- •Розділ V. Неформальне спілкування і його особливості Глава 14. Спілкування, звернення, відношення
- •14.1. Спілкування як центральна категорія соціальної психології
- •Спілкування -
- •Комунікація -
- •14.2. Спілкування, звернення, відношення
- •Концепція в. Н. Мясищева
- •14.2. 1. Співвідношення понять : установка (атитюд), відношення, оцінка, інтерес
- •Атитюд (соціальна установка)
- •Інтерес -
- •Форми стосунків :
- •Психологічні стосунки -
- •14.2.2. Класифікація типів стосунків
- •Соціально-психологічні стосунки -
- •Особисті стосунки -
- •Самовідношення -
- •Глава 15. Закономірності довірчого спілкування
- •15.1. Формальне і неформальне міжособове спілкування
- •15.2. Довірче спілкування, його функції і стадії
- •15.2.1. Специфіка довірчого спілкування
- •Довірливість -
- •15.2.2. Псевдодовіра
- •15.2.3. Структура і функції довірчого спілкування
- •15.2.4. Стадії довірчого спілкування
- •15.2.5. Психологічна близькість
- •Психологічна близькість як основна ознака довірчого спілкування
- •15.3. Форми і способи довірчого спілкування
- •Прихильності
- •Подружні прихильності
- •15.3.1. Аттракція в довірчому спілкуванні
- •15.3.2. Фізична привабливість
- •15.3.3. Основні психологічні закони атракції
- •15.3.4. Дружба. Любов
- •Установка на любов і особливості особи
15.2.4. Стадії довірчого спілкування
Отже, тактична мета міжособового довірчого спілкування - встановлення психологічного контакту, оптимальної психологічної дистанції; стратегічна мета - формування дружніх довірчих стосунків. Довірче спілкування може розглядатися як процес, який має свої стадії і закономірності розвитку.
Перша стадія - це встановлення першого контакту і формування образу іншої людини; мета - формування адекватного першого враження. На цій стадії найбільш важлива роль соціальної перцепції, процесів переробки і інтерпретації отриманої інформації; в результаті її формується установка, що значною мірою зумовлює характер подальшої взаємодії.
Контактне міжособове спілкування неможливе без процесу соціальної перцепції, в ході якого формується образ іншої людини, що набуває настановного і регулюючого характеру. Ця регуляція має виражені вікові особливості.
У початковій стадії контактного міжособового спілкування у свідомості людей, що спілкуються, формується гармонійний образ сприйманої людини, в якій елементи фізичного вигляду виступають як багатозначні і соціально-осмислені компоненти індивідуальності, що мають глибокий особовий підтекст.
Інформація, яку люди отримують при сприйнятті вигляду іншої людини, не завжди усвідомлюється ними і залежить від багатьох чинників. Сприйняті елементи фізичного вигляду, зовнішності або виразної поведінки функціонують як багатозначні соціальні сигнали, що пояснюють, хто ця людина за національністю, віку, досвіду, що він відчуває в даний момент, як налагоджений, який рівень його культури і естетичних смаків, чи товариський він і т. п. Ця інформація грає найважливішу роль для визначення особливостей партнера, його станів, намірів, без неї нездійсненні розуміння іншої людини і успішність взаємодії.
Друга стадія - формування міжособових стосунків; має наступні підстадії, що розрізняються цілями і засобами :
а) досягнення згоди, прийняття і розділення позицій (когнітивна стадія);
б) отримання емоційної підтримки, схвалення (стадія емоційної підтримки);
в) прагнення добитися прийняття себе як осіб (стадія саморозкриття, особова стадія).
У індивідуальних контактах ці підстадії можуть мати іншу послідовність, визначувану глибокою мотивацією спілкування. Відрізняє їх, передусім, інтенсивність вербального спілкування, пошук ефективних способів психологічного впливу і активність процесів самоконтролю, саморегуляції, самокоррекции.
Третя стадія - стабілізація міжособових стосунків; мета - встановлення оптимального психологічного контакту і зусилля із його збереження або перетворення у бажану сторону. Як і на першій стадії, знову зростають роль і значення невербальних засобів спілкування, механізмів розуміння.
Довірче спілкування тут поліфункціонально: воно і самоціль, і засіб, і психологічний механізм формування стосунків.
Міжособове неформальне спілкування виконує важливі функції, які розрізняються по результату, але по сенсу і по своїх механізмах є соціально-психологічними. Умовно можна позначити їх таким чином: власне соціально-психологічна функція - формування міжособових стосунків, встановлення і збереження психологічного контакту; психологічна функція - емоційна підтримка, задоволення потреби у визнанні і прийнятті; психотерапевтична функція - релаксація, відновлення і збереження душевної рівноваги.
Існують специфічні труднощі міжособового довірчого спілкування на різних його стадіях. У стадії встановлення першого контакту це соромливість. Невміння встановити і зберегти оптимальну психологічну дистанцію характерно для останньої стадії - стадії стабілізації міжособових стосунків.
Тоді як ділове спілкування спрямоване на організацію спільної діяльності і виконання професійних, службових, ділових завдань, міжособове довірче спілкування сприяє задоволенню потреби у визнанні і прийнятті, релаксації і збереженні душевної рівноваги, емоційної підтримки між людьми.