- •Тема 5. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •1. Класифікація документів
- •2. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів
- •3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів
- •4. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа
- •5. Документація з кадрово-контрактних питань
- •Зразок заяви
- •Зразок резюме резюме ганна кірєєва
- •Зразок характеристики
- •6. Довідково-інформаційні документи
- •Зразок довідки:
- •Зразок протоколу
- •Зразок витягу з протоколу
3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів
Структура тексту – це форма існування його змісту. Форма тексту документа призначена полегшити сприйняття змісту і спростити роботу з ним, тому більшість документів має стандартизовану структуру. Оскільки документи жанрово різнорідні, то й структура їх неоднотипна.
За рівнем стандартизації документи поділяють на дві групи: документи з високим рівнем стандартизації і документи з низьким рівнем стандартизації.
Документи з високим рівнем стандартизації складаються за уніфікованими зразками з використанням бланків. Тексти таких документів або типізовані (узагальнений зразок, за яким будуються нові тексти аналогічного змісту, що відповідають типовим ситуаціям), або трафаретизовані (перетворені на бланки, де дослівно відтворюється постійна інформація, а змінна вноситься при подальшому заповненні).
Тексти документів з низьким рівнем стандартизації мають відносно сталу зовнішню структуру, однак лексичне і синтаксичне наповнення її залежить від конкретних ситуацій (доручення, автобіографія, довідка, протокол). У текстах таких документів зміст розгортається послідовно, тому в їх структурі обов’язкові логічні елементи: вступ, основна частина, закінчення.
Призначення вступу – ознайомити адресата з предметом повідомлення, підготувати, його до сприйняття інформації або зацікавити (діловий лист). Тому ця частина може містити обґрунтування важливості теми, якій присвячений документ, його мету і завдання, посилання на розпорядчі документи вищих органів або організацій, що зумовили оформлення документа, а також аналіз соціальної ситуації або умов написання цього документа. У розпорядчих документах (постановах, рішеннях, наказах) вступом є констатувальна частина, в якій розкривається суть питання і пояснюються причини появи документа (наявність цієї частини необов’язкова).
В основній частині послідовно розкривається суть проблеми, наводяться докази – дедуктивно (від загального до часткового) або індуктивно (від фактів до узагальнень).
У закінченні, залежно від виду документа, може подаватися підсумкова інформація, рекомендації, рішення, пропозиції, прохання тощо.
Існує кілька варіантів розташування частин тексту: вступ, основна частина, висновки; вступ, висновки, основна частина; висновки, вступ, основна частина.
У межах кожної частини текст членується на абзаци. Абзацне членування робить зрозумілою композиційно-синтаксичну структуру тексту, полегшує сприйняття тексту, що призводить до втрати інтересу і згасання уваги. Отже, абзацне членування покликане виділяти особливо важливі частини тексту.
Для чіткості структури абзаци і більші частини тексту можуть бути доповнені нумерацією, що теж відображає послідовність викладу. У справочинстві використовують дві системи нумерації: буквенно-цифрову і цифрову. Розрізнювальну функцію також виконують розділові знаки після цифр і літер (крапка, дужка).
Великий за обсягом текст ділять на розділи, підрозділи, глави, параграфи. Кожен з елементів має тематичну цілісність і завершеність. Виділення частин здійснюють за принципом логічної організації мовлення.