Тема 3. Проблеми ефективності процедур цивільного судочинства

1. Новели цивільного процесуального законодавства щодо проваджень і стадій цивільного процесу.

2. Допустимість аналогії закону і аналогії права в цивільному процесі.

3. Заходи цивільного процесуального права, спрямовані на недопустимість зловживання цивільними процесуальними правами.

4. Проблемні питання розгляду справ в позовному провадженні.

5. Наказне провадження: історія становлення і проблемні питання здійснення.

6. Умови здійснення заочного розгляду справи і проблемні питання ухвалення і перегляду заочних рішень.

Контрольні питання

1. Чи допускається відмова суду у відкритті провадження з підстав: закінчення позовної давності; відсутності доказів в додатках до позовної заяви?

2. Які дії повинен зробити суд, якщо для задоволення позову відсутні законні підстави, проте він визнаний відповідачем?

3. У чому відмінності між визнанням позову і визнанням підстав позову?

4. Чи має право суд відкласти розгляд заявленого клопотання?

5. Яку структуру має судовий наказ?

6. Чи допускається стягнення в порядку наказного провадження неустойка за прострочення виконання зобов’язань?

7. Чи є підставою для відмови у видачі судового наказу закінчення позовної давності по заявлених вимогах?

8. У якому порядку судовий наказ набирає законної сили?

9. За наявності яких підстав судовий наказ підлягає скасуванню?

10. Чи допускається заочний розгляд справи за відсутності позивача?

11. Чи можливий заочний розгляд справи у разі нез’явлення третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову?

12. Який порядок оскарження заочного рішення третіми особами, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету спору; особою, яка не брала участь в розгляді справи, щодо прав і обов’язків якої суд ухвалив рішення?

13. Який порядок набрання законної сили заочного рішення?

Завдання 1. Куйбишевським районним судом м. Донецька було відкрито провадження у справі про визнання договору дарування недійсним.

Відповідачка, отримавши ухвалу про відкриття провадження, а також позовну заяву, в якій позивачами були вказані її матір і дядько, звернулася за правовою допомогою до адвоката, пояснивши, що раніше її мати вже зверталася до суду з позовом до неї, в якому вимагала визнати той же договір дарування недійсним, указуючи ті ж підстави, а саме, що матір, як співвласниця подарованої квартири, отримавши від свого брата – дядьки відповідачки – довіреність на розпорядження його частиною, уклала договір дарування з відповідачкою, знаходячись при цьому, як вона стверджувала, у стані, коли не могла усвідомлювати свої дії з огляду на хворобу серця. При першому розгляді справи позивачка від позову відмовилася, оскільки сторони вирішили суперечку миром. Відмова від позову була прийняти судом.

Знайомлячись з позовною заявою, адвокат звернув увагу на те, що в новій позовній заяві вказано двох позивачів, проте підписав позов лише один позивач – мати відповідачки. У переліку додатків до позовної заяви не було вказано про наявність документа, що засвідчує повноваження позивачки на дії від імені другого позивача.

Проаналізуйте ситуацію. Які дії необхідно зробити відповідачці в даній ситуації?

Завдання 2. Дроздов звернувся з позовом до комунального підприємства «Веселка», третя особа – Зорін, про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією.

Ворошиловський районний суд м. Донецька заочним рішенням позов Дроздова задовольнив. КП «Веселка» подало заяву про перегляд заочного рішення, яке ухвалою суду було задоволено, заочне рішення скасоване, справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Ворошиловський районний суд м. Донецька повторним заочним рішенням позов також задовольнив.

Зорін подав апеляційну скаргу на вказане рішення, яка була йому повернена ухвалою Апеляційного суду Донецької області з посиланням на те, що він порушив порядок оскарження заочного рішення, оскільки не звернувся до суду першої інстанції із заявою про скасування даного рішення.

Який порядок оскарження заочних рішень третіми особами?

Чи правомірні дії суду?

Завдання 3. ДП «Харківочиствод» звернувся з позовом до Абрамової про укладення договору, посилаючись на те, що відповідачка користується послугами підприємства з водовідведення, проте, порушуючи Закон України «Про житлово-комунальні послуги», відмовляється укласти договір. Позивач просив зобов’язати відповідачку укласти з ним договір.

Ухвалою районного суду Дзержінського м. Харкова позовна заява визнана неподаною повернена позивачеві. При цьому суд керувався тим, що позовна заява не відповідає ст.ст.119, 120 ЦПК України і позивачем не виконані в повному обсязі вимоги ухвали про залишення позову без руху, оскільки не надано відомостей про право власності на квартиру і довідки з місця проживання відповідачки.

Апеляційний суд Харківської області з таким висновком погодився, проте своєю ухвалою змінив ухвалу районного суду і постановив ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки провадження у справі вже було відкрите.

У касаційній скарзі ДП «Харківочиствод» просило скасувати постановлені ухвали і передати справу на розгляд по суті, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Чи є ухвали першої і апеляційної інстанції законними? Чи підлягає заявлена касаційна скарга задоволенню? Чи належний спосіб захисту був обраний позивачем?

Завдання 4. Григор’єв звернувся до суду з позовом до Хомова про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями, мотивуючи вимоги тим, що рішенням виконкому міськради від 2000 р. Хомову зобов’язали знести самовільно побудовані господарські споруди, проте вказане рішення не було нею виконано. Хомова в 2009 р. померла. Її спадкоємцем є відповідач – Хомов.

Позивач зазначив, що господарські споруди відповідача розташовані на відстані 4 метрів від стіни його будинку, що істотно порушує його право користування даним будинком. Позивач просив зобов’язати Хомова усунути перешкоди в користуванні житловим будинком, а саме: знести господарську споруду, розташовану в західній частині земельної ділянки відповідача.

Відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спірні споруди вже були предметом судового розгляду в червні 2006 р. і даним судом ухвалено рішення за позовом міської ради, третя особа – Григор’єв, про знесення даних споруд. Міська рада обґрунтовувала позовні вимоги самовільним зведенням даних споруд і порушенням у зв’язку з цим санітарних норм.

Ухвалою районного суду провадження у справі про усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Позивач подав апеляційну скаргу на дану ухвалу.

Визначте предмет позову Григор’єва і позову міської ради. Чи були підстави для закриття провадження? Підготуйте апеляційну скаргу від імені Григор’єва.