- •1.Матеріальна культура кам’яного віку в Україні. Неолітична революція.
- •2. Трипільська культура
- •3.Бронзовий та ранній залізний вік на терені України. Кіммерійці, скіфи, сармати.
- •4. Грецькі міста держави у Північному Причорномор’ї.
- •5. Антська держава. Становлення держави з центром у Києві. Політика Аскольда.
- •6. Основні положення норманської теорії. Роль варягів у державотворчих процесах на землях східних слов’ян
- •7.Державотворча діяльність перших київських князів.
- •8.Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •9. Київська Русь у другій половині XI- на поч.XII ст. З’їзд князів у Любечі. Влодимир Мономах.
- •10.Причини, сутність та наслідки феодальної роздробності
- •11. Монголо – татарська навала. Похід Батия на Русь, та його наслідки для укр. Державності.
- •12.Галицько-Волинська держава.
- •13. Поділ укр. Земель між сусідніми державами в xiVст. Спроби збереження української державності у Великому князівстві Литовському
- •14. Польсько-литовські унії та їх наслідки для України.
- •15. Причини виникнення українського козацтва)
- •16.Запорізька Січ як державно-політичне утворення українського народу.
- •17. Реформи Сигізмунда II та Стефана Баторія.: утворення реєстрового козацтва.
- •18.Військово-політична діяльність козацтва в другій пол. XVI– середині XVII ст.. Боротьба з турецько-татарською агресією
- •19. Козацько – селянські повстання в Україні кінця XVI – першої половини xviIст.
- •20.Національно-визвольна війна 1648-1657 рр., її причини та етапи.
- •22.Події 1648-1651 рр. Зборівськкий та Білоцерківський договори.
- •23. Події 1652 – 1657 рр. Березневі статті 1654 р. Віленське перемир’я. Смерть б. Хмельницького.
- •24.Громадянська війна в Україні (1657-1663). Гадяцький договір. Переяславські статті.
- •25. Руїна (1663 – 1687) в Україні. Боротьба старшини за владу. Андрусівське перемир’я. «Вічний мир»
- •26. Гетьманщина в кінці XVII – yпа початку XVIII ст. І. Мазепа та політика Петра і щодо України.
- •1.Наступ на політичну автономію України. Політика гетьмана Івана Мазепи.
- •27. Наступ російського самодержавства на автономію України у XVIII ст. Та її ліквідація за часів Катерини II.
- •28. Суспільно-політичний рух та національний рух на українських землях у першій половині XIX ст.
- •29.Антиукраїнська політика російського царизму. Суспільно політичний та національний рух на Наддніпрянщині в другій половині хіх ст.
- •30.Галичина як «український п'ємонт»
- •31. Політичні партії у Східній та Західній Україні наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •32.Революція 1905-1907 рр. На Україні. Наступ реакції в 1907-1914 рр. Посилення національного гноблення в Украхні напередодні Першої світової війни.
- •34. Доба Центральної Ради та унр.
- •35.Гетьманська держава п. Скоропатського.
- •36.Директорія унр та зунр. Акт злуки 1919 р. Причини поразки, уроки і значення національно визвольних змагань 1917-20 рр.
- •37. Встановлення Радянської влади в Україні (1917-1920 рр). Радянська форма державності. Політика «воєнного комунізму».
- •38. Нова Економічна Політика(неп) в Україні та її результати. Входження України до складу срср.
- •39. Формування командно-адміністративної системи , її характерні риси. Індустріалізація та колективізація в Україні, їх оцінка в історичній літературі. Голод 1932-33 рр.
- •40.Формування культу особі Сталіна. Політичні репресії в срср.
- •41.Україна в роки Другої світової та великої вітчизняної воєн.
- •42. Відбудова народного господарства в Україні після Великої Вітчизняної війни. Друга радянізація західноукраїнських земель.
- •43. Україна за умов «відлиги»
- •44. Україна за умов кризи радянської системи. Конституція урср 1978р. : декларації та реалії
- •45.Політика «перебудови» та її здійснення в Україні.
- •46.Декларація про державний суверенітет України та її наслідки. Розпад срср. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. Та вибори Президента України. Утворення снд.
- •47.Конституційний процес в Україні в добу незалежності. Конституція України 1996 р.
- •48.Основні приорітети зовнішньої політики України. Участь України в загальноєвропейському процесі.
- •49.Укрїнсько- російські відносини на сучасному етапі. Розширення нато на Схід України.
- •50.Діяльність українських та загальноросійських партій на початку хх ст.
11. Монголо – татарська навала. Похід Батия на Русь, та його наслідки для укр. Державності.
На кінець XII – початок XIII ст. у Центральній Азії утворилася могутня військово-феодальна Монгольська держава. У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений Чингісханом. Одразу ж почалися завойовницькі війни проти сусідів, а потім татаро-монголи поступово просуваються до кордонів Київської Русі. В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське військо завдало нищівної поразки дружинам південноруських князів, які навіть перед обличчям грізної небезпеки не змогли переступити через розбрат і виступити спільно. Наступний похід проти Русі татаро-монголи почали у 1237 р. під орудою онука Чингісхана – Батия. Протягом 1237–1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі.
У 1239 р. Батий захопив Переяслав і Чернігів і виступив на Київ, де правив воєвода Данила Галицького – Дмитро. Восени 1240 р. почався штурм. За допомогою стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стали Кам’янець, Із’яслав, Володимир, Галич.
Завдяки багаточисельності та міцній організації татаро-монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії – Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.
Падіння 1240 р. міста Києва – центру Давньоруської держави відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову державу в складі Монгольської імперії – Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестала існувати. На Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років.
Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов’янських земель:
– Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.
– Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
– Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.
– Знищення значної частини феодальної еліти.
Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Стежити за збереженням та зміцненням системи залежності покликані були ханські намісники в руських землях – баскаки. Крім того, з метою ослаблення Русі, Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Лише до середини XIV ст. на землі Північно-Східної та Південно-Західної Русі було здійснено понад 20 воєнних нападів золотоординців.
Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед.