Правознавство / Навчальна література / Цивільне процесуальне право у схемах

Повноваження

Законні

представники

Оформлення

Паспорт, свідоцтво про народження неповнолітніх

дітей, документ про всиновлення; документ органу опіки

іпіклування, який видав рішення про опіку

іпіклування

(ст. 129 КпШС)

призначені судом (суддею)

за тривалістю залежно від складності й місця виконання

процесуальних дій (ст. 48, п. 7

ст. 143, ст. 204, 207 ЦПК)

за суб’єктами вчинення процесуальних дій

менше одного дня

•для вирішення судом заяви про забезпечення позову

(ст. 151 ЦПК);

•для виконання ухвали про забезпечення позову

(ст. 156 ЦПК);

•для звернення до виконання рішення суду про стягнення аліментів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, тощо;

•для набрання рішенням

іухвалою суду апеляційної

ікасаційної інстанції законної сили (ст. 317, 347 ЦПК);

•для рішень судів першої

інстанції в деяких категоріях справ (ст. 23410, 23415, 23420, 243, 2435 ЦПК)

триденний

•для пред’явлення зустрічного позову — не пізніше як за 3 дні до судового засідання

(ст. 140 ЦПК);

•для подачі зауваження на протокол судового засідання

(ст. 200 ЦПК);

•для розгляду судом скарги на неправильності у списках

виборців і у списках громадян, які мають право брати участь у референдумі (ст. 242 ЦПК);

•для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги з поясненням у суді

(ст. 286 ЦПК)

двомісячний

для пред’явлення позову заінтересованої особи до держателя цінного паперу

(ст. 281 ЦПК)

тримісячний

•для держателя цінного паперу, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір

(п. 3 ст. 279 ЦПК);

•для подачі заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововияв-

леними обставинами

(ст. 3473 ЦПК);

•для подачі касаційної скарги, подання на рішення, ухвалу апеляційного суду

(ст. 321 ЦПК)

п’ятиденний

•для вручення повістки про виклик до суду

(ст. 91 ЦПК);

•для розгляду судом зауважень на протокол судового засідання (ст. 20 ЦПК);

•для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження

усправі сторонам і третім особам, які були залучені

усправі, але фактично не були присутні в судовому засіданні

(ст. 216 ЦПК)

семиденний

•для проведення підготовки справи до розгляду

(ст. 146 ЦПК);

•для призначення трудової справи до слухання і розгляду після закінчення її підготовки

(ст. 148 ЦПК)

десятиденний

•для розгляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів

(ст. 38 ЦПК);

•для подачі заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу

(ст. 83 ЦПК);

•для подання заяви про постановлення додаткового рішення

(ст. 214 ЦПК);

•для скарги на постанову про адміністративні стягнення

(ст. 244 ЦПК);

її розгляд

(ст. 246 ЦПК);

•для розгляду призначеної справи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом

(ст. 148 ЦПК);

•для подання до суду скарги на вчинену нотаріальну дію

або на відмову в її вчиненні

(ст. 286 ЦПК);

•для підготовки до апеляційного розгляду справи

(ст. 299 ЦПК)

трирічний

•для подачі заяви для роз’яснення судового рішення

усправі,

уякій однією зі сторін є громадянин

(ст. 215 ЦПК);

•для подачі заяви про поворот виконання рішення

(ст. 421 ЦПК),

стягувачем

уякому

є громадянин

місячний

•для виконання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів усунення порушень законності, недоліків у роботі

підприємств, установ, організацій, посадових осіб

(ст. 235 ЦПК);

•для подачі апеляційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції

(ст. 292 ЦПК)

На клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд може вимагати будь-які письмові або речові докази від інших осіб із зазначенням строку, протягом якого вони мають бути подані до суду (ст. 47, 48, 53 ЦПК)

Строк залежить від місця знаходження таких осіб, від часу, потрібного для зняття копії, й інших обставин

Строки, призначені судом (суддею)

Процесуальні строки, які визначаються в нормах цивільного процесуального права, мають вказівку на подію, складаються із суми окремих процесуальних строків, встановлених для виконання конкретних процесуальних дій

При залишенні заяви без руху суд повідомляє про це позивача

і надає йому строк для виправлення недоліків такої заяви

(ст. 139 ЦПК)

При відкладенні розгляду справи суд призначає новий процесуаль-

ний строк її розгляду

(ст. 176 ЦПК)

Залежно від обставин справи суддя встановлює процесуальний строк відстрочки чи розстрочки виконання (ст. 204 ЦПК)

Подача доказів може бути здійснена до початку судового засідання (ст. 34 ЦПК)

7–20 днів з дня прийняття позову на стадії підготовки справи

до розгляду плюс 7–15 днів, передбачених для призначення справи до розгляду

(ст. 146, 148 ЦПК)

Докази подаються сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, тому вони

визначають строки виконання цих процесуальних дій

(ст. 30 ЦПК)

Процесуальні строки вступу у справу визначають треті особи, оскільки такий вступ

можливий починаючи з порушення в суді цивільної справи до постановлення судом рішення

(ст. 107, 108 ЦПК)

роками, місяцями, днями

обчислюються згідно зі ст. 86 ЦПК

Строк може бути визначений вказівкою на подію, яка неминуче повинна настати і до настання якої можна виконати передбачену нормою процесуального

права конкретну процесуальну дію

(ст. 56, 107, 108, 140 ЦПК)

починають і закінчують перебіг

(ст. 87 ЦПК)

Строк, визначений вказівкою на подію

Перебіг

починається з наступного дня після настання події

Настає у зв’язку із зупиненням провадження у справі

(ст. 221, 222 ЦПК)

Підстави:

збігаються з підставами зупинення провадження у справі

Порядок:

•оформлюється ухвалою суду;

•зупинення починається з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження;

•відновлюються з дня відновлення провадження у справі (ст. 88 ЦПК)

Час, на який було зупинено провадження у справі чи виконання судового рішення, не входить до процесуального строку

Підстави:

•у призначені судом строки виконати певні процесуальні дії неможливо, оскільки виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації

(ч. 1 ст. 89 ЦПК);

•можливе на заяву сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, а також інших осіб,

які зобов’язуються судом виконати певні дії у встановлений ними процесуальний строк

(ч. 1 ст. 89 ЦПК)

Вид продовження процесуальних строків

Відстрочка виконання — суд у рішенні покладає

на відповідача виконання певних дій, встановлює для цього певний строк, протягом якого рішення може бути виконано (ст. 207 ЦПК), а також може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочку виконання

(ст. 204 ЦПК)

Підстави:

•допускаються щодо строків, встановлених законом;

•причини, визнані судом поважними

Порядок:

•право на порушення питання перед судом мають особи, які беруть участь у справі та які пропустили строк, встановлений законом для вчинення конкретної процесуальної дії (ст. 89, 321 ЦПК),

шляхом подачі відповідної заяви;

•одночасно із заявою про поновлення строку подається той документ або виконується та дія, щодо якої порушено питання;

•заява розглядається в судовому засіданні

з викликом сторін і повідомленням інших осіб, які беруть участь у справі, — їх неявка не перешкоджає вирішенню судом про поновлення строків;

•суд своєю аргументованою ухвалою поновлює строк або відмовляє в його поновленні;

•ухвалу суду щодо відмови поновлення можна оскаржити (п. 2 ст. 291 ЦПК); ухвала, якою поновлюється строк, оскарженню не підлягає (ч. 5 ст. 89 ЦПК)

Наявність спору про право

Компетенція суду — розгляд і вирішення справ по справам про право. Безспірні справи в судовому порядку не розглядаються. Виняток — справи окремого провадження

(ст. 254 ЦПК)

Суб’єктивний склад

Судам підвідомчі цивільні справи, де сторонами у спорі є громадяни або громадянин і організація. Виняток — спори між юридичними особами

(ст. 7 ЦК, 2482 ЦПК)

Зміст спору

Судам підвідомчі справи, що виникають з чотирьох груп правовідносин: цивільних, сімейних, трудових, кооперативних. Виняток — справи з адміністративних правовідносин, визначені ст. 236 ЦПК