Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Правознавство / Навчальна література / Цивільне процесуальне право у схемах

.pdf
Скачиваний:
172
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Вимоги до третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги

Позов про присудження

пред’являється (про витребування речі) до особи, в якої перебуває ця річ

Позивач

позов

Відповідач

позов

Третя особа

Позов про визнання права

пред’являється до особи, яка стверджує, що це право належить їй

Позивач

позов

Відповідач

позов

Третя особа

Позов про присудження, коли невідомо, кому належить право на річ

Позивач

позов

Відповідач

позов

 

позов

 

Третя особа

 

31

5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

•заінтересовані в результаті спору;

•вступають у процес, не пред’являючи позовної вимоги;

•вступають у процес з своєї ініціативи, залучаються з ініціативи суду, сторін, прокурора;

•користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки, крім прав на зміну підстав і предмету позову, збільшення чи зменшення позовних вимог, відмову від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, вимоги виконання судового рішення, ухвали суду (ч. 2 ст. 108, ст. 121, п. 3 ст. 143, ст. 238, п. 1 ст. 291 ЦПК)

Види третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

Позивач

позов

Відповідач

на

стороні

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

Позивач

позов

Відповідач

на

стороні

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

32

Глава 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі

6.1. Завдання і підстави участі прокурора у цивільному процесі

Органи

прокуратури у процесі

Завдання:

•представництво в суді інтересів громадян або держави;

•захист прав і свобод інших осіб (ст. 121 ЦПК); надання висновків з метою здійснення покладених на них обов’язків;

•захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права;

•сприяння виконанню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановленню рішень, що ґрунтуються на законі (ст. 34 ЗУ “Про прокуратуру”, ст. 13 ЦПК);

•захист конституційних прав громадян, інтересів держави і суспільства;

•своєчасне вжиття заходів усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, за принципом незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом (ст. 35 ЗУ “Про прокуратуру”)

Підстави

Правовими підставами участі прокурора в цивільному процесі є такі правові норми:

ст. 121–123 Конституції України; п. 6 ст. 1, ст. 19, 33–40 та ін. ЗУ “Про прокуратуру”; ст. 13, 121, 290, 320, 3473 та ін. ЦПК; ст. 165, 170, 240 СК; накази Генерального прокурора України та ін.

Інші точки зору на підстави

Правовими підставами участі прокурора в цивільному процесі є такі правові норми:

ст. 121–123 Конституції України; п. 6 ст. 1, ст. 19, 33–40 та ін. ЗУ “Про прокуратуру”; ст. 13, 121, 290, 320, 3473 та ін. ЦПК; ст. 71, 75, 76, 119 Кодексу про шлюб та сім’ю (КпШС); накази Генерального прокурора України та ін.

33

6.2. Форми і види участі прокурора в цивільному процесі

З власної ініціативи

Порушення цивільного процесу у справі — звернення до суду із заявою на захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави (ст. 121 ЦПК); внесення апеляційного і касаційного подань на рішення, ухвалу

суду (ст. 290, 320 ЦПК); подання заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими і винятковими обставинами (ст. 3473 ЦПК)

Виняток

Імперативний характер порушення справи прокурором:

 

 

 

 

 

•

З метою захисту інтересів держави, а також громадян,

 

 

 

 

 

 

які за станом здоров’я та з інших поважних причин

 

 

 

 

 

 

не можуть захистити свої права, прокурор або його

 

 

 

 

 

 

заступник подає чи підтримує поданий потерпілим

Підстави

 

 

 

 

 

цивільний позов про відшкодування збитків, заподія-

участі

 

Факуль-

•

них злочином (ст. 33 ЗУ “Про прокуратуру”).

 

Для забезпечення відшкодування шкоди, завданої

прокурора

 

тативна

у цивільно-

 

 

 

 

 

державі, державним підприємствам, установам

 

 

 

 

 

і організаціям, стягнення заборгованості перед

му процесі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

бюджетом, Пенсійним фондом та іншими позабюд-

(ЗУ “Про

 

 

 

 

 

 

Обов’яз-

 

жетними фондами соціальної спрямованості, а коли

прокурату-

 

 

 

 

втрачена можливість пред’явити позов до осіб,

ру”, ст. 13,

 

кова

 

 

 

що заподіяли шкоду, прокурор має право порушува-

 

 

 

 

 

121 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ти в судах справи про стягнення збитків з посадових

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

осіб, які не вжили невідкладних заходів їх відшкоду-

 

 

 

 

 

 

вання (п. 1.3 наказу Генерального прокурора

 

 

 

 

 

 

України “Про діяльність прокурорів по представ-

 

 

 

 

 

 

ництву інтересів громадян і держави в судах”

 

 

 

 

 

 

№ 8 від 28 жовтня 1998 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У випадках, зазначених у законі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звернення до суду із заявою про захист інтересів держави

 

 

 

 

 

або прав і законних інтересів громадян, якщо це передба-

 

 

 

 

 

чено чинним законодавством; вступ у цивільний процес

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

по справі в будь-якій стадії для надання висновків з метою

 

 

 

 

 

виконання покладених на нього обов’язків

 

 

 

 

 

(ст. 35 ЗУ “Про прокуратуру”, ст. 121 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З ініціативи суду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При підготовці справи до розгляду суддя (суд) може

 

 

 

 

 

визнати за необхідне участь прокурора у справі

 

 

 

 

 

(ст. 99 ЦПК); якщо суд визнає за необхідне залучення

 

 

 

 

 

прокурора у справу для подання висновків на будь-якій

 

 

 

 

 

стадії процесу (ст. 121 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

34

Глава 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб

7.1.Мета і підстави участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб у цивільному процесі

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та особи, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб у цивільному процесі

Підстави участі:

•норми цивільного процесуального права та інших галузей права, які надають їм повнова-

ження захищати права та інтереси інших осіб

(ст. 19, 170, 240 СК, ст. 5, 121, 122, 255, 2653

ЦПК, ст. 11 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 64-67 Кодексу України про надра, ст. 5, 20, 67–69 ЗУ “Про охорону навколишнього середовища”, ст. 64, 65 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України”,

•ст. 44, 45 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”, ст. 58 ЗУ “Про тваринний світ”, ст. 97–101 Лісового кодексу України, ст. 11, 30, 44 ЗУ “Про охорону праці”);

•вступають у процес, коли суд визнає їх участь необхідною для надання висновку по справі

(ст. 121 ЦПК)

Мета участі:

•здійснення покладених на них обов’язків;

•захист інтересів інших осіб шляхом пред’явлення позову в суд, подання висновку;

•надання суду допомоги у з’ясуванні справжніх обставин справи

35

7.2.Форми участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі

 

 

 

 

 

Порушення процесу по справі — звернення до суду

 

 

 

 

 

органів державної влади, профспілок, підприємств,

Органи

 

 

 

 

установ і організацій, а також окремих громадян

державної влади,

 

 

 

 

(ст. 121 ЦПК)

органи місцевого

 

 

 

 

 

 

 

самоврядування

 

 

 

 

 

в цивільному

 

 

 

 

 

 

Вступають у процес по справі для надання висновків

процесі

 

 

 

 

 

 

 

 

з власної ініціативи чи з ініціативи суду, органів дер-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

жавної влади та органів місцевого самоврядування

 

 

 

 

 

 

7.3.Процесуальні права і обов’язки органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі

 

 

 

 

 

Обов’язки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•

як у осіб, які беруть участь у справі (ст. 99 ЦПК);

 

 

 

 

•

сумлінно користуватись процесуальними

Органи

 

 

 

 

правами, що їм належать (ст. 121 ЦПК)

державної влади,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

органи місцевого

 

 

 

 

 

самоврядування

 

 

 

 

 

 

 

 

Права

в цивільному

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•

як у осіб, які беруть участь у справі

процесі

 

 

 

 

 

 

 

•

(ст. 99, 122 ЦПК);

 

 

 

 

 

 

 

 

змінити підставу або предмет позову;

 

 

 

 

•

збільшити або зменшити розмір позовних вимог;

 

 

 

 

•

відмовитись від позову

 

 

 

 

 

 

36

Глава 8. Представництво в цивільному процесі

8.1. Поняття і значення процесуального представництва

Представництво в цивільному процесі — це процесуальна діяльність особи

(представника, повіреного), спрямована на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння суду у всебічному, повному і об’єктивному з’ясуванні обставин справи, у постановленні законного і обґрунтованого рішення (ст. 55 Конституції України, ст. 101, 110, 111, 121 ЦПК)

Характер правовідносин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Довіритель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріально-правові правовідносини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ст. 112–115 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Представник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процесуально-правові правовідносини

 

 

 

 

базу-

(ст. 110–116 ЦПК)

 

 

 

ються:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•

на договорі доручення;

 

 

 

 

 

 

•

на трудовому договорі чи контракті;

 

 

 

 

 

 

•

на адміністративному акті;

 

 

 

 

 

 

• на членстві у громадських організаціях;

 

 

 

 

 

 

•

на факті родинних зв’язків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Представниками можуть бути:

•члени органів управління, працівники державних підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій — у справах цих підприємств, установ, організацій;

•уповноважені профспілок — у справах працівників, а також осіб, захист прав та інтересів яких здійснюють професійні спілки;

•уповноважені організацій, яким їх статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій — у справах членів цих організацій;

•адвокати — у справах громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб (ст. 1 ЗУ “Про адвокатуру”);

•один із співучасників за дорученням інших співучасників (ст. 104 ЦПК);

•батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники (ч. 3 ст. 101 ЦПК);

•інші особи, що допущені судом, який розглядає справу, до представництва в цій справі (ст. 112 ЦПК)

37

8.2. Підстави і види представництва в суді

 

 

Види представництва в суді

 

 

 

за ступенем обов’язковості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обов’язкове

 

Факультативне

 

 

 

передбачене законом

 

необов’язкове

в силу службових

 

(ст. 110 ЦПК)

обов’язків (ст. 111 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

38

Види представництва в суді за підставами виникнення

Добровільне (договірне)

У його основі лежить договір

Представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами.

Підстава:

• договір поруки на ведення справи

в суді між представником і організацією адвокатів, адвокатом

Юрисконсульт, який представляє інтереси підприємств, організацій, установ виходячи з трудового договору.

Підстава:

•довіреність (документ про повноваження)

Представництво окремими громадянами інтересів сторін і третіх осіб у суді.

Можуть бути:

•працівники підприємств, організацій, установ — по справам цих підприємств, організацій, установ

(п. 1 ст. 112 ЦПК);

•один зі співучасників за дорученням інших співучасників

(п. 5 ст. 112 ЦПК);

•інші особи, які допущені судом, який розглядає справу, як представники по справі

(п. 6 ст. 112 ЦПК)

Не можуть бути договірними представниками

•особи, які не досягли повноліття

(п. 1 ст. 116 ЦПК);

•особи, над якими встановлено опіку, піклування

(п. 2 ст. 116 ЦПК);

•адвокати, які прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням встановлених законодавством правил, а також особи, щодо яких припинена дія свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю або воно анульовано.

Винятки:

крім випадків, коли вони є законними представниками, представниками по справах організацій, де вони працюють, і представниками

інтересів співучасників за своєю справою;

•судді, слідчі та прокурори.

Винятки:

крім випадків, коли вони є законними представниками або представниками відповідного суду чи органів прокуратури, які є стороною у справі, або співучасниками у справі (п. 5 ст. 112,

ч. 2 ст. 116 ЦПК)

Законне

Представництво

по справам

недієздатних і обме-

жено дієздатних осіб

Батьки у справах

своїх неповнолітніх

дітей.

Підстава:

• факт походження,

що підтверджуєть-

ся свідоцтвом про

народження

Усиновителі по спра-

вах усиновлених

Підстава:

• факт усиновлення,

що підтверджуєть-

ся судовим актом

про усиновлення

Опікуни і піклуваль-

ники по справам

опікуваних

і підопічних

Підстава:

• адміністративний

акт про призна-

чення їх опікунами

і піклувальниками

Громадське

Представництво сторін і третіх осіб у суді. Можуть бути уповноважені організації, яким їх статутом або положенням надано право представляти інтереси цих організацій

(п. 3 ст. 112 ЦПК)

39

8.3. Повноваження представника в суді

 

 

 

 

Обсяг повноважень:

 

 

 

 

 

Законні

 

 

•

процесуальні права, закріплені ст. 99 ЦПК;

 

 

 

 

•

усі права сторони або третьої особи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обсяг повноважень:

 

 

 

 

 

 

•

процесуальні права, закріплені ст. 99 ЦПК;

 

 

 

 

 

 

•

від імені тих, кого представляють, вчиняти

 

 

 

 

 

 

•

всі процесуальні дії;

 

 

 

 

 

 

якщо спеціально обумовлено в довіреності,

 

 

 

 

 

 

 

можуть також:

 

 

 

 

 

 

 

– передати справу у третейський суд;

 

 

 

 

 

 

 

– повністю або частково відмовитись

 

 

 

 

 

 

 

 

від позову;

 

Договірні

 

 

 

 

 

 

 

 

–

змінити предмет позову;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–

визнати позов;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–

укласти мирову угоду;

 

 

 

 

 

 

 

– передати повноваження іншій особі;

Представники

 

 

 

 

 

 

 

 

–

оскаржити рішення суду;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– подати виконавчий документ для стягнення;

 

 

 

 

 

 

 

–

отримати присуджене майно або гроші

 

 

 

 

 

 

 

 

(ст. 115 ЦПК)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40