3.Бронзовий та ранній залізний вік на терені України. Кіммерійці, скіфи, сармати.

Бронзовий вік

На зміну мідно-кам'яному вікові прийшов бронзовий(II — поч. І тис. до Н. X.), істотною рисою якого було поширення виробів з бронзи — першого штучно створеного людиною металевого сплаву. У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло завершенню процесу виділення скотарських племен із середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці. Високим був рівень громадського ремесла, насамперед гончарного та бронзоплавильного. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного та регіонального характеру. Зі зростанням продуктивності землеробства і скотарства, розвитком металургії з'являвся надлишок продуктів, що зосереджувався в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це призвело до визрівання внутрішніх та зовнішньо-племінних соціальних суперечностей. Почала швидко вдосконалюватися зброя, зводяться укріплені поселення. Очевидно, необхідність захисту окремих груп населення від нападів сусідів спонукала до консолідації племен на рівні союзів.

Помітні зрушення відбувалися й у сфері розвитку позитивних знань, образотворчого мистецтва, всієї духовної культури. Виникла монументальна кам'яна антропоморфна скульптура, ускладнилася система релігійних вірувань, з'явилися зародки майбутнього письма — піктограми.

Ранній залізний вік

Освоєння виробництва заліза на поч. І тис. до Н. X. сприяло дальшому розвиткові суспільства. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбувся другий великий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробства (третій — пов'язаний з відокремленням торгівлі). Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, створивши необхідні передумови для виникнення станово-класових відносин та держави.

Ранній залізний вік в Україні пов'язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культурами. Основою господарства залишалося землеробство. Широко застосовувалися залізні знаряддя праці. Тваринництво стало свійським, виникло птахівництво. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство. Великого значення набуло залізоробне ремесло. Широко використовувався гончарний круг. Населення, що проживало на території сучасної України, підтримувало тісні контакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями.

Удосконалювалися знаряддя праці, розвивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура У ПІ—IV ст. після Н. X. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнських утворень — Антського державного об'єднання.

Першими історично зафіксованим народом на території України були кіммерійці. З Х по VII ст. до н. е. кочові племена кіммерійців займали широку степову територію між Доном і Дністром. Конярство забезпечувало їх верховими кіньми і продуктами харчування. Маючи зброю та кінноту, вони чинили сильний тиск на осіле землеробське населення українського лісостепу.

У VII ст. до н. е. на зміну кіммерійцям в українські степи зі сходу приходить інший войовничий народ – скіфи. Землі від Північного Причорномор’я від Дону до Дунаю отримали назву Великої Скіфії. Вони мали залізні мечі, кинджали, сокири, луки зі стрілами. Вони побили чаші з черепів ворогів та пили кров.

У III ст. до н. е на зміну скіфам прибули сармати. Панування сарматів в Північному Приазов’ї і Прчорномор’ї продовжувалось приблизно II-III ст.

основним продуктом харчуванням у них було м’ясо, молоко, сир. Як і інші кочівники, вони жили в наметах, що стояли на возах. Вони були сильними воїнами. У сарматському суспільстві помітними були пережитки матріархату. Сарматські жінки нагадували амазонок: полювали верхи, воювали на рівні з чоловіками, одягалися, як чоловіки.