ухвалу

який наявний

 

чити його вимогу

 

 

заходів, в якій

 

про відмову

у нього доказ

 

про вжиття

 

 

зазначає обрані

 

в задоволенні

про порушення

 

запобіжних

 

 

запобіжні заходи,

 

заяви

або загрозу

 

заходів заставою,

 

 

підстави їх обрання,

 

про вжиття

порушення

 

яка вноситься на

 

 

порядок і спосіб їх

 

запобіжних

його прав

 

депозит суду

 

 

виконання, розмір

 

заходів

 

 

 

 

 

застави (якщо така

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

призначена)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Може бути подана апеляційна скарга;

 

 

 

 

її подання не зупиняє виконання

 

 

 

 

відповідної ухвали

 

 

85

Розділ ІІ. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 15. Порушення цивільної справи в суді

15.1. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді

Позов — вимога заінтересованої особи (позивача) до суду про прийняття ним до свого провадження на розгляд і вирішення матеріально-правової вимоги, пред’явленої нею до другої особи (відповідача), з метою захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного права визначеним способом і на зазначеній підставі (ст. 1, 4, 5, 136–145 ЦПК)

Елементи позову

Предмет

 

Підстави

 

Зміст

 

 

 

 

 

Частина позову,

 

Обставини, якими

 

Звернена до суду

яка характеризує

 

позивач обґрунтовує

 

вимога позивача

матеріально-правову

 

свої вимоги

 

про здійснення судом

вимогу позивача

 

(п. 4 ст. 137 ЦПК)

 

повних дій із зазна-

до відповідача,

 

 

 

ченням способу

стосовно якої він

 

 

 

судового захисту

просить суд постано-

 

 

 

 

 

 

 

 

вити рішення

 

 

 

 

(п. 4 ст. 137 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складові:

активна

правостворюючі факти (наприклад,

Підтверджує, що спірне право

належить позивачу, а на відповідача

наявність шлюбного договору)

покладені певні обов’язки

 

факти активної легітимації —

(правостворюючі, правозмінюючі,

пов’язують позивача із заявленими

правоприпиняючі)

вимогами

 

факти пасивної легітимації —

пасивна

Відповідач виконав дії, спрямовані

пов’язують відповідача із заявлени-

ми вимогами

на заперечення права позивача

факти приводу до позову (наприк-

або утвердження за собою права,

яке йому не належить. Покликана

лад, батько покинув сім’ю і не

обґрунтувати необхідність захисту

допомагає утримувати дітей)

прав чи інтересів позивача

86

Види позовів

Види позовів

за матеріально-правовою ознакою (за предметом позову)

виникають

 

виникають

 

виникають

 

виникають з інших

з цивільних

 

з трудових

 

з кооперативних

 

правовідносин

правовідносин

 

правовідносин

 

правовідносин

 

(ст. 1, 4 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

Види позовів

за процесуально-правовою ознакою

(за змістом позову)

про присудження

Спрямовані на поновлення порушеного права і усунення наслідків правопорушення.

Від суду вимагається поновлення становища, що існувало до порушення права, та припинення дій, які їх порушують (ст. 6 ЦПК)

про визнання

Спрямовані на усунення спору між сторонами шляхом внесення ясності в існуючі між ними правовідносини.

Суд своїм рішенням підтверджує наявність чи відсутність права і обов’язку

Позитивний —

 

Негативний —

про визначення

 

про визнання

існування

 

відсутності

певних

 

певних

правовідносин

 

правовідносин

між сторонами

 

між сторонами

 

 

 

перетворювальні

Спрямовані на зміну або припинення правових відносин

(ст. 6, 114, 115 ЦК)

Способи:

Позови про встановлення нових правовідносин — позивач просить, щоб суд на базі раніше існуючих правовідносин встановив нові

Позови про зміну правовідносин — позивач просить суд змінити існуючі між ним і відповідачем матеріальні правовідносини

Позови про припинення правовідносин — позивач просить суд припинити існуючі між позивачем і відповідачем правовідносини

87

15.2. Право на позов

Право на пред’явлення позову і процесуальний порядок його реалізації

Право на позов — єдність двох повноважень

Процесуально-правовий характер

Право на пред’явлення позову

Право на звернення до суду з вимогою за захистом і право на порушення його діяльності по здійсненню правосуддя в цивільних справах встановлюється одноособово суддею при прийнятті позовної заяви до свого провадження

Матеріально-правовий характер

Право на задоволення позову

Право на одержання захисту і позитивне вирішення справи

встановлюється суддею чи судом після розгляду справи в судовому засіданні у процесі постановлення рішення

Право на пред’явлення позову — це надана і забезпечена заінтересованим особам можливість звернутися до суду першої інстанції з вимогою про розгляд і вирішення цивільно-правового спору з метою захисту майнових та особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів

наділені

•усі громадяни, підприємства, установи, організації (ст. 100 ЦПК);

•іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства і організації (ст. 423, 424 ЦПК);

•прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ст. 5, 121 ЦПК)

заінтересовані особи (ст. 4, 5 ЦПК)

88

Реалізація права на пред’явлення позову

Реалізація права на пред’явлення позову

Необхідно (ст. 4, 64, 124–131, 136–138 ЦПК)

наявність чи відсутність

 

додержання встановленого законом

певних обставин (умов)

 

порядку пред’явлення позову

 

 

 

Залежно від кола справ, до яких вони застосовуються (умови), розрізняють права

 

абсолютні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відносні

 

 

 

або загальні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або спеціальні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для всіх справ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для деяких

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позовного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

справ

 

 

 

провадження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залежно від їх змісту

 

 

 

залежно від їх відношення

 

 

 

до спірних сторін і предмету спору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позитивні

 

 

негативні

 

 

суб’єктивні

 

 

 

об’єктивні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

89

Наявність цивільної процесуальної правоздатності

(ст. 100, 102 ЦПК)

Здатність мати цивільні процесуальні права і обов’язки, які визнаються за всіма громадянами і юридичними особами й вони можуть бути сторонами у справі, третіми особами, заявниками та заінтересованими особами у справах з адміністративно-

правових відносин і окремого провадження, представниками, свідками, експертами, перекладачами. Усі ці особи мають різну правосуб’єктність

Умови реалізації права на пред’явлення позову

Відсутність між сторонами договору про передачу даного спору на рішення третейського суду (п. 6 ст. 136 ЦПК, ст. 6 Положення про третейські суди)

Порушення цивільного процесу за наявності угоди між сторонами про передачу даного спору на вирішення третейського суду можливе, якщо друга сторона не наполягає на її дотриманні й не заперечує, щоб спір був

розглянутий судом, оскільки її поведінка в даному випадку буде свідчити про відмову від третейського договору

Наявність спору про право

(ст. 1, 24 ЦПК)

Наявність розбіжностей між суб’єктами спільних матеріальних правовідносин з приводу їх прав

і обов’язків та неможливості їх здійснення без усунення перешкод у судовому порядку, а також коли

на шляху до здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду

Віднесення правової вимоги позивача на розгляд судових органів (підвідомчість справи суду) (ст. 24, 25, 136 ЦПК, ст. 124 Конституції України)

Серед юрисдикційних органів тільки загальний суд має право вирішувати спір у конкретній справі чи спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових, кооперативних правовідносин

Відсутність рішення суду, що набрало законної сили, постановленого в тотожній справі (п. 3, 4 ст. 136, ч. 3 ст. 231 ЦПК)

Іншими словами, відсутність спору між тими ж сторонами про той же предмет із тих же підстав чи ухвали суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, а також відсутність у провадженні суду тотожної справи

Відсутність рішення товариського суду (ст. 136 ЦПК)

У межах компетенції спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав. Неможливість

порушення справи в цьому разі має преюдиціальне значення рішення товариського суду по тотожній справі

90