Тема 4. Окремі проблемні питання виконання, зміни та припинення зобов’язань

1. Одностороння відмова як спосіб припинення зобов’язання, її відмінності від способів припинення зобов’язання, реалізація права на односторонню відмову.

2. Збитки та неустойка як основні форми цивільно-правової відповідальності.

3. Види неустойки за ЦК України та ГК України.

4. Підстави звільнення від відповідальності.

5. Грошове зобов’язання: поняття, відповідальність за порушення.

6. Проблеми застосування положень про проценти за користування чужими коштами (ст.536 ЦК України) та процентів за грошовим зобов’язанням (ст.635 ЦК України).

Контрольні питання

1. Що таке цивільно-правове зобов'язання? У чому відмінність зобов'язання від обов'язку та правочину?

2. Як класифікуються цивільно-правові зобов'язання?

3. У чому полягає відмінність зобов'язальних і речових правовідносин?

4. Що служить підставою виникнення зобов'язань?

5. У чому полягає відмінність договірних і недоговірних зобов'язань?

6. Які підстави припинення зобов'язань передбачені законодавством?

7. Визначте, в чому полягає відмінність цивільно-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності і, зокрема, від матеріальної відповідальності.

8. Чим відрізняється цивільно-правова відповідальність від оперативної дії на правопорушника?

9. Привести приклади цивільно-правової відповідальності за відсутності вини правопорушника.

10. Що слід розуміти під складом цивільного правопорушення?

11. Які загальні і спеціальні умови цивільно-правової відповідальності?

12. Що таке протиправність? Які умови виключають протиправність поведінки.

13. Що слід розуміти під причинним зв'язком між протиправною поведінкою й шкідливими наслідками, що наступили, яке значення вона має при розгляді цивільних справ?

14. Що таке вина, випадок, непереборна сила?

15. У чому полягає відмінність між частковою, солідарною і субсидіарною відповідальністю?

16. Що таке цивільно-правові (майнові) санкції?

17. Чим відрізняються неустойка, штраф і пеня?

18. Яке співвідношення між відшкодуванням збитків і сплатою майнових санкцій?

19. Який склад збитків?

20. Які вам відомі види неустойки?

21. У яких випадках чинне законодавство передбачає зменшення відповідальності боржника?

22. Коли боржник може бути звільнений від відповідальності?

23. Як враховується при цивільному правопорушенні вина потерпілого?

Завдання 1. ТОВ «Канцтовари» і ТОВ «Торгмережа» уклали договір на постачання канцелярських товарів для потреб торгової мережі. Проте ТОВ «Канцтовари» поставило товари із запізненням в 7 днів. ТОВ «Торгмережа» вимагало заплатити неустойку за кожен день прострочення в розмірі, узгодженому в договорі (тобто, 0,1 % вартості простроченого товару за кожен день прострочення). Проте ТОВ «Канцтовари» відмовилося сплачувати пеню на тій підставі, що ТОВ «Торгмережа» не довело, що у нього внаслідок прострочення постачання наступили які-небудь збитки.

Питання:

1. Які форми відповідальності передбачені цивільним правом?

2. Назвіть загальні умови цивільно-правової відповідальності.

3. Як вирішити даний спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.

Завдання 2. Підприємство А. уклало з універмагом договір на постачання партії чоловічих костюмів. Впродовж строку дії договору підприємство поставило універмагу тільки частина товару, у зв'язку з чим до нього був пред'явлений позов про стягнення неустойки. У судовому засіданні підприємство відхилило позовні вимоги, посилаючись на те, що договір сторони уклали вперше і за своєю ініціативою. Крім того, п.12 договору передбачено, що штрафні санкції за недопоставку не стягуються, у зв'язку з тим, що підприємство постійно зазнає гостру потребу необхідних тканин.

Питання: Яке рішення повинен ухвалити господарський суд? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3. З вини орендаря пожежею було пошкоджене складське приміщення. Орендодавець пред'явив позов про відшкодування наступних збитків:

а) суми, на яку зменшилася вартість складського приміщення унаслідок заподіяних пожежею руйнувань;

б) орендної платні за час, протягом якого проводитиметься ремонт;

в) вартості ремонту, який визначено відповідно до складеної будівельною організацією кошторисом;

г) суми страхового відшкодування, яку одержав би орендодавець, якби орендар виконав прийнятий на себе за договором обов'язок застрахувати складське приміщення на користь орендодавця.

Питання: Які суми підлягають відшкодуванню? Чому?

Завдання 4. Завод «Електромонтаж» виготовляє промислове устаткування із комплектуючих свого контрагента – ТОВ «Радіодеталь». Уклавши договір із замовником на постачання 500 одиниць електро-верстатів з АТ «Інтелект», завод звернувся до ТОВ «Радіодеталь» з проханням поставити необхідні комплектуючі протягом 20 днів для виконання договору з АТ. Проте комплектуючі не були поставлені в зазначений термін. На запити заводу ТОВ відповіло, що не може виготовити комплектуючі, тому що постачальник сировини комплектуючих – підприємство «Хімпром» – не працює, оскільки на ньому вже два тижні триває страйк, керівництво зміщене в результаті голосування акціонерів, а нове керівництво не може приступити до роботи унаслідок протестів трудового колективу. Завод не зміг виконати договір з АТ в строк, а на вимоги АТ сплатити неустойку відповів відмовою на тій підставі, що в зриві виконання договору не було його провини.

Питання:

1)  Яким чином застосовується принцип провини в цивільному праві?

2) Що є підставою звільнення від відповідальності?

3) Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.

Завдання 5. У грудні 2005  р. ТОВ «Т.П.К.» (м.  Донецьк) за договором зобов'язалося поставити АТ «Пересвіт» (м. Одеса) партію комп'ютерів на умовах доставки автомобільним транспортом на склад покупця в січні 2005 р. Проте за день до відправки автомобільної фури температура повітря вперше за 9 років впала до -28 С, унаслідок чого автомобіль не зміг завестися не дивлячись на всі зусилля механіків. Низька температура протрималася протягом тижня, і навіть після виїзду фура не могла рухатися із звичайною швидкістю із-за обмерзання дороги. Постачання було здійснене із запізненням на 10 днів. АТ «Пересвіт» вимагало сплатити 30 000 грн. штрафних санкцій (пені) за прострочення в доставці товару, а коли ТОВ послалося на погодні умови, вказало, що в договорі між сторонами умова про форс-мажор відсутня, а тому ТОВ повинне нести відповідальність за прострочення в повному обсязі.

Питання:

1)  Що є підставою звільнення від відповідальності за цивільним правом?

2)  Чи необхідно для звільнення від відповідальності передбачати в договорі спеціальну умову «форс-мажорні обставини»?

3) Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.

Завдання 6. Між громадянами Л. та М. був укладений договір позики на суму 500 грн. У розписці, виданій М. було зазначено, що він зобов’язується повернути суму боргу через 3 місяці із сплатою пені за кожен день прострочення в розмірі 0,5% від простроченої суми.

Фактично М. повернув позичену суму лише через 4,5 місяці. Л. звернувся до суду з позовною вимогою про сплату пені за прострочення – 22,5% від суми.

Дайте обґрунтовані відповіді на наступні запитання:

1. Дайте визначення та юридичну характеристику договору позики.

2. В якій формі повинен укладатися договір позики? Чи є розписка письмовою формою договору?

3. Як нараховуються та сплачуються проценти за договором позики?

4. Яку відповідальність несе позичальник за несвоєчасне повернення позики?

Завдання 7. АТ «Спецсталь» і ТОВ «Геліос» в травні 2006  р. уклали договір, згідно якого ТОВ давало АТ 500 000 грн. позики на 1 рік + 9 % відсотків річних під заставу готової продукції на складі № 3, що належить АТ. Крім відносин позики, сторони були також пов’язані іншими договірними відносинами, а саме – АТ поставляло ТОВ готову продукцію для реалізації. У травні 2007  р., коли підійшов термін повернення позики, АТ направило ТОВ факсом лист наступного змісту: «З огляду на те, що АТ «Спецсталь» повинне заплатити в травні 2007  р. ТОВ «Геліос» 500 000 грн. + 9% річних (тобто 545 000 грн.), а ТОВ «Геліос» в тому ж місяці повинно заплатити АТ «Спецсталь» 750 000 грн. як оплата за одержану продукцію, рахуємо вимоги ТОВ «Геліос» з договору позики погашеними унаслідок взаємозаліку». ТОВ «Геліос», не дочекавшись оплати, подало позов про звернення стягнення на предмет застави, вказавши в заяві, що воно згоди на взаємозалік вимог не давало, а тому борг залишається в силі.

Питання:

1. Який характер заставних зобов'язань?

2. Вирішіть спір між сторонами, користуючись чинним законодавством. Свою відповідь обґрунтуйте.

Завдання 8. Між ЧП Степаненко, ТОВ «Реглан» і АТ «Промисловий консорціум» був укладений договір поруки, згідно якого ТОВ «Реглан» зобов'язався виступити поручителем ЧП Степаненко в його договорі комісії з АТ «Промисловий консорціум». Проте ЧП виконати договір в строк не зміг, і АТ звернулося до ТОВ з позовом про стягнення заборгованості ЧП в повному об'ємі з урахуванням неустойки та відсотків річних. ТОВ позов не визнало на тій підставі, що, по-перше, АТ повинне було спочатку пред'явити вимоги до ЧП, а по-друге, ТОВ повинне відповідати тільки в об'ємі основної заборгованості, а ніяк не за неустойку й відсотки.

Питання:

1. У чому полягають особливості забезпечення виконання зобов'язання, коли йдеться про поруку?

2. У якому об'ємі відповідає поручитель перед кредитором і які наслідки виконання поручителем за боржника?

3. Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.

Завдання 9. ВАТ «Завод вентиляційних систем» уклав договір постачання вентиляційно-охолоджуючого устаткування із ЗАТ «Северський Донець». Загальна сума договору склала 1 000 000 грн. Договір передбачав, що у разі постачання продукції неналежної якості завод сплачує штраф у розмірі 25 % від суми неякісної продукції, у разі прострочення постачання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченої продукції, а якщо прострочення складає понад 30 днів, то на вартість простроченої продукції з урахуванням пені, що нараховується, додатково нараховується ще одна пеня у розмірі 1% за кожен день прострочення. Договір також передбачав, що у разі невчасної оплати покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення.

Після укладення договору ВАТ звернулося до свого постійного контрагента ТОВ «Атлас» за комплектуючими, проте представник ТОВ повідомив, що виконати договір в необхідні строки підприємство не в змозі, оскільки хладагенти, необхідні для виробництва комплектуючих найближчим часом поставлені не будуть унаслідок того, що виробник хладагентів – АТ «Реактив» - знаходиться в стані банкрутства й фактично припинило своє існування, а аналогічні речовини за такою ж ціною на ринку України ніхто не проводить.

ВАТ спробувало знайти і придбати хладагенти самостійно, і врешті-решт купило їх в Польщі за ціною, що перевищувала первинну розрахункову на 45 %. В результаті вентиляційно-охолоджуючі системи були поставлені із запізненням на 35 днів. При пробному запуску представники ЗАТ виявили, що хладагенти почали приводити до корозії металу, оскільки були розраховані на метал іншої якості.

ЗАТ відмовилося оплачувати устаткування і звернулося до суду з позовом, вимагаючи у ВАТ: 1)  заміни всієї партії устаткування на належне; 2) сплати штрафу у розмірі 250 000 грн.; 3)  сплати пені у розмірі 232 500 грн. 4)  відшкодування збитків у розмірі 500 000 грн.

ВАТ позов не визнало на тій підставі, що порушення договору відбулося не з його вини, і пред'явило зустрічний позов про стягнення заборгованості за договором і обумовленої пені.

Питання:

1. Які особливості забезпечення зобов'язання неустойкою?

2. У яких випадках неустойка підлягає зменшенню?

3. Коли боржник не зобов'язаний платити неустойку?

4. Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.